"10" жовтня 2011 р. № 9/63
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 9/63 від 18.05.2010 року про банкрутство закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс"
та заяву кредитора - приватного підприємства "Агро-Пропозиція", м.Кіровоград, вул.Шевченка, 6/2
до боржника - закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" (далі - ЗАТ "ПММ-Транссервіс"), м. Кіровоград, вул. Короленка, 4а
про визнання грошових вимог в сумі 2355021,00 грн.
від кредитора - ПП "Агро-Пропозиція" - ОСОБА_1, директор;
від боржника - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 15.03.2005р.;
В судовому засіданні суду брав участь розпорядник майна, арбітражний керуючий Романяк М.Я.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд, -
Кредитор - приватне підприємство "Агро-Пропозиція" 10.01.2011р. звернувся до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог в сумі 2355021,00грн. за договором поставки нафтопродуктів №163-п/08 від 22.08.2008 року.
Вимоги кредитора - приватного підприємства "Агро-Пропозиція", відповідно до повідомлення про результати розгляду грошових вимог заявлених кредиторів від 10.02.2011р., за підписом голови правління ЗАТ "ПММ-Транссервіс", боржником визнані частково в розмірі 964000,00грн. Вимоги в сумі 1391000,00грн. відхилені як необґрунтовані, оскільки не підтверджені відповідними документами. Крім того, 22.08.2011р. боржником подано до господарського суду заперечення на заяву про грошові вимоги до боржника, відповідно до яких боржником не визнається заявлена сума грошових вимог в повному обсязі як необґрунтована та не підтверджена відповідними документами.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів підлягають розгляду в попередньому засіданні господарського суду.
Ухвалою від 22.08.2011р. господарський суд призначив зазначену заяву про визнання грошових вимог до розгляду в судовому засіданні, зобов'язавши боржника подати обґрунтування підстав відхилення вимог кредитора.
В судовому засіданні 10.10.2011р. представником боржника повідомлено господарський суд про те, що боржником віднайдено відповідні первинні документи, якими підтверджено наявність заборгованості перед кредитором приватним підприємством "Агро-Пропозиція" в заявленому кредитором розмірі.
Дослідивши подану заяву про грошові вимоги до боржника та інші матеріали справи, господарським судом встановлено наступні обставини.
22.08.2008 року між кредитором та боржником укладено договір поставки нафтопродуктів №163-п/08. Згідно умов вказаного договору, боржник зобов'язався поставити кредитору нафтопродукти, а саме: дизельне паливо в кількості 161290 літрів за ціною 6,20грн. за літр, на загальну суму 1 000 000,00 грн.
У відповідності до п. 5.2 вказаного договору покупець (ПП "Агро-Пропозиція") зобов'язаний оплатити вартість поставленої партії Продукції шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу у повному обсязі на підставі рахунку на попередню оплату постачальника (ЗАТ "ПММ-Транссервіс").
На підставі виставленого боржником рахунку-фактури №СФ-0001913 від 22.08.2008р. кредитор перерахував боржнику 1000 000,00грн., що підтверджено банківською випискою по рахунку, наданою кредитором, та не заперечується боржником.
Згідно видаткової накладної №РН-0002098 від 29.08.2008р. боржник відвантажив кредитору дизпаливо в кількості 133,871т. на суму 1000 000,00 грн.
28.08.2008р. між кредитором - ПП "Агро-Пропозиція" та боржником - ЗАТ "ПММ-Транссервіс" було укладено договір зберігання нафтопродуктів, відповідно до якого боржник взяв на себе зобов'язання забезпечити виконання робіт, пов'язаних зі зберіганням, обліком та видачею паливно-мастильних матеріалів, переданих від кредитора відповідно до Акту приймання-передачі, в порядку, на строк та на умовах даного договору.
Відповідно до акту приймання-передачі нафтопродуктів від 29.08.2008 року, на виконання умов договору зберігання нафтопродуктів №163-з/08 від 28.08.2008р., ЗАТ "ПММ-Транссервіс" прийняло, а ПП "Агропропозиція" передало дизельне паливо в кількості 161290,00 літрів на суму 1000000,00грн.
