01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"15" червня 2011 р. Справа № 10/221-09/14
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача-1: не з'явились;
від позивача -2: ОСОБА_1 (довіреність № 22 від 17.05.2011 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 121 від 19.07.2010 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина”, с. Медвин, Богуславський район;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина-Еко”, с. Побережка, Богуславський район;
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут Плюс”, с. Побережка, Богуславський район
про відшкодування збитків у розмірі 2 541 625, 36 грн. та зобов'язання повернути земельні ділянки
ТОВ „Агро-Богуславщина” та ТОВ „Побережка” звернулись в господарський суд Київської області із позовом до СТОВ „Добробут Плюс” про стягнення 747 340, 98грн. збитків на користь ТОВ „Агро-Богуславщина”, 1 794 356, 38 грн. збитків на користь ТОВ „Побережка” та про зобов'язання повернути незаконно та самовільно зайняті у 2008 -2009 роках земельні ділянки на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, що були передані орендодавцями - фізичними особами згідно договорів оренди землі, на користь ТОВ „Агро-Богуславщина” - 69 кадастрових га землі та на користь ТОВ „Побережка” - 382 кадастрових га землі.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачами безпідставним та неправомірним володінням та користуванням відповідачем спірними земельними ділянками, що повинні бути у володінні і користуванні позивачів згідно відповідних договорів оренди земельних ділянок із їх власниками -фізичними особами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2009 р. (суддя Привалов А. І.) порушено провадження у справі № 10/221-09 за позовом ТОВ „Агро-Богуславщина”, ТОВ „Побережка” до СТОВ „Добробут Плюс” про відшкодування збитків у розмірі 2 541 625, 36 грн. та зобов'язання повернути земельні ділянки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.09.2009 р.
08.09.2009 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.09.2009 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2009 р. за наслідками розгляду відповідної заяви позивачів вжито заходів до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти, що належать СТОВ „Добробут Плюс” в межах ціни позову 2 541 625, 36 грн.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 08.09.2009 р. у справі № 10/221-09, а матеріали справи передано на розгляд до господарського суду Київської області.
Згідно резолюції керівництва суду від 17.12.2009 р. справу № 10/221-09 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2009 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 10/221-09 за позовом ТОВ „Агро-Богуславщина”, ТОВ „Побережка” до СТОВ „Добробут Плюс” про відшкодування збитків у розмірі 2 541 625, 36 грн. та зобов'язання повернути земельні ділянки та присвоєно їй номер № 10/221-09/14 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.01.2010 р.
29.01.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.02.2010 р.
17.02.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.03.2010 р.
12.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.04.2010 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2010 р. зупинено провадження у справі № 10/221-09/14 до набрання законної сили рішенням Богуславського районного суду Київської області від 25.12.2009 р. у справі № 2-770/09 за позовом Мельниченка В. Г. та інших до СТОВ „Добробут Плюс” про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2011 р. поновлено провадження у справі № 10/221-09/14 за позовом ТОВ „Агро-Богуславщина”, ТОВ „Побережка” до СТОВ „Добробут Плюс” про відшкодування збитків у розмірі 2 541 625, 36 грн. та зобов'язання повернути земельні ділянки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.05.2011 р.
18.05.2011 р. у судовому засіданні представник позивача-2 повідомив суд про зміну свого найменування з ТОВ „Побережка” на ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко”, в підтвердження чого ним було надано суду свідоцтво серії А00 № 614033 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко”, довідку № АБ 362554 від 12.05.2011 р. про включення до ЄДРПОУ ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко”, статут ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко”, затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства від 05.05.2011 р., оформленим протоколом № 2 від 05.05.2011 р. та зареєстрований державним реєстратором Богуславської районної державної адміністації, що враховано і прийнято судом до уваги.
18.05.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.06.2011 р.
01.06.2011 р. до канцелярії суду від позивача-2 надійшли письмові уточнення та доповнення б/н від 31.05.2011 р. до позовної заяви, у яких він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 430 890, 89 грн. збитків та зобов'язати відповідача повернути позивачу-2 незаконно та самовільно зайняті відповідачем у 2008 - 2009 роках земельні ділянки на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, що були передані позивачу-2 в оренду орендодавцями -фізичними особами згідно договорів оренди земельних ділянок (земельних паїв), площею 45, 00 га.
