83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.08.11 р. Справа № 36/32пн
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Гриник М.М.
суддів: Сич Ю.В., Демідової П.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу:
за позовом Прокурора Київського району в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ, Донецького юридичного інституту Луганського державного Університету внутрішніх справ, м. Донецьк
до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк
за участю третьої особи1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації м. Донецька
за участю третьої особи2 без самостійних вимог Донецької міської ради, м. Донецьк.
за участю третьої особи3 без самостійних вимог Інспекції архітектурно-будівельного контролю, м. Донецьк.
про визнання права власності
Представники сторін:
Прокурор: не з'явився
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 87 від 13.01.2011р.; ОСОБА_1 за довіреністю №27/210 від 14.06.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи1: не з'явився
Від третьої особи2: не з'явився
Від третьої особи3: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Прокурора Київського району в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ, Донецького юридичного інституту Луганського державного Університету внутрішніх справ, м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання права власності на житловий будинок.
В обґрунтування позовних вимог прокурор, позивачі посилаються на те, що 04.11.2010р. господарським судом Донецької області (суддя Склярук О.І.) винесено рішення про визнання за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ права власності на реконструйований будинок колишнього дитячого садку №172/5, розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, який перебуває на балансі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренка. Позивач у позовній заяві стверджує, що КП БТІ м. Донецька відмовлено в реєстрації права власності на реконструйовану будівлю колишнього дитячого садку №172/5 у зв'язку з тим, що фактично вказана будівля має інший статус (житлового будинку).
Відповідач надав письмові пояснення, в яких вказує, на те, що до моменту подання позову не заперечував проти збереження та подальшого існування самочинно реконструйованого майна, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, просив розглянути справу без участі свого представника.
Від третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька надійшла заява від 17.05.2011р., в якій зазначає, що проти позовних вимог не заперечує, просить розглянути вказану справу без свого представника.
Ухвалою від 07.07.2011р. за власною ініціативою залучив до справи у якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору Інспекцію архітектурно-будівельного контролю. Від третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач не звертався за отриманням дозвільних документів, будівельні роботи проводились без дозвільних документів, що є порушенням чинного законодавства. Водночас чинним законодавством передбачена можливість прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку та подальша експлуатація об'єктів, права власності на які визнано у судовому порядку. Отже просив прийняти рішення відповідно до чинного законодавства та розглянути справу за відсутністю свого представника.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 08.08.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2010р. по справі за №12/188пн (суддя Склярук О.І.) позовні вимоги задоволено та визнано за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України право власності на реконструйований будинок колишнього дитячого садку №172/5, розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, який перебуває на балансі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка.
Рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вказаним рішенням встановлене наступне.
22.05.1997 р. розпорядженням № 745р виконкому Донецької міської Ради народних депутатів прийнято рішення про передачу будівлі дошкільного закладу № 172/5 Київського районного відділу освіти Донецькому інститут внутрішних справ.
20.08.1997 р. рішенням за № 202/2 виконкому Донецької міської Ради Донецькому інститут внутрішних справ надано в постійне користування земельну ділянку площею 4020 кв.м., для проектування та реконструкції будівлі навчального корпусу ( колишнього дошкільного закладу № 172/5 по пр. Київському у Київському районі, м.Донецьк)
01.12.2000 р. між Донецьким інститутом внутрішних справ та Київським районним відділом освіти м.Донецька підписано акт прийому передачі основних засобів, згідно якого на баланс Донецького інституту внутрішних справ було прийнято будівлю дитячого садка № 172/5.
Під час експлуатації земельної ділянки балансоутримувачем здійснено самочинне будівництво шляхом реконструкції будівлі колишнього дитячого садку, що призвело до створення нового об”єкту .
Згідно висновку Дочірнього підприємства Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбудндіпроект” держаного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” будівля може бути прийнята до експлуатації та використатися за призначенням.
В подальшому позивачем самочинно перебудовано будівлю учбового корпусу в житловий будинок, на який позивач просить визнати право власності.
