ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 28/132-б11.10.2011
за заявою державної податкової інспекції у Голосіївському районі м Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Енергосектор" (код 34715871)
про визнання банкрутом (ст. 52)
Суддя Копитова О.С.
Секретар с/з Шмуйло А.Д.
Представники сторін:
від заявника: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 377/9/10-009 від 26.01.2011
від боржника: не з'явився
Обставини справи:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Енергосектор" з урахуванням приписів статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Обґрунтовуючи свою заяву до боржника заявник, з посиланням на приписи ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Енергосектор" перед бюджетом непогашеної заборгованості в розмірі 30 719,63 грн. та відсутність боржника за юридичною адресою, що на думку заявника, є підставою для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою.
На підтвердження відсутності керівних органів боржника за адресою реєстрації ініціюючим кредитором додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до якого статус відомостей про юридичну особу визначений як відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 порушено провадження у справі про банкрутство № 28/133-б та призначено до розгляду на 20.09.2011.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 11.10.2011 року.
Відповідно до преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. З ст. 6 Закону, а саме, - у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. З ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить загальні норми, а ст. 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Як убачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор посилається на відсутність керівних органів боржника за місцем реєстрації, при цьому, ним додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 04.07.2011 року.
На запит господарського суду від державного реєстратора Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно якої вбачається, що 04.10.2010 року було внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (запис 6), 03.01.2011 року внесено запис про зняття з обліку (запис 7), 03.01.2011 року внесено запис про взяття на облік (запис 8), 23.08.2011 року внесено запис про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи (запис 9).
При цьому, як убачається з поданих матеріалів, згідно даних податкового органу заборгованість боржника перед бюджетом складає 30 719,63 грн. На обґрунтування наявної заборгованості заявник посилається на самостійно узгоджене платником податків в податковій декларації податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30 225 грн., що була подана до податкового органу 20.04.2011 року вх. № 130469. На підтвердження іншої частини заборгованості заявником додано копію першої податкової вимоги № 1/3281 від 21.09.2010 року на суму 154,63 грн. (загалом 30 379,63 грн.). Решта частина вимог взагалі не обґрунтована ініціюючим кредитором, жодних підтверджуючих доказів не додано.
Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в переліку підстав для подання заяви про банкрутство боржника за спрощеною процедурою закон визначає ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, виявлення наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Можливість виявлення зазначених обставин в силу доступу до певної інформації та наявності покладених діючим законодавством повноважень, певним чином, виділяє податкові органи з кола інших кредиторів, що можуть ініціювати процедуру банкрутства боржників за спрощеною процедурою встановленою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки саме податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю подання платниками податків податкової звітності та наділені повноваженнями щодо перевірки їх господарської діяльності.
Як убачається з матеріалів справи та підтверджено податковим органом остання декларація була подана боржником 20.04.2011 року з показниками господарської діяльності у першому кварталі 2011 року у визначенні скоригованого валового доходу на 120 900 грн. та нарахованому до сплати податку в розмірі 30 225 грн. Заява про порушення справи про банкрутство ТОВ «ТПК «Енергосектор»була подана податковим органом до господарського суду м. Києва 03.08.2011 року, тобто, без врахування встановленого законом річного строку. Матеріали справи не містять актів перевірки господарської діяльності боржника, складених податковим органом на підтвердження фактичного припинення господарської діяльності. Податковий орган посилається на відсутність керівних органів боржника та запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, внесений 04.10.2010 року, при цьому, не враховуючи, що остання декларація боржником була подана 20.04.2011 року з показниками господарської діяльності. В матеріалах справи відсутні докази вчинення податковим органом дій щодо розшуку боржника, його майнових активів, тощо. Не містять матеріали справи і доказів звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості в примусовому порядку.
Податковим органом взагалі не надано доказів на підтвердження того, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва вчинялися будь-які дії направлені на примусове стягнення з боржника самостійно визначеного податкового зобов'язання, зокрема визначені главою 9 Податкового кодексу України та, що зазначені дії не призвели до позитивних результатів і погашення заборгованості боржника перед кредитором можливо не інакше ніж через застосування щодо нього ліквідаційної процедури в процесі банкрутства.
Наданий заявником акт щодо неможливості вручення податкової вимоги від 29.12.2010 року № 399 не приймається судом в якості належного доказу неможливості стягнення боргу визначеного в декларації за І квартал 2011 року.
З урахуванням всіх викладених обставин господарський суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, а подання державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва заяви на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без дотримання зазначених умов, суд вважає передчасним.
Враховуючи викладені обставини, керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Податковим кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, суд -
Провадження по справі припинити.
Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити.
Зобов'язати державного реєстратора за місцем знаходження боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з припиненням провадження по справі.
Копію ухвали направити:
заявнику, боржнику, установі банку боржника, Київському управлінню з питань банкрутства, м. Київ, вул. Любченка, 15, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника, державному реєстратору за місцем знаходження боржника для виконання.
Суддя О.С. Копитова