"11" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2559/2011(1/145)
м. Миколаїв
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”
(юридична адреса: 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
поштова адреса: 54055, м.Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393)
до відповідача-1: Військової частини А-2488
(54038, м.Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 08217638)
до відповідача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва
(54000, м.Миколаїв, пр. Миру, 62-а)
про: стягнення 97006,61 грн.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 дов. № 01/33-191 від 10.05.11р.
Від відповідача 1: ОСОБА_2 дов. № 37/663 від 07.08.11р.
Від відповідача 2: ОСОБА_3 дов. 2501/211/14/22 від 08.09.11р.
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача боргу в сумі 160826,42 грн.
Заявою від 12.09.2011р. № 10-12ю/736, у зв'язку з частковою оплатою відповідачами боргу, позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість в сумі 97006,61 грн., з якої 76284,59 грн. -активна електрична енергія, 7770,05 грн. -пеня, 10107,32 грн. -інфляція, 2844,65 грн. -3% річних.
Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування зазначає, що платником за спожиту електроенергію є другий відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва.
Другий відповідач у відзиві заперечує проти заявленої до стягнення суми втрат від інфляції і вважає, що з огляду на неправомірність їх нарахування на суми боргу, які існували менше місяця, така сума повинна складати 4 349,67 грн.
Просить суд зменшити розмір неустойки (пені) до 1000,00 грн. на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
встановив:
03.08.2009 р. між позивачем та Віськовою частиною А 2488 було укладено договір № 44/1458 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1835,92 кВт (п. 1.), а відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами договору (п. 2.3.2.), оплачувати вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатку № 10 та № 4 (п. 2.3.3.), здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком № 5 «Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії». (п. 2.3.4.)
У відповідності до п. 1 додатку № 10 до договору сторони домовились, що розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Згідно п. 2 додатку № 10 до договору за споживачем закріплений обов'язок оплачувати рахунок за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію протягом 5-ти операційних днів з дня його отримання.
На виконання умов договору, позивач на протязі липня 2009 року -червня 2011 року відпустив першому відповідачу активну електроенергію на суму 1 214 877,18 грн., реактивну енергію на суму 75464,88 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію, що підписані представником відповідача без зауважень, та виставленими рахунками (а.с. 31-109).
В порушення умов договору, вартість спожитої електричної енергії сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі, а лише частково в сумі 1079 700,24 грн.- за активну енергію, в сумі 70537,42 грн.- за реактивну енергію.
За таких обставин, згідно розрахунку позивача, станом на день подачі позову до суду, заборгованість за активну енергію становила 135 176,94 грн., за реактивну енергію -4927,46 грн.
Разом з тим, враховуючи, що після подачі позову до суду заборгованість за реактивну енергію в сумі 4927,46 грн., за активну енергію в сумі 58892,35 грн. була сплачена, що підтверджується платіжними дорученням від 10.08.2011р. №№ 8663, 8667, U1028669, позивач в цій частині позов зменшив. Таким, чином, суд вважає за необхідне в цій частині припинити провадження у справі на підставі п.1.1ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції.
На підставі наведеного пункту договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань першому відповідачу за період з 14.02.2011р. по 30.06.2011р. по кожному зі сплачених з прострочкою платежів було нараховано пеню, загальний розмір якої склав 7770,05 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи ступінь виконання зобов'язань по договору, в тому числі під час судового розгляду, суд вважає за необхідне зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та стягнути неустойку в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене позивачем було нараховано 2 844,65 грн. -3% річних та 10 107,32 грн. втрат від інфляції.
Згідно рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі від 03.04.1997 року № 62-97р, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Враховуючи, що заявлені до стягнення 10 107,32 грн. інфляційних втрат були нараховані позивачем в тому числі і на суми боргу, які існували менше місяця, суд погоджується з доводами другого відповідача щодо безпідставності такого нарахування. Таким чином з врахуванням рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції така сума повинна складати 4 349,67 грн.
01.04.2009 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»(кредитор), Військовою частиною А-2488 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки № 44/1458-п, за умовами п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку споживача «Боржника»(В/Ч А-2488) щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/1458, починаючи з 01.01.2011 року, яка сплачується за рахунок отримання фінансування з держбюджету в межах бюджетних призначень.
У відповідності до п. 2.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору.
Згідно п. 2.1. договору поруки у разі порушення споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, кредитор вправі звернутись з позовом про стягнення заборгованості як до споживача так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-2488 (54038, м.Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 08217638) та з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії у м. Миколаєві (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 заборгованість по активній енергії в сумі 76284,59 грн.
Видати наказ.
3. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-2488 (54038, м.Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 08217638) та з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії у м. Миколаєві (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 заборгованість по пені в сумі 1000,00 грн., індекс інфляції в сумі 4349,67 грн., 3% річних в сумі 2844,65 грн., 1550,69 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення в солідарному порядку з Військової частини А-2488 (54038, м.Миколаїв, вул. Леваневців, 25, код ЄДРПОУ 08217638) та з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії у м. Миколаєві (м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) заборгованості за активну електричну енергію в сумі 58892,35 грн., заборгованості за реактивну електричну енергію в сумі 4 927,46 грн.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I.Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2011 року.