Відповідно до ст..392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Пункт 2 статті 3 Цивільного кодексу України встановлює, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно до вимог ст..ст.328-345 Цивільного кодексу України право власності виникає на підставах не заборонених законом, зокрема з право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно до ст.. 316 ЦК України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. (ст.. 319 ЦК України).
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках, прямо передбачених законом. (ст..321 ЦК України).
Правовідносини, пов'язані з самочинним будівництвом об'єктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України).
Тобто, діючим законодавством передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.
При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.
Так, на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 20.08.2007р. № 202/2 Донецькому інституту внутрішніх справ видано державний акт на право постійного користування землею на якій розміщена спірна будівля.
З листа від 22.06.2011р. вих.. № 1298 Управління земельних ресурсів Донецької міської ради вбачається, що надана на праві постійного користування Донецькому юридичному інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренко земельна ділянка, площею 0,4020 га, розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, яка зареєстрована в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 24.10.1997р. за № 4-88, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.
Із доданого до матеріалів справи відзиву а позовну заяву від 17.05.2011р. №672 вбачається, що відповідач - Донецька міська рада не заперечує проти визнання права власності на спірні будівлі.
При цьому до моменту розгляду справи відповідач, до компетенції якого відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та його виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, не здійснював жодних дій та не приймав жодних рішень, спрямованих на ліквідацію вказаних об'єктів самочинного будівництва, та не інформував його власника щодо неможливості подальшого існування спірного майна.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренко є законним користувачем земельної ділянки площею 0,4020 га, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, що перебуває на його балансі.
Одночасно, згідно з ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Разом з тим, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів порушення позивачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача відповідної земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4-88.
В судовому засіданні представник міської раді міській раді та виконавчому комітеті відсутня інформація щодо порушення прав третіх осіб, можливого порушення їх прав при будівництві спірного майна і відповідачем не приймались рішення та не вчинялись буді-які дії, які б могли свідчити про невизнання, оспорювання чи спростування вказаної будівлі тій чи іншій особі. Не ініціювалось відповідачем і знесення самовільно збудованого об'єкту.
Крім того, до матеріалів справи долучено:
- висновок Донецького міського управління земельних ресурсів від 13.11.2007р., яким узгоджує Донецькому юридичному інституту Луганського державного університета внутрішніх справ місце розташування реконструкції учбового корпусу під житловий будинок з надбудовою 3-ого поверху та будівництва 5-ти поверхового житлового будинку по пр. Київському, 61а в Київському районі м. Донецька;
- висновок Головного управління містобудування і архітектури іід 21.08.2007р. №01/14-4657 щодо можливості реконструкції будівлі учбового корпусу під житловий будинок з надбудовою 3-го поверху на відведеному рішенням виконкому міськради від 20.08.1997р. №202/2 земельній ділянці по пр. Київському,61 а в Київському районі під 12-ти квартирний житловий будинок;
До матеріалів справи додано висновок ДП Науково-дослідний та проектний інститут „Донецький Промбудндіпроект” державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укрбуд” від 20.10.2010р., відповідно до якого будівля житлового будинку, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, може бути прийнято в експлуатацію та експлуатуватися за призначенням.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, з урахуванням статей 32, 34, 43 ГПК України, суд приймає до уваги вищезазначений висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при проведенні по реконструкції об'єкту нерухомості.
Водночас, згідно із п. 10 Постанови № 461 від 13.04.2011 року, якою затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно із порядком передбаченим цією постановою.
Отже, чинним законодавством передбачена можливість в подальшому прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку спірного об'єкту та подальша його експлуатація, право власності на який було визнано у судовому порядку.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” суб'єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову щодо визнання права позивача на об'єкт незавершеного будівництва.
Виходячи з того, що з боку відповідачів не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги Прокурора Київського району в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ, Донецького юридичного інституту Луганського державного Університету внутрішніх справ, м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк про визнання за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ права власності на житловий будинок площею 1354,8 кв.м., розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, який перебуває на балансі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренка -задовольнити.
Визнати за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ права власності на житловий будинок площею 1354,8 кв.м., розташований за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 61а, який перебуває на балансі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренка.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя Гриник М.М.
Суддя Демідова П.В.
Суддя Сич Ю.В.
Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.