ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1523/2011-28/77
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго”
вул. Б. Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76006
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Аграрний науково-дослідний інститут”
вул. С. Бандери, 62, м. Івано-Франківськ, 76014
про стягнення 62921 грн. 82 коп., в тому числі:
54346 грн. 56 коп. - основний борг,
6346 грн. 33 коп. - інфляційні втрати,
2228 грн. 93 коп. - 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність № 582-2/11 від 01.07.11 )
ОСОБА_2 - головний метролог ДМП
"Івано-Франківськтеплокомуненерго", (довіреність №3-22/1332
від 13.10.11), посвідчення №7
від відповідача: ОСОБА_3 - представник ( довіреність № б/н від 25.01.11)
Палій Дмитро Миколайович - директор ТзОВ “АНДІ” (паспорт серія НОМЕР_1 від 27.01.1998р.)
Державним міським підприємством “Івано-Франківськтеплокомуненерго” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрний науково-дослідний інститут” про стягнення 62921 грн. 82 коп., в тому числі: 54346 грн. 56 коп. - основний борг, 6346 грн. 33 коп. - інфляційні втрати, 2228 грн. 93 коп. - 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 50.1 від 01.09.01 в частині здійснення розрахунку за теплову енергію, у зв”язку з чим у відповідача за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 54346 грн. 56 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 6346 грн. 33 коп. та 2228 грн. 93 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.08.11.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.11, в зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.11 за клопотаннями відповідача (вх.№ 7738/2011, вх. № 7744/11-с вх від 19.09.11; а.с.33, 36) продовжено строк розгляду справи на 15 днів в порядку ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи.
03.10.11 та 07.10.11 за участі представників сторін в судовому засіданні оголошувалися перерви.
14.10.11 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.
Представник позивача - головний метролог "Івано-Франківськтеплокомуненерго" ДМП ОСОБА_2, в судовому засіданні надав пояснення, вказавши, що факт незмінності показів лічильника не може слугувати належним доказом того, що відповідач не отримував теплову енергію, оскільки належний ТзОВ “АНДІ” лічильник вчасно не пройшов повірку і відповідно не може вважатися дійсним. Такий засіб обліку автоматично вважається непридатним, його забороняється використовувати в дальнішому, отже покази, належного відповідачу, лічильника «Мetronik»не можуть братися до уваги, оскільки є недостовірними. Головний метролог пояснив суду, що в силу технічних характеристик лічильник не пройшовший повірку може при фактичному поступленні теплової енергії не враховувати її.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує; просить суд в позові відмовити. На думку відповідача, позивачем безпідставно проведений розрахунок методом на основі годинних теплових навантажень, оскільки у відповідача встановлений лічильник, показники якого не змінювалися. Крім того, відповідач стверджує, що теплову енергію не використовує з березня місяця 2009 року по сьогоднішній день, оскільки у березні 2009 року, внаслідок фізичного зносу системи опалення в приміщенні товариства, сталася аварія. Отримання рахунків на оплату за використану теплову енергію відповідач заперечує.
