01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" жовтня 2011 р. Справа № 22/214/6/102-11
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Агріматко-Україна” до Приватного підприємства “Лекс” про стягнення боргу,
представники:
позивача: ОСОБА_1. (дов. № 607 від 12.09.2011 року),
відповідача: не з'явився.
У червні 2011 року Приватне акціонерне товариство “Агріматко-Україна” (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства “Лекс” (далі - відповідач) про стягнення боргу.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № аСХТ-10300021 від 04.03.2008р., щодо оплати отриманого товару. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 261200 грн боргу.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2011р. порушено провадження у справі № 22/214.
В подальшому, ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2011р. матеріали справи № 22/214 за позовом Приватного акціонерного товариства “Агріматко-Україна” до Приватного підприємства “Лекс” про стягнення боргу передано до господарського суду Київської області за підсудністю, в порядку ст. 17 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2011р. прийнято справу № 22/214 до свого провадження, присвоєно їй № 22/214/6/102-11 та призначено її до розгляду на 20.09.2011р.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 20.09.2011р. представників сторін та неподанням ними витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.10.2011р.
Представник позивача у судовому засіданні 18.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання 18.10.2011р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 29.08.2011р. та від 20.09.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (оригінали в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.
Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його нез'явлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
04.03.2008р. між Приватним акціонерним товариством “Агріматко-Україна” (далі -постачальник, позивач у справі) та Приватним підприємством “Лекс” (далі -покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки № аСХТ-10300021 (далі -договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві на умовах СІР Павлиш, Кіровоградська (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.) товари (надалі іменуються "товари") за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), які є додатками до цього договору та його невід'ємними частинами, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором вартість в строки та в порядку, передбаченому договором.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість товару визначається сторонами як договірна, загальна сума договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору.
З наявною в матеріалах справи специфікації № 1 ВІД 04.03.2008р. вбачається, що сторони договору було погоджено товар, який має бути переданий покупцеві та визначено загальну суму договору, що складає 326500 грн.
Також, сторонами визначено (п. 3.6. договору), що покупець зобов'язаний здійснити оплату за придбаний товар згідно умов статті 4 даного договору.
Так, відповідно до п. 4.1. договору (порядок оплати) покупець здійснює часткову попередню оплату в розмірі 20 (Двадцять) % від суми договору, яка розраховується згідно п. 2.1.
Попередня оплата здійснюється частинами у наступні терміни:
- 20% (Двадцять) від суми договору через 10 (Десять) днів з дати підписання.
На сплату решти суми в розмірі 80 (Вісімдесят) % постачальник надає покупцеві відстрочку по оплаті кожної партії товару отриманою ним за видатковою накладною на строк Двісті сімнадцять календарних днів (4.2. договору). Відвантаження товару постачальником здійснюється виключно за умови виконання п. 4.1. (п. 4.3. договору).
Пунктом 9.3. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов договору покупцем перераховано постачальнику суму в розмірі 65300 грн (20% від суми договору), як попередню оплату, що підтверджується випискою з банку позивача - «АТ ОТП Банк” від 10.04.2008р.
В свою чергу, на виконання умов договору продавець поставив, а покупець отримав товар на зальну суму 326500 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № аАГ-0422400009 від 24.04.2008р., яка підписана обома сторонами договору та засвідчена печатками юридичних осіб.
Судом встановлено, що копія наявної в матеріалах справи видаткової накладної оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме:
· найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;
· назву документа(форми);
· дату і місце складення документа;
· зміст та обсяг господарської операції;
· одиницю виміру господарської операції(у натуральному таабо вартісному виразі);
· посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
· особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, факт передання відповідачу матеріальних цінностей підтверджується видатковою накладною, про що свідчать підписи та печатки сторін договору на цій накладній, тобто, за документами оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства та за відсутності у відповідача заперечень щодо найменування (номенклатури), кількості, якості та щодо ціни отриманого товару.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення свого грошового зобов'язання за договором вартість отриманого товару в сумі 261200 грн -80% від суми договору (326500 грн -65300 грн) не сплатив.
Таким чином, на час вирішення спору вартість неоплаченого товару відповідачем за договором становить 261200 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 261200 грн боргу за поставлений товар.
Враховуючи вище викладене та беручи до уваги положення п. 4.2. договору, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість отриманого по видатковим накладним з відстрочкою по оплаті на строк Двісті сімнадцять календарних днів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Проте, доказів сплати вартості отриманого за договором товару у розмірі 261200 грн (80%) відповідач суду не надав.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати отриманого товару за договором доведено позивачем належними та допустимими доказами.
Таким чином, за відсутністю в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вартості отриманого товару у розмірі 261200 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором становить 261200 грн.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов'язок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати за отриманий товар по договору.
Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати боргу (261200 грн) за отриманий товар відповідачем надано не було.
З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 261200 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 261200 грн основного боргу є доведеною, правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не заперечена та не спростована, а тому підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Лекс” (код ЄДРПОУ 21691646) на користь Приватного акціонерного товариства “Агріматко-Україна” (код ЄДРПОУ 30725226) 261200 грн основного боргу, а також судові витрати: 2612 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Ф. Черногуз