01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" жовтня 2011 р. Справа № 25/101-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізований птахопереробний комбінат“Велес”, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари, Київська область
про стягнення 816 954,90 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.08.2011 № б/н);
відповідача - не з'явився.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізований птахопереробний комбінат “Велес” (далі -позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 816 954,90 грн. заборгованості, з яких: 662 876,44 грн. -основна заборгованість, 4 704,27 грн. -інфляційні втрати, 2 724,14 грн. -3% річних, 14 074,77 грн. -пеня та 132 575,28 грн. - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Ухвалою суду від 15.08.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2011.
29.08.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 11883 від 29.08.2011) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою його представника.
У судове засідання 30.08.2011 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 15.09.2011.
У судовому засіданні 15.09.2011 представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог від 15.09.2011 № 15/09, якою він у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу у розмірі 15 000,00 грн. до пред'явлення позову до суду, що підтверджується доданою до заяви банківською довідкою та у зв'язку з перерахунком позивачем розмірів інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу.
Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -800 610,99 грн., яка складається з: 647 876,44 грн. основного боргу, 4 704,27 грн. інфляційних втрат, 2 506,21 грн. 3% річних, 12 948,79 грн. пені та 132 575,28 грн. штрафу, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.
Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим, розгляд справи відкладено на 11.10.2011.
11.10.2011 присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
08.07.2011 між сторонами у справі укладено договір поставки від 09.03.2011 № ВЛ-000000023 (далі -Договір), відповідно до умов якого, постачальник -позивач зобов'язується поставляти покупцеві -відповідачу харчовий продукт тваринного походження в сирому вигляді, який не доведено до стану готового для їжі (далі -Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар відповідно до замовлень покупця і товаросупроводжувальної документації, які становлять невід'ємну частину договору (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 1.2. Договору асортимент, кількість, ціна за одиницю й загальна вартість кожної партії товару, що поставляється, погоджується сторонами на умовах зазначених у договорі й вказуються в товарних накладних на відповідну партію товару. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що товари приймаються покупцем по кількості, асортиментам і якості на складі постачальника, на підставі товарних накладних і інших супровідних документів, що підтверджують якість і повноту поставки товарів. Згідно з пунктом 6.4. Договору розрахунки за відвантажений Товар здійснюються не пізніше 7 банківських днів з дати передачі Товару.
На виконання умов Договору, позивач по видатковим накладним: № ВЛ-0019134 від 26.03.2011 на суму 52 200,00 грн., № ВЛ-0021016 від 14.04.2011 на суму 90 961,36 грн., № ВЛ-0021116 від 19.04.2011 на суму 163 635,54 грн., № ВЛ-0021337 від 28.04.2011 на суму 95 192,00 грн., № ВЛ-0022682 від 29.04.2011 на суму 150 958,08 грн., № ВЛ-0021408 від 03.05.2011 на суму 142 689,60 грн., № ВЛ-0021451 від 04.05.2011 на суму 159 467,10 грн., № ВЛ-0022780 від 07.05.2011 на суму 128 226,18 грн. та № ВЛ-0022783 від 10.05.2011 на суму 161 546,58 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму -1 144 876,44 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані та скріплені печатками товариств у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, їх завірені копії залучені до матеріалів справи.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар здійснив частково, у розмірі 482 000,00 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку позивача. За таких обставин, різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами складала 662 876,44 грн.
Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, складеним станом на 01.06.2011, який підписаний у двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, копія якого залучена до матеріалів справи. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано позивачу гарантійний лист від 23.06.2011 № 163, в якому він повідомив про графік погашення заборгованості перед останнім.
Після складання вказаних документів відповідачем додатково сплачено за Договором 05.07.2011 5 000,00 грн., 07.07.2011 5 000,00 грн., 15.07.2011 5 000,00 грн., всього на суму 15 000,00 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку позивача.
На час прийняття рішення у справі за відповідачем існує заборгованість у розмірі 647 876,44 грн.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 647 876,44 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період прострочення з травня по червень 2011 року в розмірі 4 704,27 грн. та 3% річних з простроченої суми за період з 20.05.2011 по 04.07.2011 в розмірі 2 506,21 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того, позивач на підставі пункту 7.2. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 12 948,79 грн. та на підставі пункту 7.3. Договору - стягнення штрафу у розмірі 20% від несвоєчасно оплаченої суми за товар, який за розрахунком позивача складає 132 575,28 грн.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування покупцем коштів постачальнику, покупець платить пеню постачальникові у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Згідно з пунктом 7.3. Договору покупець, який прострочив оплату за пунктом 6.4. Договору, більш, ніж на 20 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього пунктом 7.2. Договору, додатково сплатити штраф у розмірі 20% від несвоєчасно оплаченої суми за товар. Сплата штрафу не звільняє покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього пунктом 7.2. Договору.
За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки Договір між сторонами скріплений підписами уповноважених на це осіб та затверджений печатками підприємств, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача.
Здійснені позивачем розрахунки пені в розмірі 12 948,79 грн. та штрафу в розмірі 132 575,28 грн. є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 647 876,44 грн. основного боргу, 4 704,27 грн. інфляційних втрат, 2 506,21 грн. 3% річних, 12 948,79 грн. пені та 132 575,28 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги державне мито у цій частині не повертається, відшкодування решти витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізований птахопереробний комбінат “Велес” (61145, м. Харків, Дзержинський район, вул. Космічна, 23-А, код ЄДРПОУ 35698538) - 647 876 (шістсот сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 44 коп. основного боргу, 12 948 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 79 коп. пені, 4 704 (чотири тисячі сімсот чотири) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 2 506 (дві тисячі п'ятсот шість) грн. 21 коп. 3% річних, 132 575 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 28 коп. штрафу, 8006 (вісім тисяч шість) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 17.10.2011.