В ході судових засідань судом досліджені наступні документальні докази:
договір на відпуск теплової енергії № 50.1 від 01.09.01 (а.с.8,9);
додаток до договору № 50.1 від 01.09.01 (а.с. 10);
додаток №1 до договору № 50.1 від 01.09.01 (а.с. 11);
претензія та доказ її направлення (а.с. 12);
розрахунок заборгованості оплати за теплоенергію (а.с.13);
розрахунок 3% та інфляційних втрат (а.с.14);
рахунки-фактури (а.с. 15-21);
акт звірки розрахунків від 26.04.11 (а.с. 23);
відзив на позов (а.с.43,44);
лист від 30.03.09 (а.с. 47);
акт від 30.03.09 (а.с. 48);
акт від 28.10.10 (а.с. 49);
акт від 29.09.11 (а.с.50);
довідка № 09 від 29.09.11 (а.с. 51);
реєстр рахунків (а.с. 64-69);
доповнення до позовної заяви (а.с. 70-72);
копії листів ТзОВ «АНДІ»(а.с. 74-75);
витяг із технічного паспорта облікового пристрою (а.с. 76);
акт прийняття лічильника тепла від травня місяця 2007 року (а.с. 77);
копії нарахування теплової енергії , копії підтвердження нарахування теплової енергії
(а.с. 88-96);
копія технічного паспорта на лічильник (а.с. 98-109);
лист-припис (а.с. 110);
акт прийняття лічильників тепла та ГВП від 03.06.05(а.с. 111);
акт прийняття лічильника тепла (ІГВПІ) від 29.03.07(а.с. 112);
свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 944 чинне до 21.05.09 (а.с. 113);
висновок експертизи № 26.04.20.2212.11 щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і спроможності суб»єкта господарювання його експлуатувати (а.с. 116-118);
довідка № 10-04 від 14.10.11 (а.с. 120);
штатний розпис (а.с. 121-122);
дані про реалізацію теплоенергії (а.с. 123).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.09.01 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії № 50.1 (а.с. 8-9). Згідно умов якого, позивач - Державне міське підприємство “Івано-Франківськтеплокомуненерго” зобов»язалося постачати теплову енергію відповідачу -Товариству з обмеженою відповідальністю “Аграрний науково-дослідний інститут” у відповідності з умовами договору, а відповідач зобов»язався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором.
Пунктом 3 договору на відпуск теплової енергії № 50.1 від 01.09.01 сторони погодили, що кількість теплової енергії, яка відпущена “постачальником” “споживачу” для потреб опалення, вентиляції і гарячого водопостачання визначається згідно приладів обліку, які поставлені відповідно до вимог “Тимчасових Правил обліку відпускання і споживання теплової енергії”, а при їх відсутності розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень.
Позивачем нараховано відповідачу - ТзОВ «АНДІ»розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень до сплати 54346 грн. 56 коп. за отриману теплову енергію за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року
Підставою для нарахування вищевказаної суми слугувало порушення п.9 укладеного сторонами Договору на відпуск теплової енергії № 50.1 від 01.09.01, а саме, названим пунктом сторони погодили, що “споживач” зобов”язується підтримувати в постійно справному стані регулятори температури, лічильника тепла і гарячої води, а також всю арматуру, проводити своєчасний їх ремонт, повірку і заміну, і кожного місяця з 26 по 31 число представляти “Постачальнику” показники лічильників гарячої води і тепла, журнал обліку теплової енергії. “Постачальник” має право вимагати позачергової повірки приладів і контролю теплової енергії в випадку виявлення їх несправності або недостовірності показів. За період ремонту або повірки приладів обліку розрахунок проводиться розрахунковим методом на основі годинних теплових навантажень. У випадку непредставлення даних в указаний термін, розрахунок за використану теплоенергію проводиться згідно годинних теплових навантажень.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Приписами статті 28 зазначеного вище закону встановлено, що «… Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку».
Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, в тому числі ті, які видають напрокат, підлягають періодичній повірці через встановлені міжповірочні інтервали.
Належний відповідачу лічильник «Мetronik» не пройшов періодичної державної повірки, внаслідок чого не може вважатися засобом обліку. В порушення зазначеного вище пункту Договору, споживачем з 26 по 31 число не представлялися “Постачальнику” показники лічильників гарячої води і тепла, журнал обліку теплової енергії за оскаржуваний період, а саме з жовтня 2009 року по квітень 2010 року, що підтвердили представники відповідача в судовому засіданні.
Як вбачається з свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 944, поданого відповідачем (а.с.113), останню повірку лічильника тепла було здійснено у травні місяці 2007 року, що підтверджується актом прийняття лічильника тепла (ІГВПІ) (а.с. 77) та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні. В свідоцтві про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 944 чітко зазначено, що свідоцтво чинне до 21.05.09.Теплолічильники Metronik підлягають повірці 1 раз у два роки (а.с. 79), про що чітко зазначено на технічному паспорті облікового пристрою (а.с. 76). Матеріали справи містять документальні докази, що належний відповідачу лічильник «Мetronik»проходив державну повірку у 2005 та 2007 роках - акт прийняття лічильників тепла та ГВП від 03.06.05(а.с. 111), акт прийняття лічильника тепла (ІГВПІ) від 29.03.07(а.с. 112).
