11.10.11р. Справа № 35/5005/9893/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика
меблів ВЕЕМ", м. Львів
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про стягнення 50 327,90 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 23 від 23.09.2011р.
Відповідач: не з'явився
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг - 40 710,00 грн, пеню - 3 139,17 грн, інфляційні втрати - 4 680,52 грн, 3% річних - 1 744,21 грн, посилаючись на договори про надання дилерських повноважень №143Д від 10.07.2008р., №30Д від 24.11.2008р., №1Д від 11.01.2010р.
Представник Позивача позовні вимоги підтримував, 06.10.2011р надав суду уточнену заяву, в якій змінив період нарахування пені, внаслідок чого сума пені збільшилась до 3 241,90 грн, втім просить стягнути з Відповідача суму пені, що заявлена первісно -3 139,17 грн, також просить стягнути борг - 40 710,00 грн, інфляційні втрати - 4680,52 грн, 3% річних - 1 744,21 грн з тих же підстав.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог не заперечив, в судове засідання жодного разу не з'явився, причин неявки не повідомив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 12.08.2011р.), заявляв клопотання про відкладення розгляду справи від 20.09.2011р. та особисто знайомився із матеріалами справи напередодні судового засідання 10.10.2011р.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів ВЕЕМ" (надалі позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі відповідач) був укладені ідентичні договори про надання дилерських повноважень, що продовжують один одного: № 143Д від 10.07.2008р. (надалі договір-1) строком дії до 31.12.2008р., № 30Д від 24.11.2008р. (надалі договір-2) строком дії до 31.12.2009р., № 1Д від 11.01.2010р. (надалі договір-3) строком дії до 31.12.2010р.
За цими Договорами Позивач взяв на себе зобов'язання по виготовленню та поставці Відповідачу товару (меблів), а Відповідач повинен був своєчасно оплачувати поставлений йому товар. (п.п 2.1.6.,3.2 Договорів).
Позивач виконав свої зобов'язання за договорами та протягом періоду з серпня 2008 року по березень 2010р. поставив Відповідачу вище зазначений товар (меблі), втім Відповідач оплачував його нерегулярно, із порушенням остаточного строку розрахунку за товар, встановленого п. 6.1.2. договорів, про що свідчать акти звірки взаєморозрахунків від 31.12.2008р., від 01.06.2009р., від 19.04.2010р., підписаних обома сторонами. Станом на 01.03.2011р. заборгованість Відповідача становить 40 710,00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.03.2011р., підписаного обома сторонами, а також визнано Відповідачем у гарантійному листі від 31.01.2011р.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані.
Відповідно до п. 7.2. договорів у випадку несвоєчасної оплати вартості отриманого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день протермінування. Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 3 139,17 грн. за період з 05.10.2010р по 05.04.2011р., вважаючи день закінчення виконання зобов'язання -04.10.2011р. відповідно до надісланої Відповідачу 20.09.2010р. претензії. Втім, суд не погоджується із таким розрахунком, оскільки строк виконання зобов'язання встановлений договорами (три банківських дня з моменту поставки товару), та такий розрахунок потрібно було провести по кожній накладній окремо із врахуванням дати оплати за кожною накладною та положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Позивачем не було враховано вище наведеного, нарахування пені за несплаченими видатковими накладними припинилося до настання вказаного позивачем періоду та в стягненні пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 05.10.2010р. по 30.06.2011р. у сукупності по кожному періоду за договором -1-2-3 становлять 1461,21 грн, та підлягають частковому задоволенню у зв'язку із невірним розрахунком Позивача щодо кількості днів прострочення в періоді з 20.01. по 30.06.2011р. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за Договором-1 з жовтня 2010р. по травень 2011р. становлять 628,77 грн, за Договором-2 з березня 2010р по травень 2011р. становлять 2 862,13 грн, за Договором-3 з березня 2010р по травень 2011р. становлять 693,76 грн, а в сукупності складають 4 184,66 грн та ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем порушена послідовність застосування індексів (не враховані індекси зі значенням менше 100%).
Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу - 40 710,00 грн , 3% річних - 1461,21 грн, інфляційні втрати -4 184,66 грн. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 75, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - 49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (п/р НОМЕР_2 в ДФ ВАТ АБ “Укргазбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305448, р/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика меблів ВЕЕМ" - 79058, м. Львів, вул. Чорновола, 57 (поштова адреса 79069, м. Львів. а/с 4056), код ЄДРПОУ 25223994 (р/р 26002013695 в ПЛФ ВАТ “Кредобанк”, м. Львів, МФО 325365) борг - 40 710,00 грн (сорок тисяч сімсот десять грн 00 коп) , 3% річних - 1461,21 грн (одну тисячу чотириста шістдесят одну грн 21 коп), інфляційні втрати - 4 184,66 грн (чотири тисячі сто вісімдесят чотири грн 66 коп), витрати по сплаті державного мита - 463,56 грн (чотириста шістдесят три грн 56 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 217,36 грн (двісті сімнадцять грн 36 коп).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Повне рішення складено 14 жовтня 2011 року