79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.11 Справа№ 5015/5193/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) «Лізингова компанія «Універсальна», м. Львів,
про визнання недійсним договору фінансового лізингу
За участю представників:
від позивача - не з»явився,
від відповідача - Павлічко О.О. -представник.
Суть спору: ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним Договору фінансового лізингу № 168/0808//15-НГБ від 08.08.2008 р., укладеного з ТзОВ «Лізингова компанія «Універсальна», м. Львів. Позовні вимоги мотивовані тим, що договір підписано головою правління товариства з перевищенням наданих йому п.п. 18 п. 12.8. п. 12, п.п. 6 п. 13.11. Статуту повноважень, а також нормами ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.
Позивач вимог ухвал суду від 09.09.2011 р. та від 21.09.2011 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Вказане підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.09.2011 р.
Відповідач у відзиві на позов просить в його задоволенні відмовити повністю. При цьому відповідач посилається на те. що на момент укладення спірного договору чинною була редакції Статуту позивача від 31.05.2005 р. Згідно з цією редакцією Статуту голова правління -Генеральний директор позивача був вправі укладати будь-які угоди, сума яких не перевищувала 500000000 грн. Протягом дії договору позивач сплатив 665594,49 грн. лізингових платежів, підписував Акти звірок, тобто вчиняв дії, які свідчать про схвалення спірного договору.
Позивачем в черговий раз подано клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки розгляд справи в зв»язку з неявкою позивача та на підставі його клопотання уже відкладався ухвалою суду від 21.09.2011 р. Позивач повторно не з»явився у судове засідання та не подав витребувані судом докази.
З огляду на викладене та подані відповідачем докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Згідно з ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Відповідно до п. 9.2. роз»яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 р. № 02-5/11 наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Між відповідачем та Закритим акціонерним товариством фірма «Нафтогазбуд», яке згідно з Довідкою з Єдтного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЄ № 467741 змінило найменування на ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»(записи 9 та 10), 08 серпня 2008 р. укладено Договір фінансового лізингу № 168/0808/15-НГБ. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 1.2.) відповідач зобов»язувався придбати на замовлення позивача стаціонарний бетононасос EVERDIGMTP970 та передати його позивачу, а позивач зобов»язувався прийняти предмет лізингу у виключне платне користування терміном на три роки з дати підписання обома сторонами акту приймання-передачі предметі лізингу. Вартість предмету лізингу на дату укладення договору складала 833250 грн., в тому числі ПДВ. Однак, станом на дату укладення спірного Договору Статут позивача діяв у редакції від 31.05.2005 р. Наступна державна реєстрація змін до установчих документів позивача відбулась 10.06.2009 р., що підтверджується Довідкою з Єдтного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЄ № 467741 (записи 2-10). Згідно з п.п. 10.22.13. Статуту позивача, в редакції від 31.05.2005 р., Голова правління -Генеральний директор укладав будь-які угоди, сума яких не перевищувала 500 000 000 грн. Спірний договір укладено від імені позивача першим заступником голови правління-генерального директора на підставі Наказу позивача № 138-6 від 04 серпня 2008 р. Відповідно до акту приймання-передачі предмету лізингу позивач 30 жовтня 2008 р. прийняв від відповідача у користування предмет лізингу. Згідно з наявними у матеріалах справи банківськими виписками позивач здійснював лізингові платежі на підставі Договору фінансового лізингу № 168/0808/15-НГБ від 08.08.2008 р. у 2010 р. У січні 2011 р. позивачем підписувався разом з відповідачем Акт звірки розрахунків за спірним Договором фінансового лізингу №168/0808/15-НГБ від 08.08.2008 р. За таких обставин суд дійшов висновку, що спірний договір укладено уповноваженою на це особою, а позивачем вчинялись дії, які свідчать про схвалення Договору фінансового лізингу №168/0808/15-НГБ від 08.08.2008 р.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 85 ГПК України, господарський суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Бортник О.Ю.