Письмові уточнення та доповнення б/н від 31.05.2011 р. до позовної заяви позивача-2 прийняті судом до розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення б/н б/д на позовну заяву, у яких він позовні вимоги позивачів не визнає у повному обсязі.
01.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.06.2011 р.
15.06.2011 р. у судовому засіданні представник позивача-2 надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
06.11.2008 р. між позивачем-1 та орендодавцями - фізичними особами, що проживають на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, було укладено 21 (двадцять один) договорів оренди земельних ділянок, згідно умов яких орендодавці, що є власниками земельних ділянок на підставі Державних актів на право приватної власності на землю, передали, а позивач-1 прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської область, строком на 5 років.
06.11.2008 р. між позивачем-1 та орендодавцями - фізичними особами було підписано акти приймання-передачі об'єкта оренди, згідно яких орендодавці - фізичні особи передали, а позивач-1 прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської область, загальною площею 82, 5 умовних га або 69, 344 кадастрових га.
11.12.2008 р. вищевказані договори оренди земельних ділянок були зареєстровані в Богуславському районному відділі Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру України”.
У 2009 р. між позивачем-2 та орендодавцями - фізичними особами, що проживають на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, було укладено 129 (сто двадцять дев'ять) договорів оренди земельних ділянок, згідно умов яких орендодавці, що є власниками земельних ділянок на підставі Державних актів на право приватної вланості на землю, передали, а позивач-2 прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської область, строком на 5 років.
Одночасно із укладенням договорів оренди земельних ділянок між позивачем-2 та орендодавцями - фізичними особами було підписано акти приймання-передачі об'єкта оренди, згідно яких орендодавці - фізичні особи передали, а позивач-2 прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської область, загальною площею 444, 00 умовних га або 382, 00 кадастрових га.
Після чого вищевказані договори оренди земельних ділянок були зареєстровані в Богуславському районному відділі Київської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру України”.
Позивачі у своїй позовній заяві зазначають, що вони є належними володільцями та користувачами спірних земельних ділянок, що підтверджується вищевказаними договорами оренди земельних ділянок, а відповідач без будь-якої правової підстави володіє та користується спірними земельними ділянками, оскільки договори оренди спірних земельних ділянок, що були укладені у 2006 р. між орендодавцями - фізичними особами (власниками земельних паїв (ділянок)) та відповідачем, були розірвані у судовому порядку у 2009 р. на підставі рішень Богуславського районного суду Київської області, чим завдав та завдає позивачам значних збитків.
Як було зазначено вище, позивачі у своїй позовній заяві, з урахуванням письмових уточнень та доповнень позивача-2 до позовної заяви, крім інших позовних вимог, просять суд зобов'язати відповідача повернути позивачу-1 незаконно та самовільно зайняті відповідачем у 2008 - 2009 роках земельні ділянки на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, що були передані позивачу-1 в оренду орендодавцями -фізичними особами згідно договорів оренди земельних ділянок (земельних паїв), площею 69, 00 га. та позивачу-2 незаконно та самовільно зайняті відповідачем у 2008 - 2009 роках земельні ділянки на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, що були передані позивачу-2 в оренду орендодавцями -фізичними особами згідно договорів оренди земельних ділянок (земельних паїв), площею 45, 00 га.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із набуттям, здійсненням права власності та користування на землю та його захистом здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 цього ж кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Статтею 125 цього ж кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч. 5 ст. 126 цього ж кодексу право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 152 цього ж кодексу передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 212 цього ж кодексу передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Закону України „Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи, позивачами у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували неправомірне володіння та користування (самовільне зайняття) відповідачем саме спірних земельних ділянок, щодо яких позивачі просять суд зобов'язати відповідача повернути у їх володіння.
