ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 57/30804.10.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1541,59 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 (Дов.)
від відповідача не з'явився
У судовому засіданні 04.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 1541,59 грн., з яких 1485,45 грн. - основний борг, 56,14 грн. - пеня.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 5997 від 29.12.2010р.р. щодо оплати за поставлений йому товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011р. порушено провадження у справі № 57/308 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.09.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача на підставі ст.77 ГПК України відкладено на 04.10.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 04.10.2011р. вдруге не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 07.09.2011р. та 20.09.2011р. про місце і час судового засідання.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
29.12.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 5997 поставки продукції (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим Договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами цього Договору.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
На виконання взятих на себе зобов'язань у відповідності до Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1485,45 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВДК-010721 від 16.04.2011р. та генеральною довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 5997 від 29.12.2010р. виданою на ім'я ОСОБА_1
Відповідно до 3.3. Договору відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання 20.09.2011р. та 04.10.2011р. не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за поставлений товар не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язання судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1485,45 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1485,45 грн. заборгованості за поставлений товар, на підставі Договору № 5997 від 29.12.2010р., підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 56,14 грн. пені на підставі п. 5.2. Договору.
Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені нарахованої в розмірі 56,14 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04074, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33А; код 33403739; р/р 26002003098300 в "Інг Банк Україна", МФО 300539) 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 45 коп. основного боргу, 56 (п'ятдесят шість) грн. 14 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Гулевець
Дата підписання рішення: 10.10.2011р.