01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" жовтня 2011 р. Справа № 16/109-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД», м. Донецьк
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Бабинці,
Бородянський район
про стягнення 7 688,92 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 279/10-11 від 06.10.2011 р., представник;
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД»(далі -позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 241/06-11 від 21.06.2011 р. (вх. № суду 2916 від 25.07.2011 р.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення боргу в сумі 5 688,92 грн. та судові витрати, в т.ч. 2 000,00 грн. за юридичні послуги адвоката.
Відповідно до ухвали від 27.07.2011 р. порушено провадження у справі № 16/109-11 та призначено її розгляд на 09.08.2011 р. о 12 год. 10 хв.
Відповідач в судове засідання 09.08.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 27.07.2011 р.
Розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 27.09.2011 р. о 10 год. 50 хв.
Позивач в судове засідання 27.09.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 09.08.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.
Відповідач в судове засідання 27.09.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 09.08.2011 р.
Розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України було відкладено на 11.10.2011 р. о 10 год. 20 хв.
Представник позивача в судових засіданнях 09.08.2011 р. та 11.10.2011 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання 11.10.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 27.09.2011 р.
Однак, усі зазначені ухвали суду було повернуто поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за зазначеною адресою не проживає”.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006 р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області, які були направлені за місцезнаходженням (місцем проживання) відповідача, зазначеним у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 675679 станом на 05.08.2011 р. Неявка в судові засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД»(«Постачальник», надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 («Покупець», надалі - відповідач) 01.07.2009 року укладено Договір № 01-07/09 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов'язується в порядку і на умовах даного Договору передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти і вчасно здійснити оплату товару на умовах даного Договору.
Кількість, найменування, асортимент, артикули і вартість товару обговорюється сторонами в кожному випадку залежно від потреб відповідача та можливостей позивача, відображається в супровідних документах на товар і специфікації (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору товар поставляється партіями. Номенклатура партії товару, його кількість і ціна встановлюються за узгодженням сторін на підставі заявки відвідача на поставку відповідної партії товару, і вказується у специфікаціях і/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних, товаротранспортних накладних) на товар, які є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 2.5 Договору моментом передачі товару є момент підписання відповідачем супровідних документів (видаткових накладних, товаротранспортних накладних) із проставлянням дати фактичного одержання товару в таких документах. Якщо дата відповідачем не проставляється, моментом одержання є дата, позначена позивачем при складанні супровідної документації.
Строк оплати товару умовами Договору чітко не встановлений.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання по Договору щодо поставки товару виконав, що підтверджується видатковою накладною № 403 від 02.07.2009 р. на суму 7 023,31 грн. Про приймання відповідачем товару за вказаною накладною свідчить підпис відповідача в графі «отримав»на вказаній накладній, засвідчений відбитком печатки відповідача.
Відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі 1 334,39 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (з відміткою банку) від 19.08.2009 р., а саме: відповідач сплатив позивачу 863,23 грн. з призначенням платежу «за товар згідно в/н № 403 від 02.07.2009 р.», 171,16 грн. з призначенням платежу «за товар в асортименті згідно Договору № 01-07/09 від 01.07.2009 р.»та 300,00 грн. з призначенням платежу «згідно рахунку № 403 від 02.07.2009 р.».
Позивач звертався до відповідача з вимогою вих. № 179/11-10 від 10.11.2010 р. щодо оплати за отриманий товар в сумі 5 688,92 грн. (копія вимоги та докази її направлення в матеріалах справи).
Відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, товар не повернув, заборгованість становить 5 688,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Відповідач тричі в судові засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, а саме 5 688,92 грн. основної заборгованості.
Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Також з посиланням на ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача 2 000,00 грн., сплачені позивачем видатковим касовим ордером від 06.05.2011 р. за юридичні послуги адвоката ОСОБА_3 на підставі Договору № 175/04-11 від 01.04.2011 р., укаденого між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Між позивачем (“Клієнт”) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 («Адвокат», який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3514 від 28.07.2010 р.) укладено Договір № 175/04-11 від 01.04.2011 р. про надання юридичних послуг адвокатом (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах визначених цим Договором, адвокат зобов'язується надати позивачу визначені цим Договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України з питання стягнення заборгованості за поставлений товар згідно Договору № 01-07/09 від 01.07.2009 р. з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Екватор ЛД», а позивач зобов'язується оплатити такі послуги.
Згідно п. 2.1 Договору, послуги надаються адвокатом позивачу шляхом: - усного та письмового консультування; - складання необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; - підготування документів до суду; - переговори з боржником; - надання послуг щодо захисту інтересів позивача в органах судової влади (представництва позивача в загальних та господарських судах України).