Докази, надані позивачами у процесі розгляду справи на підтвердження самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок, а саме акт від 01.07.2009 р., акт приймання -передачі земельних ділянок від 15.05.2011 р. та інші документи, наявні у матеріалах справи, достовірно не підтверджують факт перебування у безпідставному володінні та користуванні спірних земельних ділянок саме у відповідача.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Богуславського районного суду Київської області, що були прийняті у 2009 р. і якими розірвано договори оренди земельних ділянок, укладені у 2006 р. між орендодавцями - фізичними особами (власниками земельних паїв (ділянок)) та відповідачем, і які зазначені позивачами у позовній заяві як підстави безпідставного володіння та користування відповідачем спірними земельними ділянками, станом на момент звернення позивачів із даним позовом до відповідача в господарський суд не набрали законної сили, оскільки такі рішення переглядались вищестоящими судовими інстанціями у апеляційному та касаційному порядках.
Отже, за таких обставин, суд вважає, що недоведеним є факт самовільного зайняття спірних земельних ділянок саме відповідачем, то позовні вимоги позивачів про зобов'язання відповідача повернути на їх користь спірні земельні ділянки є безпідставними та необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивачі у своїй позовній заяві, з урахуванням письмових уточнень та доповнень позивача-2 до позовної заяви, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача-1 - ТОВ „Агро-Богуславщина” 713 098, 98 грн. упущеної вигоди (неодержаний прибуток) згідно техніко-економічного обґрунтовування на вирощування ріпаку на площі 69, 00 га у 2009 р., 37 925, 00 грн. витрат на виплату орендної плати у 2009 р. фізичним особам власникам земельних паїв та земельних ділянок згідно відповідних договорів оренди землі всього на загальну суму 751 023, 98 грн. збитків та на користь позивача-2 - ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко” 1 499 830, 38 грн. упущеної вигоди (неодержаний прибуток) згідно техніко-економічного обґрунтовування на вирощування ярих культур на площі 288, 90 га у 2009 р., 635 470, 21 грн. упущеної вигоди (неодержаний прибуток) згідно техніко-економічного обґрунтовування на вирощування ярого ріпаку на площі 140, 00 га у 2010 р., 218 895, 50 грн. витрат на виплату орендної плати у 2009 р. фізичним особам власникам земельних паїв та земельних ділянок згідно відповідних договорів оренди землі, 76 694, 80 грн. витрат на виплату орендної плати у 2010 р. фізичним особам власникам земельних паїв та земельних ділянок згідно відповідних договорів оренди землі, всього на загальну суму 2 430 890, 89 грн. збитків, у зв'язку із неправомірним та самовільним зайняттям відповідачем у 2008 - 2009 роках земельних ділянок на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, що були передані позивачам в оренду орендодавцями -фізичними особами згідно договорів оренди земельних ділянок (земельних паїв).
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи, позивачами у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт заподіяння відповідачем збитків позивачам, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачам, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивачів.
Докази, надані позивачами у процесі розгляду справи на підтвердження заподіяння відповідачем збитків позивачам внаслідок самовільного зайняття спірних земельних ділянок, а саме техніко-економічне обґрунтування на вирощуванні ярого ріпаку на площі 69, 00 га по ТОВ „Агро-Богуславщина” у 2009 р. (неодержаний прибуток); техніко - економічне обґрунтування на вирощуванні ярих культур на площі 347, 00 га по ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко” у 2009 р. (неодержаний прибуток); розрахунок орендної плати за землю по ТОВ „Агро-Богуславщина” у 2009 р.; розрахунок орендної плати за землю по ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко” у 2009 р. та інші документи, наявні у матеріалах справи, не підтверджують реальну можливість одержання зазначених прибутків (упущена вигода), а лише припускають таку можливість, та достовірно не підтверджують наявність реальних збитків у вигляді виплаченої фізичним особам орендної плати.
Оскільки, враховуючи те, що недоведеними є факти заподіяння відповідачем збитків позивачам внаслідок самовільного зайняття спірних земельних ділянок, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачам, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивачів, та те, що позовні вимоги ТОВ „Агро-Богуславщина”, ТОВ „Агро-Богуславщина-Еко” до СТОВ „Добробут Плюс” про стягнення збитків є похідними від їх позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути незаконно та самовільно зайняті відповідачем у 2008 - 2009 роках земельні ділянки на території Побережківської та Митаївської сільських рад Богуславського району Київської області, що в свою чергу є безпідставними, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивачів, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, їх позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивачів.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
12 жовтня 2011 р.