01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"20" вересня 2011 р. Справа № 23/098-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд», м. Бровари
про розірвання договору та стягнення 1664914,71 грн.
секретар судового засідання Федорець А.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30 вересня 2010 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (доручення б/н від 29 серпня 2011 року);
Чорній Д.О. (доручення б/н від 15 вересня 2011 року).
Товариство з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд» (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 1664914,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач без поважних причин відмовся від виконання робіт передбачених умовами договору №06.12/01/33 від 6 грудня 2010 року. В результаті часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №06.12/01/33 від 6 грудня 2010 року позивач просить суд стягнути з відповідача 1664914,71 грн., перерахованих позивачем на рахунок відповідача, як авансовий платіж.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 серпня 2011 року та призначено справу до розгляду на 17 серпня 2011 року.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти боржника.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611 від 23 серпня 1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Судом відмовлено в задоволені клопотання про забезпечення позову, оскільки, заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів.
17 серпня 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 30 серпня 2011 року.
У судовому засіданні 30 серпня 2011 року відповідачем подано клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання, запропоновані відповідачем в клопотанні.
Судом відмовлено в задоволені зазначеного клопотання, оскільки, поставлені відповідачем питання спростовуються наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт.
У судовому засіданні 30 серпня 2011 року оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 20 вересня 2011 року.
16 вересня 2011 року через загальний відділ суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів, зокрема: «витребувати у відповідача журнал ввозу-вивозу матеріальних цінностей за період з 1 травня по 4 липня 2011 року, який є доказом проведення будівельних робіт позивачем після підписання останнього акту виконаних робіт».
Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Представники відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечували.
20 вересня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»(за договором -генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»(за договором -субпідрядник) 6 грудня 2011 року укладено договір за №06.12-01/33.
Відповідно до пункту 1.1 договору субпідрядник у відповідності до умов даного договору, завдання генпідрядника, проектної документації зобов'язується власними силами, власним обладнанням та власним інструментом виконати будівельні роботи на території генпідрядника за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 14 на об'єкті «Житлове та культурно побутове будівництво на вул. Метрологічній Голосіївського району м. Києва»(далі -об'єкт) та здати її результати генпідряднику, а генпідрядник зобов'язується прийняти результати роботи та оплатити її.
Згідно умов пункту 2.1 договору вартість виконаних робіт визначається відповідно до фактично виконаних робіт із врахуванням вартості робіт, визначених в додатку №1 до даного договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору генпідрядник зобов'язаний передати субпідряднику в 3 (три) денний термін з дня підписання даного договору на період будівництва та до його завершення будівельний майданчик, придатний для виконання робіт.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що субпідрядник повинен розпочати будівельні роботи на протязі трьох календарних днів після підписання даного договору.
Згідно пункту 6.1 договору генпідрядник сплачує субпідряднику вартість виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.
Відповідно до пункту 6.2 договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється щомісячно на протязі 10 банківських днів з моменту підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт та акту приймання-передачі виконаних робіт.
У відповідності до пункту 8.1 договору приймання робіт генпідрядником здійснюється щомісячно по факту виконаних робіт з підписанням акту приймання-передачі виконаних робіт, наданих субпідрядником.
Згідно пункту 12.1 договору договір може бути змінений, розірваний з підстав, передбачених чинним законодавством України, умовами даного договору та за згодою сторін.
Відповідно до пункту 12.3 договору генпідрядник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір у випадку порушення субпідрядником графіку виконання робіт та прострочення виконання робіт більш ніж на п'ять днів.
Договір набирає чинності у відповідності до пункту 14.3 договору з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.
На виконання умов договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 3790470,41 грн. як авансові платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками (на платіжних дорученнях в графі «призначення платежу»зазначено -передоплата за БМР згідно договору №06.12-01/33 від 6 грудня 2010 року). Крім того, згідно видаткових накладних №00000029 від 29 квітня 2011 року та №00000027 від 18 квітня 2011 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 6641,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У письмових поясненнях та у відзиві на позовну заяву відповідач заперечував, що позивач здійснював авансові платежі та зазначає, що умовами договору від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33 не було передбачено авансу чи завдатку, відтак, умовами договору погоджено, що виконана відповідачем робота оплачувалась позивачем по факту виконання відповідачем робіт.