Відповідно п. 4.1 та п. 5.1 Договору, за надані послуги позивач виплачує адвокату плату в розмірі 2 000,00 грн. одноразово шляхом сплати грошових коштів готівкою в строк до 31.05.2011 р.
Видатковим касовим ордером від 06.05.2011 р. позивач сплатив СПД ОСОБА_3 2 000,00 грн. з зазначенням у документі підстави для сплати - Договір № 175/04-11 від 01.04.2011 р.
Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг адвокатом від 26.04.2011 р. замовником (позивач) прийнято юридичні послуги, передбачені Договором № 175/04-11 від 01.04.2011 р., надані Адвокатом у встановлений термін, у повному обсізя, а саме: юридичні консультації -500,00 грн., складання претензії, позовної заяви, підготування документів до суду, переговори з відповідачем - 1 500,00 грн., а всього на суму 2 000,00 грн.
Однак, жодних претензій з доказами направлення, які складалися адвокатом та направлялися відповідачу, до суду не надано. В матеріалах справи міститься лише вимога вих. № 179/11-10 від 10.11.2010 р. позивача до відповідача про сплату, яка датована раніше ніж укладений Договір між позивачем та адвокатом. Інша вимога вих. № 250/08-11 від 08.08.2011 р. складена пізніше підписання акту приймання-передачі від 26.04.2011 р. підписаного між позивачем та адвокатом.
Також, як зазначалось раніше, до переліку послуг, які надаються адвокатом, та за надання всіх послуг встановлена єдина плата 2 000,00 грн., належить надання послуг щодо захисту інтересів позивача в органах судової влади (представництва позивача в загальних та господарських судах України).
В судовому засіданні 09.08.2011 р. був присутній представник позивача за довіреністю № 173/01-11 від 20.01.2011 р. ОСОБА_4, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.08.2011 р. та копію зазначеної довіреності, яка є в матеріалах справи. В судове засідання 27.09.2011 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні 11.10.2011 р. був присутній представник позивача за довіреністю № 279/10-11 від 06.10.2011 р. ОСОБА_2, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.10.2011 р. та копію зазначеної довіреності, яка є в матеріалах справи.
Жодного разу при розгляді справи № 16/109-11 в господарському суді Київської області в судові засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно д ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Таким чином, судові витрати за послуги адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню (фірмі, компанії тощо) стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
Зі змісту Договору № 175/04-11 про надання юридичних послуг від 01.04.2011 р. вбачається, що предметом цього договору (п. 1.1.) є надання юридичних послуг, які не є тотожними поняттю “послуги адвоката” в розумінні ст. 44 ГПК України. Отже, за договором надавалися не лише послуги адвоката, а й інші послуги іншими особами, які не є адвокатами.
Видатковий касовий ордер також не може бути належним доказом того, що перераховані позивачем кошти в сумі 2 000,00 грн. СПД ОСОБА_3 було сплачено саме за послуги адвоката, оскільки підставою для сплати є Договір про надання юридичних послуг.
Передбачена Договором послуга представництва позивача в господарському суді, яка входить до переліку послуг, за весь перелік яких встановлено плату в розмірі 2 000,00 грн., адвокатом ОСОБА_3 не надана, оскільки при розгляді справи № 16/109-11 в господарському суді Київської області в судові засідання адвокат ОСОБА_3 жодного разу не з'явився.
Таким чином, оскільки послуги за договором надавалися не лише адвокатом, а також іншими юристами, які не є адвокатами, доказів оплати позивачем послуг саме адвоката матеріали справи не містять, а умови договору та касові документи не передбачають виокремлення вартості послуг адвоката із загальної суми вартості сплачених позивачем юридичних послуг, суд не вбачає підстав вважати ці витрати позивача судовими, як витрати на оплату послуг адвоката, та покладати їх на відповідача.
Судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не є позовними вимогами, про задоволення яких чи відмову у їх задоволенні суд зазначає у резолютивній частині рішення.
Згідно з приписами ст.ст. 49 і 84 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл (стягнення) відповідних судових витрат лише у разі їх обґрунтованості (доведеності) стороною спору. У випадку, коли витрати сторін не належать до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПК України, відсутні підстави зазначати про їх розподіл (у тому числі про відмову у покладенні таких витрат на іншу сторону) в резолютивній частині рішення.
Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. та постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2011 р. у справі № 14/027-10/16.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД»(83108, м. Донецьк, вул. Новочеркаська, 54, ідентифікаційний код 35151485) 5 688 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 92 коп. основної заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко