ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/11603.10.11
За позовом
До
ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації
стягнення 79 211,00 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.10 р.
ОСОБА_2 -дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.
від відповідача: Савченко Н.І. -директор, Білетова Л.Ф. -заступник директора.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 74 113,25 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 4 186,79 грн. інфляційної складової боргу та 910,96 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за період з 01.11.08 р. до 01.02.10 р. за договором № 810124 від 01.05.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.
Ухвалою суду від 11.03.10 р. було порушено провадження у справі № 37/116 та призначено її розгляд на 14.04.10 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
У судовому засіданні 14.04.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 11.03.10 р.
Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 14.04.10 р. у справі № 37/116 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/588; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/588 від 04.03.09 р. було передано адміністративну справу № 8/588 на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
Шевченківським районним судом м. Києва було прийнято до провадження справу № 8/558 та присвоєно їй № 2а-1552/11.
25.06.11 р. Шевченківським районним судом м. Києва прийнято постанову у справі № 2а-1552/11 про відмову в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Київгума» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання нечинними розпоряджень.
Враховуючи наведене, підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, у зв'язку з чим судом було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 03.10.11 р.; зобов'язано позивача надати суду довідку про стан розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи в суді.
У судовому засіданні 03.10.11 р. представник позивача надав суду заяву про заміну найменування сторони, додаткові документи у справі та довідку про надходження грошових коштів від позивача, які було залучено до матеріалів справи, а також позивач надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.11 р. надав суду усні пояснення по суті спору.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Центром позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810124 від 01.05.2003 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 810124 від 01.05.2003 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 810124 від 01.05.2003 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 4 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 до договору № 810124 від 01.05.2003 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 810124 від 01.05.2003 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Строкача, 9, тел. 407-20-19, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:
- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;
- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з листопада 2008 р. до січня 2010 р., протоколи (відомості) реєстрації середньодобових параметрів і підсумкових показників тепло споживання за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.08 р. до 01.02.10 р. становила 109 071,99 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 810124 від 01.05.2003 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 33 263,83 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 74 113,25 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 74 113,25 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 4 186,79 грн. інфляційної складової боргу та 910,96 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за період з 01.11.08 р. до 01.02.10 р. за договором № 810124 від 01.05.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 810124 від 01.05.2003 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.
Розпорядження КМДА № 1662 від 27.11.08 р., № 1780/1 від 25.12.08 р., № 127 від 05.02.09 р., № 758 від 30.06.09 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1333 від 30.11.09 р., № 1192 від 15.10.09 р., № 520 від 29.04.09 р., № 981 від 31.08.09 р., № 643 від 30.05.07 р., № 392 від 31.05.10 р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»були видані з порушенням процедури їх прийняття, оскільки в них були відсутні відомості про державну реєстрацію, у зв'язку з чим вони не набрали чинності і не могли застосовуватися.
Господарський суд м. Києва встановив, що при зверненні з позовною заявою, вартість поставленої позивачем відповідачу в спірний період теплової енергії позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25.12.08 р.
Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.08 р., № 65/2009 від 03.02.09 р., № 76/2009 від 09.02.09 р. зазначені розпорядження КМДА були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
До 01.12.08 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем, були затверджені розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р. (а.с.99-100).
Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Враховуючи наведене, Господарським судом міста Києва було виконано власний розрахунок позовних вимог із застосуванням тарифів, які діяли на підставі розпорядження КМДА № 86 від 31.01.07 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р. (а.с.99-100).
Відповідно до цього розпорядження, відповідачем за період з 01.11.2008 р. до 01.02.2010 р. було спожито теплової енергії на загальну суму 99 694,08 грн.
При цьому, Господарським судом міста Києва встановлено, що станом на початок спірного періоду (листопад 2008 р.) існувала переплата відповідача за теплову енергію у розмірі 1 694,91 грн., а протягом спірного періоду ним було сплачено 33 263,83 грн., у зв'язку з чим станом на день звернення до суду борг становив 64 735,34 грн.
Крім того, як вбачається з довідки про надходження грошових коштів, після 01.02.10 р. за спожиту теплову енергію за спірний період за договором № 8101124 від 01.05.2003 р. Центром позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації було сплачено 74 113,25 грн.
Таким чином, судом встановлено, що загальна сума переплати відповідача за спожиту енергію за період з 01.11.2006 р. до 01.02.2010 р. складає 83 491,16 грн.
Враховуючи наведене, у позивача не було підстав звертатися з позовною вимогою в частині стягнення 9 377,91 грн. через застосування ним невірних тарифів, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
Судом також встановлено, що основний борг за договором № 8101124 від 01.05.2003 р. в розмірі 64 735,34 грн. був погашений Центром позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації після звернення Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Господарського суду міста Києва з даним позовом.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 64 735,34 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 8101124 від 01.05.2003 р. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 4 186,79 грн. інфляційної складової боргу та 910,96 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 810124 від 01.05.2003 р. за період з грудня 2008 р. до лютого 2010 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.
У постанові Вищого господарського суду № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2008 р., серпні 2008 р., серпні 2009 р. на рівні 99,5 %, 99,9 %, 99,8 % відповідно.
Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».
У зв'язку з вищенаведеним, оскільки за спірний період відповідач несвоєчасно сплачував нараховані платежі за спожиту теплову енергію за договором № 810124 від 01.05.2003 р. та позивачем були застосовані недіючі тарифи, то судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, у відповідності до якого стягненню з Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації за період з грудня 2008 р. до лютого 2009 р. підлягають 2 877,34 грн. інфляційних нарахувань та 604,72 грн. трьох відсотків річних.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1 309,45 грн. інфляційних нарахувань.
Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі даного позову ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 1386 від 17.02.10 р. в сумі 1 469,15 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 792,11 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 677,04 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (03194, м. Київ, вул. Л. Курбаса, 7-Г, код ЄДРПОУ 22869738) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 34 коп. інфляційних нарахувань, 604 (шістсот чотири) грн. 72 коп. трьох відсотків річних, 682 (шістсот вісімдесят дві) грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 203 (двісті три) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 64 735,34 грн. основного боргу припинити.
4. У решті позовних вимог відмовити.
5. На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України державне мито в сумі 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 04 коп., що перераховане платіжним дорученням № 1386 від 17.02.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
7. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення
складено 07.10.11 р.