83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.09.11 р. Справа № 4/226
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 31.12.2010р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в
особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка
до відповідача - Дружківського міського товариства інвалідів „Первоцвіт” м. Дружківка
про стягнення 21189,18грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних, пені
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 21189,18грн., з яких: 17012,86грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р., 867,06грн. - інфляційні, нараховані за період з жовтня 2010р. по травень 2011р., 232,47грн. - 3%річних, нараховані за період з жовтня 2010р. по червень 2011р., 3076,79грн. - пеня, нарахована за період з грудня 2010р. по червень 2011р. відповідно до п. 7.2.3 договору.
В підтвердження позову надав підписаний сторонами договір про постачання теплової енергії №299 від 01.10.2006р. з додатками, акти на включення опалення від 15.10.2010р. та виключення опалення від 15.04.2011р., рахунки №348 від 25.10.2010р. на суму 1670,05грн. за жовтень 2010р. та повернення, №348 від 04.11.2010р. на суму 2876,20грн. за листопад 2010р., №348 від 08.12.2010р. на суму 2495,70грн. за грудень 2010р., №348 від 10.01.2011р. на суму 2876,20грн. за січень 2011р., №348 від 07.02.2011р. на суму 2783,41грн. за лютий 2011р., №348 від 11.03.2011р. на суму 2876,20грн. за березень 2011р., №348 від 15.04.2011р. на суму 1438,10грн. за квітень 2011р., які отримані відповідачем, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами.
Відповідач не скористувався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. на підставі договору про постачання теплової енергії №299 від 01.10.2006р., а також річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій
2
стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії №299 від 01.10.2006р.
Згідно умовами цього договору Енергопостачальна організація (позивач) поставляє споживачеві (відповідач) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - сплачує одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно додатку №1 до договору а такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Згідно додатку №4 до договору від 09.08.2010р. об'єктом теплоспоживання є будинок №33 по вулиці Леніна в м. Дружківка; опалювальна площа - 122,6 м. кв.; теплове навантаження на опалення - 0,01239 Гкал/год; розмір щомісячної плати за надані послуги згідно нормативів споживання відповідно діючого тарифу - 780,00грн. (планові нарахування за тарифом не бюджетних організацій); у разі відсутності приладів обліку теплової енергії - 23,46грн. за 1 м. кв. опалювальної площі приміщення (за тарифом не бюджетних організацій).
В п. 6 договору сторонами обумовлений порядок розрахунків, а саме:
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточеного місяця;
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно пунктів 10.1 та 10.4 договору він діє до 01.10.2007р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією зі сторін.
Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
3
Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення від 15.10.2010р. та виключення опалення від 15.04.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №348 від 25.10.2010р. на суму 1670,05грн. за жовтень 2010р. та повернення, №348 від 04.11.2010р. на суму 2876,20грн. за листопад 2010р., №348 від 08.12.2010р. на суму 2495,70грн. за грудень 2010р., №348 від 10.01.2011р. на суму 2876,20грн. за січень 2011р., №348 від 07.02.2011р. на суму 2783,41грн. за лютий 2011р., №348 від 11.03.2011р. на суму 2876,20грн. за березень 2011р., №348 від 15.04.2011р. на суму 1438,10грн. за квітень 2011р., всього на загальну суму 17015,86грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно умов п. 6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця
Відповідач, в порушення умов договору, не сплатив отримані послуги, таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. на загальну суму 17012,86грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.
Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.
Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 867,06грн. інфляційних, які нараховані за період з жовтня 2010р. по травень 2011р., 232,47грн. 3%річних, які нараховані за період з жовтня 2010р. по червень 2011р..
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 867,06грн. інфляційних, які нараховані за період з жовтня 2010р. по травень 2011р., 232,47грн. 3%річних, які нараховані за період з жовтня 2010р. по червень 2011р.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3076,79грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, яка нарахована за період з грудня 2010р. по червень 2011р. відповідно до п. 7.2.3 договору.
Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:
4
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування суми пені проведене позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за термін, що не перевищує шести місяців та з дотриманням загальної методики нарахування пені, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 3076,79грн. пені в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка до Дружківського міського товариства інвалідів „Первоцвіт” м. Дружківка про стягнення 21189,18грн., з яких: 17012,86грн. - заборгованість, 867,06грн. - інфляційні, 232,47грн. - 3%річних, 3076,79грн. - пеня в повному обсязі.
Стягнути з Дружківського міського товариства інвалідів „Первоцвіт” м. Дружківка-84200, вул. Леніна, 33, ЄДРПОУ 23128659 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЗКПО 26221744 в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка-84207, вул. Космонавтів, 39, ЄДРПОУ 05540853 суму заборгованості в сумі 17012,86грн., 867,06грн. - інфляційних, 232,47грн. - 3%річних, 3076,79грн. - пені, 211,89грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 14.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 4 примірника:
1 - суду,
2 - позивачу,
1 - відповідачу