01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" жовтня 2011 р. Справа № 25/110-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полонне, Полонський район, Хмельницька область
до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військторг”, м. Біла Церква, Київська область
про стягнення 14 963,00 грн.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 від 17.02.1997);
відповідача -не з'явився.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -позивач) до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військторг” (далі -відповідач) про стягнення 14 963,00 грн. заборгованості, з яких: 13 431,60 грн. -основний борг, 994,00 грн. -інфляційні втрати та 357,38 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою суду від 25.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.09.2011.
У судове засідання 13.09.2011 представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 18.10.2011.
18.10.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.10.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
21 серпня 2010 року згідно накладної від 21.08.2010 № 30 позивач поставив відповідачу товар -посуд, на суму 13 431,60 грн., а відповідач на підставі довіреності від 21.08.2010 № 567 вказаний товар отримав.
Судом досліджено, що вищевказана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей видана ОСОБА_2, а в переліку цінностей, які належить отримати зазначена сума 13 443,00 грн., тобто більша сума, ніж вказана у накладній на товар.
У судовому засіданні 18.10.2011 позивач надав свої письмові пояснення стосовно різниці вартості вказаної в накладній та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, з пояснень позивача дана різниця встановлена тим, що при перевірці товару його частина на суму 11,40 грн. мала дефект та не була прийнята відповідачем. Дане пояснення прийняте судом до уваги.
Оскільки остаточний строк оплати товару сторони у справі не узгодили, позивачем 25.02.2011 на адресу відповідача надіслано претензію від 25.02.2011 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар. В підтвердження надіслання зазначеної претензії позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважена особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 28.02.2011. Завірена копія повідомлення залучена до матеріалів справи.
Однак, відповідач вказану кореспонденцію залишив без відповіді та задоволення.
На підтвердження того, що відповідачем не оплачено отриманий товар, позивачем також надано суду довідку від 12.09.2011 № 113 Полонського відділення Хмельницької філії ПАТ “Приватбанк”, в якій вказано, що в період з 21.08.2010 по 09.09.2011 на рахунки позивача кошти від відповідача не надходили. Довідка залучена до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим, за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 13 431,60 грн. Доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 13 431,60 грн. заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані з жовтня 2010 року по липень 2011 року та складають 994,00 грн., три проценти річних з простроченої суми нараховані за період з 01.10.2010 по 31.08.2011 та складають 357,38 грн.
Однак, враховуючи те, що сторонами не було встановлено строк виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар то розрахунок інфляційних втрат та 3% річних повинен здійснюватись з врахуванням вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а саме через сім днів з дня отримання відповідачем претензії про сплату заборгованості.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи, письмова претензія від 25.02.2011 отримана відповідачем 28.02.2011. Таким чином, відповідач зобов'язаний був розрахуватися за поставлений йому товар до 07.03.2011. За таких обставин початок строку прострочення грошового зобов'язання відповідно до норм Цивільного кодексу України починається з першого дня прострочення, а саме з 08.03.2011, враховуючи викладене, суд зробив перерахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, що складає:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
08.03.2011 - 31.07.201113431.601.026349.2213780.82
Період простроченняСума боргу (грн)Кількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
08.03.2011 - 31.08.201113431.601773 %195.40
Таким чином, арифметично вірна сума за розрахунком суду за вищевказані періоди становить 349,22 грн. -інфляційних втрат та 195,40 грн. -трьох процентів річних, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 994,00 грн. -інфляційних втрат та 357,38 грн. -трьох процентів річних підлягає частковому задоволенню у вищевказаному розмірі.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 431,60 грн. заборгованості, 349,22 грн. інфляційних втрат та 195,40 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військторг” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (30500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 13 431 (тринадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн. 60 коп. - заборгованості, 349 (триста сорок дев'ять) грн. 22 коп. - інфляційних втрат, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 40 коп. - 3% річних, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 76 коп. - державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 43 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 21.10.2011