ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1191/2011-6/48-17/93
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор", вул. Короля Данила,16-В, м. Івано-Франківськ,76010;
про про стягнення 3976 грн. 45 коп., в т.ч. 3350 грн. основного боргу, 626 грн. 45 коп. інфляційних втрат;
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №1634 від 04.07.11)
Від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" про стягнення 3976 грн. 45 коп., в т.ч. 3350 грн. основного боргу, 626 грн. 45 коп. інфляційних втрат.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав суду заяву (вх. № 8494/2011-свх від 13.10.11) з уточненим розрахунком інфляційних втрат.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято поліграфічну продукцію (рекламна газета, гарантійні талони) на загальну суму 14657 грн., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними № ЯР-0000088 від14.10.2008 р., № ЯР-0000094 від 22.10.2008 р. Отримання товару відповідачем відбувалось на підставі довіреностей № 0000000088 від 14.10.2008 р., №0000000091 від 22.10.2008 р.
Однак, відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг становить 3350 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відпуск товару позивачем відповідачу та часткова оплата ним одержаної продукції свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у даному випадку має місце постачання товару по накладних без укладення договору поставки у письмовій формі.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відвантажено позивачу продукцію, що підтверджується наявними у справі накладними, проте відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, доводи позивача щодо наявності такого боргу не спростував. Загальна сума боргу становить 3350 грн.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивачем 04.03.2011 року на адресу відповідача було надіслано вимогу (докази відправлення - а.с.16) з пропозицією здійснити оплату боргу.
Вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 3350 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого позивачем уточненого розрахунку інфляційних втрат за період з 14.03.2011 р. по 08.06.2011 р., сума інфляційних втрат становить 120 грн. 82 коп.
Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат. З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 120 грн. 82 коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
В решті суми інфляційних втрат заявленої до стягнення позивачем при зверненні з позовом, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю, оскільки визначення періоду прострочення виконання зобов'язання відповідачем здійснювалось на підставі листа-вимоги позивача від 03.12.2008 р., докази отримання якого відповідачем не надані.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3350 грн. основного боргу, 120 грн. 82 коп. інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор" про стягнення 3976 грн. 45 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон-Віндор", вул. Короля Данила,16-В, м. Івано-Франківськ,76010 (ідентифікаційний код 35516926) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3350 грн. (три тисячі триста п'ятдесят гривень) - основного боргу, 120 грн. 82 коп. (сто двадцять гривень, вісімдесят дві копійки) -інфляційних втрат, 89 грн. 03 коп. (вісімдесят дев'ять гривень, три копійки) - витрат по сплаті державного мита, 205 грн. 99 коп. (двісті п'ять гривень, дев'яносто дев'ять копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Неверовська Л. М.
Повне рішення складено 18.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Костюшко Л. Р. 18.10.11