Всупереч, умов договору, споживачем з 26 по 31 число не представлялися “Постачальнику” показники лічильників гарячої води і тепла, журнал обліку теплової енергії.
За отриману відповідачем теплову енергію з жовтня 2009 року по квітень 2010 року позивачем нараховано до сплати 54346 грн. 56 коп. розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень.
За наведених вище обставин, з урахуванням положень договору, а також з огляду на вищевказані норми чинного законодавства, проведений позивачем розрахунок розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень є обґрунтованим та правомірним.
Рахунки на зазначену вище суму направлялися відповідачу, що підтверджується реєстром рахунків та податкових накладних (а.с. 64-69).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача 01.04.11 направлено претензію № б/н (а.с. 12) з вимогою в 7-денний термін погасити існуючий борг, що підтверджується фіскальним чеком №4900. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без задоволення.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наведені норми матеріального права дозволяють зробити висновок про обгрунтованість позовних вимог.
Заперечення відповідача про те, що споживач не використовував теплову енергію у зв»язку з аварією в березні місяці 2009 внаслідок фізичного зносу системи опалення є необгрунтованими, оскільки суду не подано жодних документальних доказів. Заперечуючи позов, відповідач посилається на лист № 03-06 від 30.03.09. На думку відповідача, ТзОВ “АНДІ” належним чином повідомлено постачальника вищезазначеним листом про припинення користування тепловою енергією в зв”язку з аварією в системі опалення з 30.03.09. Представник відповідача ствержував в судовому засіданні, що лист нарочно отриманий інспектором Зіняк Н.В., що підтверджується підписом останньої. Натомість, з наявної в матеріалах справи, належним чином завіреної копії листа (а.с. 47), не вбачається його отримання ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго”; доказів направлення листа позивачу до матеріалів справи не долучено. Крім того, на вимогу суду, оригінал вищезазначеного листа для огляду в судовому засіданні відповідач не подав.
Представник позивача в судовому засіданні та у доповненні до позовної заяви (а.с. 70-72) категорично заперечує отримання листа № 03-06 від 30.03.09. (а.с. 47); позивач стверджує, що інспектор Зіняк Н.В. не має жодного відношення до документообігу на підприємстві, отже не могла нарочно отримати вхідну кореспонденцію.
З огляду на вищевикладене, постачальник не був повідомлений про припинення користування споживачем тепловою енергією.
21.10.10 позивач дійсно отримав повідомлення-лист споживача -ТзОВ «АНДІ»про відключення від системи опалення та гарячого водопостачання (а.с.74), що підтверджується представником ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», відповідно до зазначеного вище листа 28.10.10 складено акт про відключення відповідача від системи теплопостачання (а.с. 49).
Згідно приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 54346 грн. 56 коп. заборгованості за теплову енергію нараховану розрахунковим методом згідно годинних теплових навантажень за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року обгрунтована та підлягає задоволенню.
Пунктом 23. Договору сторони погодили, що оплату за використану теплоенергію “Споживач” зобов”язується проводити щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором на відпуск теплової енергії № 50.1 від 01.09.01 судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано.
Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних і задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним (а.с. 14).
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання за договором на відпуск теплової енергії № 50.1 від 01.09.01 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 6346 грн. 33 коп. і 3% річних в сумі 2228 грн. 93 коп. та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрний науково-дослідний інститут” про стягнення 62921 грн. 82 коп., в тому числі: 54346 грн. 56 коп. - основний борг, 6346 грн. 33 коп. - інфляційні втрати, 2228 грн. 93 коп. - 3% річних задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрний науково-дослідний інститут” (вул. С. Бандери, 62, м. Івано-Франківськ, 76014; код 30475140) на користь Державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго” (вул. Б. Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76006; код 03346058 ) -54346 (п”ятдесят чотири тисячі триста сорок шість)грн. 56 коп. основного боргу, 6346 (шість тисяч триста сорок шість)грн. 33 коп. інфляційних втрат, 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім)грн. 93 коп. 3% річних, 629 (шістсот двадцять дев”ять) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 19.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Кавлак І. П. 19.10.11