"11" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2600/2011(1/153)
м. Миколаїв
за позовом: Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт “Миколаїв”
(54017, м.Миколаїв, Аеропорт ЦА, а/с 80)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1)
про: стягнення 700,00 грн.
Суддя Васильєва Л.І.
Представники:
Від позивача:ОСОБА_2, дов. від 27.01.2010р.
Від відповідача:не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 700 грн. шкоди діловій репутації.
У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвали господарського суду від 04.08.2011р., від 13.09.2011р. були направлені рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача (АДРЕСА_1), таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвал господарського суду не виконав.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача - суд
26 серпня 2008 року сторонами був укладений договір про надання послуг № 34.
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач доручив, а відповідач зобов'язався за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги про декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів замовника), що переміщуються через митний кордон України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги.
На підставі договору відповідач, як митний брокер, згідно ч. 1 ст. 87 Митного кодексу України, виступав декларантом -представником позивача при митному оформлені товарів (робіт, послуг), що експортувалися за кордон.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати декларування товарів у встановленому чинними законодавчими та нормативними актами і документами порядку.
Відповідно до ст.. 88 Митного кодексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.
Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. (з наступними змінами) затверджена Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, яка визначає правила заповнення граф ВМД. Згідно з п. 2 Розділу 2 Інструкції в Графі 2 ВМД «Відправник/Експортер»зазначаються відомості відправника товару; в Графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту); в Графі 28 «Фінансові та банківські відомості»наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) фінансові та банківські відомості про особу, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач, на підставі укладеного договору, в період 2008-2009 років здійснив низку декларувань реактивного палива придбаного авіакомпаніями нерезидентами України. Зокрема ним були складені наступні вантажно-митні декларації: 504000110/8/000065 від 01.09.2008р., 504000110/9/000034 від 16.03.2009р., 504000110/9/100006 від 26.08.2009р., 504000004/9/100007 від 26.08.2009р., 504000004/9/100068 від 19.11.2009р., 504000004/9/100069 від 19.11.2009р., 504000110/9/00035 від 16.03.2009р., 504000110/9/000039 від 01.04.2009р., 504000110/9/000042 від 09.04.2009р., 504000110/9/000051 від 14.05.2009р., 504000110/9/000052 від 14.05.2009р., 504000110/9/000053 від 14.05.2009р., 504000110/9/000054 від 14.05.2009р., 504000110/9/000060 від 25.05.2009р., 504000110/9/000061 від 25.05.2009р., 504000110/9/000068 від 11.06.2009р., 504000110/9/000069 від 11.06.2009р., 504000110/9/000070 від 11.06.2009р., 504000110/9/000075 від 23.06.2009р., 504000110/9/000076 від 23.06.2009р., 504000110/9/000088 від 09.07.2009р., 504000110/9/000089 від 09.07.2009р., 504000110/9/000091 від 10.07.2009р., 504000110/9/000092 від 10.07.2009р.. На вказаних вантажно-митних деклараціях поставлена печатка та підпис декларанту товару -ФОП ОСОБА_1, при цьому всупереч дійсності експортером товару та особою відповідальною за фінансове врегулювання у ВМД (графи 2, 9) вказано позивача, а в графі 28- розрахункові реквізити зазначений банківський рахунок позивача.
Актом позапланової виїзної документальної перевірки позивача, складеному Миколаївською митницею 30.12.2010р. № 0013/10/504000000/0001130650, встановлено, що в порушення вимог наказу Держмитслужби України від 09.07.1997р. № 307 в графи 2, 9, 28 вищевказаних вантажно-митних декларацій внесено неправдиві дані та здійснено переміщення через митний кордон України пального реактивною загальною вартістю близько 242708,35 грн.
Таким чином, в митних документах, складених відповідачем, експортером товару (особою відповідальною за фінансове врегулювання спорів) помилково вказаний позивач, хоча товар насправді експортувався іншими особами.
Відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» експортер (постачальник товару) несе зобов»язання по зарахуванню валютної виручки на валютні рахунки у встановлені законом строки.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Порушення вказаної норми кваліфікується органами державної влади як порушення зовнішньоекономічного законодавства, яке є підставною для застосування до порушника санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
В результаті неправомірних дій відповідача, позивач опинився у списку резидентів, які не виконали зобов'язання по зарахуванню валютної виручки на власні рахунки, що спричинило йому негативні наслідки.
Так, наказом від 26.01.2011р. № 55, Міністерство економіки України, на підставі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосувало до позивача спеціальну санкцію -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яка не знята з позивача до теперішнього часу.
Відповідач, порушивши вимоги митного законодавства та договірні зобов'язання перед позивачем, вніс неправдиві відомості до вантажно-митних декларацій, в результаті чого позивач постав перед державними органами як порушник зовнішньоекономічного законодавства, яким не є насправді, а перед авіакомпаніями -контрагентами -як порушник договірних зобов'язань. Таким чином, відповідач завдав значну шкоду діловій репутації КП “Міжнародний аеропорт “Миколаїв”.
Пунктом 1 ст. 94 Цивільного Кодексу України встановлено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації.
Згідно ст. 23 Цивільного Кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема, у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин, враховуючи що відповідач своїми діями спричинив шкоду діловій репутації позивача, враховуючи, що розмір заявленої до відшкодування моральної шкоди є розумним та справедливим, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Міжнародний аеропорт “Миколаїв” (54017, м.Миколаїв, Аеропорт ЦА, а/с 80, код ЄДРПОУ 10005137227) 700,00 грн. моральної шкоди, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.I.Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2011 року