79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.09.11 Справа№ 5015/4552/11
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати-логістик”, с.Малехів Жовківського району Львівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім-сім-сім”, м.Львів
про стягнення 1 519,67 грн.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1. -представник (довіреність №207 від 14.06.2011р.);
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Карпати-логістик” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім-сім-сім” про стягнення 2 044,67 грн. боргу. Згідно поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог до стягнення заявлено 1 519,67 грн.
Ухвалою суду від 10.08.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.09.2011р. Ухвалою суду від 07.09.2011р. розгляд справи відкладено на 28.09.2011р. з підстав викладених в даній ухвалі.
Представник позивача позовні вимоги згідно із заявою про зменшення позовних вимог підтримав повністю, просив стягнути з відповідача 1519,67 грн.
Представник відповідача явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 10.08.2011р. та 07.09.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №79031 0179268 0 від 11.08.2011р. -вручено 15.08.2011р. та №79031 0181695 3 від 13.09.2011р. -вручено 20.09.2011р.
Станом на 28.09.2011р. відзив, докази сплати, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача суд встановив:
02.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Львівоблплодоовоч” (продавець), правонаступником якого на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №15 від 25.08.2010р.) є Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпати-логістик” (п.1-1 Статуту ТзОВ „Карпати-логістик”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сім-сім-сім” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №02/01-16 (далі по тексту -договір), відповідно до якого продавець на замовлення покупця зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар -дитяче харчування, згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.1. договору продавець зобов'язується забезпечити покупця вказаним
товаром та забезпечити належну якість товару та супутню документацію.
Згідно п.2.2. договору покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та здійснити за нього оплату протягом 14 календарних днів з дати отримання продукції на підставі накладної продавця. Оплата проводиться шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок продавця або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який останнім повністю не оплачений, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 2 044,67 грн.
У зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості на суму 525,00 грн., заборгованість відповідача становить 1 519,67 грн., яку позивач просить стягнути.
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.2.2.2. договору повністю не провів.
Накладні згідно яких позивач поставив відповідачу товар були втрачені позивачем у зв»язку з перенесенням архіву ВАТ «Львівоблплодоовоч»при його перетворенні у ТзОВ «Карпати-Логістик», про що в.о. керівника позивача та головний бухгалтер надали письмове пояснення.
Слід зазначити, що заборгованість в сумі 2 044,67 грн. відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків станом на 02.08.2011р. з різницею 67 копійок.
Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 525,00 грн., що підтверджується банківськими виписками № БВ-0000215 від 05.08.2011р. на суму 200,00 грн., БВ-0000224 від 18.18.2011р. на суму 100,00 грн.; №БВ-0000226 від 22.08.2011р. на суму 125,00 грн. та № БВ-0000237 від 02.09.2011р. на суму 100,00 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач не надав на вимогу ухвали суду від 07.09.2011р. накладних згідно яких він отримав товар від позивача, не підтвердив належними доказами відсутність різниці в сумі 67 копійок, відтак суд дійшов висновку, що основний борг відповідача складає 1 519,67 грн. та підлягає стягненню.
Долучена до матеріалів справи заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти судом по суті не розглядається, оскільки представник позивача не наполягав на її задоволенні.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається із матеріалів справи борг в сумі 200,00 грн. був сплачений відповідачем 05.08.2011р., тобто до подання позовної заяви до суду (позовна заява зареєстрована в канцелярії суду 08.08.2011р.), відтак судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, підлягають до задоволення пропорційно.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 627, 629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов, згідно заяви про зменшення позовних вимог, задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сім-сім-сім” (79031, м.Львів, вул.Скорини, 6А/51; р/р 2600130011134 у „Ощадбанк”, м.Львів; МФО 385048; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30649795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпати-логістик” (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Нова, 20а; р/р 2600405792001 у ЛФ АБ „Київська Русь”; МФО 385543, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05528639) 1 519,67 грн. боргу, 92,02 грн. державного мита та 212,91 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.