Як вбачається з видаткових накладних (повернення) від 26.12.2008р. №АП-0000001, від 30.01.2009р. №АП-0000001, від 02.02.2009р. №АП-0000002, від 03.02.2009р. №АП-0000003, 17.03.2009р. №АП-0000004, та довіреностей від 26.12.2008р. серії ЯПМ №310865, від 30.01.2009р. серії ЯПМ №310866, від 17.03.2009р. серії ЯПМ №310867 ПП "Агро-Пропозиція" повернуто боржнику дизельне паливо в кількості 133,871т. на загальну суму 1000000,00грн.
01.09.2009 року між кредитором та боржником укладено додаткову угоду №5 до договору поставки нафтопродуктів №163-п/08 від 22.08.2008р., за умовами якої визначено, що у разу не поставки продукції у строк до 15.09.2009 року, постачальник (ЗАТ "ПММ-Транссервіс") до 20.09.2009 року повертає Покупцю оплату за продукцію з урахуванням зміни курсу долара США на міжбанківському валютному ринку згідно формули, визначеної в додатковій угоді. При цьому умовами додаткової угоди визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються виключно в гривнях України. Коефіцієнти в доларах США застосовуються сторонами лише для визначення ціни продукції та суми оплати постачальником покупцю за непоставлену продукцію в гривнях.
Зазначена додаткова угода не визнана недійсною у встановленому законом порядку, її умови кредитором та боржником не заперечуються.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до укладеної між кредитором та боржником додаткової угоди №5 до договору поставки нафтопродуктів №163-п/08 від 22.08.2008р., боржник взяв на себе зобов'язання повернути кредитору оплату за непоставлену продукцію згідно з визначеною формулою розрахунку суми заборгованості.
Кредитором за формулою, визначеною у зазначеній додатковій угоді №5, розраховано суму заборгованості в розмірі 1854700,00грн. Наявність суми основного боргу у вказаному розмірі не заперечується боржником та розпорядником майна боржника.
Крім того, між кредитором та боржником 01.10.2008р. було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки нафтопродуктів №163-п/08 від 22.08.2008р. За умовами зазначеної додаткової угоди, сторони домовились внести зміни та доповнити пункт 6 договору підпунктом 6.5, за умовами якого, у разі повної або часткової непоставки продукції постачальником у строки, обумовлені даним Договором, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі п'ятдесят відсотків від загальної вартості продукції.
Кредитором у заяві про визнання грошових вимог до боржника визначено розмір штрафних санкцій, які боржник повинен сплатити кредитору в сумі 500 000, 00 грн.
Боржником визнано наявність заборгованості зі сплати штрафних санкцій в розмірі 500 000, 00 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
В свою чергу, за приписами ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Разом з тим, стаття 625 Цивільного кодексу Укапни передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що суми державного мита та плата за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі, сплачені при поданні заяви про грошові вимоги є вимогами, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "ПММ-Транссервіс" і відповідно є поточними.
У справі про банкрутство вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника. Отже, господарські суди не повинні допускати під час провадження у справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.
Виключення з цього правила можуть бути встановлені лише самим Законом, зокрема, у разі задоволення вимог поточних кредиторів, вимог щодо оплати (стягнення) заробітної плати та інших вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.
Тобто, вимоги кредиторів щодо сум державного мита та плати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог мають бути задоволені в межах судових процедур за визначенням ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Разом з тим, такі вимоги не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів на стадії попереднього засідання суду при затвердженні реєстру вимог конкурсних кредиторів.
Таким чином, господарським судом визнається заборгованість ЗАТ "ПММ Транссервіс" перед ПП "Агро-Пропозиція" в розмірі 2354700 грн., що складається з: 1854700грн. основної заборгованості, 500000,00грн. штрафних санкцій.
Враховуючи викладене, керуючись ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Визнати грошові вимоги кредитора - приватного підприємства "Агро-Пропозиція" до боржника - закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" в сумі 2354700,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів 1854700,00 грн. - до четвертої черги задоволення, 500000,00грн. - до шостої черги задоволення.
Примірники ухвали направити кредитору - ПП "Агро-Пропозиція", боржнику, розпоряднику майна арбітражному керуючому Романяку М.Я.
Суддя Г.Б. Поліщук