01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" жовтня 2011 р. Справа № 19/072-11
Розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс», м. Вишгород, Київська область
про стягнення 105943,10 грн.
суддя Т.П. Карпечкін
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. (довіреність № 396 від 03.10.2011 року);
від відповідача -не з'явився.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бекас»звернулось до господарського Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс»про стягнення 105943,10 грн.
Провадження у справі порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 15 вересня 2011 року та призначено справу до розгляду на 4 жовтня 2011 року.
За наслідками судового засідання яке відбулось 4 жовтня 2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2011 року про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу від 4 жовтня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем господарських зобов'язань які виникли між сторонами у 2011 році, а саме відповідач не сплатив кошти позивачу за отриманий по видатковим накладним товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 104655,72 грн. Додатково за прострочення виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 258,06 грн. за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року та інфляційні в розмірі 1029,32 грн. за травень, червень 2011 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 15 вересня 2011 року та від 4 жовтня 2011 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
13 жовтня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
У квітні 2011 року між сторонами виникли господарські зобов'язання, а саме позивач передав, а відповідач отримав товар (металопродукцію) на загальну суму 597626,35 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними та довіреностями: № КИ-00000001676 від 22 квітня 2011 року; № КИ-00000001677 від 22 квітня 2011 року; № КИ-00000001830 від 4 травня 2011 року; № КИ-00000001829 від 4 травня 2011 року; № КИ-00000002136 від 20 травня 2011 року; № КИ-02296 від 28 травня 2011 року; № КИ-00000002138 від 20.05.2011 року; КИ-00000002137 від 20 травня 2011 року; КИ-00000002139 від 20 травня 2011 року; КИ-00000001673 від 22 травня 2011 року; КИ-00000001675 від 22 квітня 2011 року; КИ-00000001584 від 19 квітня 2011 року; КИ-00000001585 від 19 квітня 2011 року; КИ-00000001480 від 13 квітня 2011 року; довіреність № 706 від 19 квітня 2011 року; довіреність № 705 від 19 квітня 2011 року; довіреність № 766 від 26 квітня 2011 року; довіреність № 767 від 26 квітня 2011 року; довіреність № 896 від 20 травня 2011 року; довіреність № 951 від 27 травня 2011 року; довіреність № 895 від 20 травня 2011 року; довіреність № 897 від 20 травня 2011 року; довіреність № 892 від 20 травня 2011 року; довіреність № 732 від 21 квітня 2011 року; довіреність № 678 від 13 квітня 2011 року; довіреність № 666 від 12 квітня 2011 року; довіреність № 661 від 11 квітня 2011 року.
В матеріалах справи наявні копії рахунків на оплату по замовленням.
Відповідач сплатив вартість товару частково в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 104655,72 грн.
Сторонами 29 червня 2011 року підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 104655,72 грн.
Позивачем 28 липня 2011 року було направлено на адресу відповідача лист-вимогу № 314 від 26 липня 2011 року н суму 104655,72 грн.
Відповідач на зазначену претензію відповідь не надав та заборгованість не сплатив.
Позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 258,06 грн. за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року та інфляційні в розмірі 1029,32 грн. за травень, червень 2011 року.
В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідом.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
При вирішенні спору судом враховано, що позовні вимоги документально підтверджені доказами, які відповідно до статей 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом належними та допустимими.
Суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (стаття 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 та стаття 526 Цивільного кодексу України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина перша та частина четверта статті 202 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 Цивільного кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем було направлено відповідачу 28 липня 2011 року лист-вимогу № 314 від 26 липня 2011 року про сплату заборгованості в розмірі 104655,72 грн.
Також судом враховано, що відповідачем відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 29 червня 2011 року визнано заборгованість перед позивачем в сумі 104655,72 грн.
Отже позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 104655,72 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом відмовлено в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 258,06 грн. за період з 1 червня 2011 року по 30 червня 2011 року та інфляційні в розмірі 1029,32 грн. за травень, червень 2011 року зважаючи на наступне.
Господарське зобов'язання в якому не встановлено строк, термін його виконання, боржник повинен виконати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, що встановлено нормами вищезазначеної статті.
Позивачем направлено вимогу відповідачу 28 липня 2011 року, отже обов'язок відповідача сплатити грошові кошти в сумі вказаній у вимозі у семиденний строк. З врахуванням вказаного прострочення виконання зобов'язання відповідача перед позивачем наступило у серпні 2011 року.
Тобто позивач відповідно до норм чинного законодавства України має право нарахувати відповідачу інфляційні та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України з серпня 2011 року.
Натомість позивачем нараховані 3% річних та інфляційні за період в якому зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати коштів за отриманий товар, ще не настало, отже і прострочення виконання зобов'язання не було.
Нормами господарського процесуального кодексу України не надано суду право виходити за межі позовних вимог.
Статтею 82 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право в тому числі і виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;
В даному випадку суд не вбачає порушення права позивача, оскільки від не скористався процесуальними правами встановленими нормами статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до статті 44, статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Будтехносервіс»(07300, Киъвська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код 20589354) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас»(03039, м. Київ, пр-т. 40- річчя Жовтня, б. 6, код 21571801) - 104655 (сто чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 72 коп. основного боргу та судові витрати: 1046 (одна тисяча сорок шість) грн. 55 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.П. Карпечкін
Повне рішення складено: 18.10.2011 р.