Проте, як свідчать матеріали справи, грошові кошти надходили на рахунок відповідача, як авансові платежі, про що зазначено в платіжних дорученнях (в графі «призначення платежу»вказано -передоплата за БМР згідно договору №06.12-01/33 від 6 грудня 2010 року).
Крім того, сплата авансових платежів позивачем на розрахунковий рахунок відповідача підтверджується наступним.
27 січня 2011 року між позивачем та відповідачем підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року на суму 132619,29 грн., в той час, як позивачем на рахунок відповідача здійснено платіж 24 січня 2011 року на суму 200000,00 грн. (платіжне доручення №3535 від 24 січня 2011 року). Залишкова сума грошових коштів у розмірі 67380,71 грн. (200000,00 грн. сплачених позивачем за мінусом 132619,29 грн. вартості виконаних відповідачем робіт) залишилась на рахунку відповідача.
У лютому 2011 року між позивачем та відповідачем підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на суму 24554,26 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на суму 9300,00 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року на суму 298785,40 грн., всього на загальну суму 3326239,66 грн. (зазначені акти підписані відповідачем 25 лютого 2011 року, а позивачем 28 лютого 2011 року), в той час, як позивачем на рахунок відповідача перераховано грошових коштів у розмірі 485000,00 грн. (платіжне доручення №3603 від 8 лютого 2011 року на суму 135000,00 грн., платіжне доручення №3633 від 14 лютого 2011 року на суму 100000,00 грн., платіжне доручення №3653 від 18 лютого 2011 року на суму 150000,00 грн. та платіжне доручення №3689 від 24 лютого 2011 року на суму 100000,00 грн.).
Як встановлено судом, аналогічна ситуація за актами виконаних робіт за квітень та травень 2011 року.
Наведене спростовує доводи відповідача стосовно того, що позивачем не здійснювалось авансових платежів.
У зв'язку з відмовою відповідача продовжувати виконувати будівельні роботи по договору від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33 позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №89 від 20 липня 2011 року про розірвання договору №06.12-01/33 та повернення сплаченого авансу у розмірі 1664914,71 грн.
25 липня 2011 року відповідачем на адресу позивача надіслано лист-вимогу (копія наявна в матеріалах справи) №81 від 25 липня 2011 року в якому відповідач підтверджує факт розірвання укладеного між сторонами договору від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33.
З підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що фактично відповідачем виконано будівельних робіт на загальну суму 2132197,34 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечували.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Враховуючи, що сторонами вирішено розірвати договір від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33, що підтверджується повідомленням позивача за №89 від 20 липня 2011 року та листом-вимогою відповідача №81 від 25 липня 2011 року договір вважається розірваним.
В силу вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та відповідно до письмового погодження між сторонами щодо розірвання договору від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33, позовна вимога щодо розірвання договору від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33 у судовому порядку підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем на рахунок відповідача згідно платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, перераховано авансовий платіж у розмірі 3790470,41 грн. та передано товару (згідно видаткових накладних №00000029 від 29 квітня 2011 року та №00000027 від 18 квітня 2011 року) на загальну суму 6641,64 грн., що разом становить 3797112,05 грн.
Відповідачем у справі фактично виконано робіт на загальну суму 2132197,34 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, лютий 2011 року, квітень 2011 року та травень 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми авансового платежу у розмірі 1664914,71 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати договір від 6 грудня 2010 року за №06.12-01/33, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп» (03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, код 35508002) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 17, код 35426538).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітспецбуд»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 17, код 35426538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСМ-Груп»(03134, м. Київ, вул. Булгакова, 16, код 35508002) -1664914 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 71 коп. заборгованості та судові витрати: 16735 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
СуддяД.Г. Заєць
Дата підписання рішення - 23 вересня 2011 року