Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
04.10.2011Справа №5002-22/3024-2011
за позовом - Заступника прокурора м. Євпаторія, м. Євпаторія, вул. Гоголя, 5/8 в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114
до відповідачів - 1. ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41
2. ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця», АДРЕСА_2
3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділу земельних ресурсів в м. Євпаторія, м. Євпаторія, пр. Леніна, 56
про визнання недійсним договору оренди
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1064/10-29 від 25.07.11, представник
від відповідача - 1, не з'явився, 2. ОСОБА_3, довіреність № 431 від 27.09.11, представник; 3. не з'явився
від третьої особи - не з'явився
прокурор - Кулібаба С.Є., посвідчення №11004
Обставини справи:
Позивач - Заступник прокурора м. Євпаторія в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах звернувся до Господарського суду АР Крим, просить суд визнати недійсним договір оренди №12-2009/58/0102010/2009-36, укладений 19.10.2009 року між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі головного лікаря Рассудова В.М. та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, погоджений Керівником Представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та затверджений Головою Правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 93, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Санаторій «Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» орієнтованою площею 1,7 га, відноситься до земель оздоровчого призначення, проте спірний договір свідчить, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням; частина мощення площею 350,00 кв.м не належить на праві власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у зв'язку з чим, договір оренди підлягає визнанню недійсним, та у користування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 передана саме земельна ділянка оздоровчого призначення.
08.08.2011 року до суду надійшов відзив відповідача - ДП «Санаторій Победа» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на позовну заяву, відповідно до якого ДП «Санаторій Победа» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідна земельна ділянка за цільовим призначення відноситься до земель оздоровчого призначення, правовий режим яких визначається нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про курорти», постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1094 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення», постановою Кабінету міністрів України від 14.07.1999 р. № 1269 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю -курорт Євпаторія» та іншими нормативними актами. Також зазначено, що загальна заборона щодо здійснення на землях оздоровчого призначення діяльності, яка суперечить їх цільовому призначенню або такої, яка може негативно вплинути на природні лікувальні властивості таких земель, визначена ст. 48 ЗК України, а деталізована шляхом встановлення округів санітарної охорони відповідного курорту, що поділяються на зони, які мають відповідний правовий режим; цільове призначення земель курортів не забороняє здійснення відповідних видів діяльності. У відзиві відповідач посилається на те, що відповідно до установчих документів ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» має право від власного імені та у межах своєї компетенції укладати незаборонені законодавством угоди, у т.ч. оренди власного майна для забезпечення мети створення підприємства.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.08.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Відділ земельних ресурсів в м. Євпаторія.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців назву третьої особи - ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» змінено на ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» в порядку приведення статуту товариства у відповідність з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» без проведення процедури реорганізації.
Згідно п. 5. Перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій, зокрема, внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства.
Таким чином, суд вважає за необхідне замінити найменування ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» на ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця».
Відповідачі - ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця», Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 та третя особа в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд -
встановив:
На підставі рішення Євпаторійської міської ради № 23-15/41 від 24.02.2000 року «Про надання в постійне користування Дочірньому підприємству «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд» вирішено надати у постійне користування ДП «Санаторій «Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» земельну ділянку із земель міста загальною площею 52666,22 кв.м. для обслуговування будівель та споруд головного корпусу санаторію, водолікувальні, столової лікувального харчування та дитячого садка № 4 «Теремок».
Відповідно до вказаного рішення, 07.09.2000 року Дочірньому підприємству «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» виданий Державний акт на право постійного користування 5,27 га землі в межах згідно з планом землекористування.
Державний акт на право постійного користування зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 149. Вказана земельна ділянка є землею оздоровчого призначення.
Статтею 1 Земельного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Як вбачається, земельна ділянка, яка надана в користування відповідачу є землею оздоровчого призначення.
Відповідно до статті 47 Земельного кодексу України до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.
Статтею 48 Земельного кодексу України передбачено, що на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірнично - санітарної) охорони.
Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
В ході проведеної Сектором Держземінспекції відділу Держкомзему в м. Євпаторії перевірки, було встановлено факт порушення земельного законодавства ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у зв'язку з нецільовим використанням земельної ділянки приблизною площею 1,7 га, розташованої у м. Євпаторія, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 під розміщення кафе, атракціонів.
Даний факт підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 16.08.2010 року, актом перевірки від 16.08.2010 року, які були складені головним державним інспектором Сектору Держземінспекції відділу Держкомзему в м. Євпаторії.
Так, Між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», в особі головного лікаря Рассудова В.М. з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4. був укладений договір оренди землі №12-2009/58/0102010/2009-36 від 19.10.2009 року, в якому зазначається, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину плиткового мощення перед спальним корпусом, загальною площею 300,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 для розміщення дитячих атракціонів. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця. Вартість його становить 271200,00 грн. Строк дії договору встановлюється 01 червня 2010 року до 31 серпня 2010 року, з 01 червня 2011 року до 31 серпня 2011 року, та 01 червня 2012 року до 31 серпня 2012 року.
Договір оренди 19.10.2009 року погоджено Керівником Представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та 02.11.2009 року затверджено Головою Правління ЗАТ - «Укрпрофоздоровниця».
Відповідно до п. 1.4 Положення про оренду майна ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», затвердженого рішенням Наглядової ради ЗАТ Укрпрофоздоровниця» від 03.10.08 №Р 6-9, об'єктами оренди, що належать на праві власності Товариству, можуть виступати: нерухоме майно: окремі інвентарні об'єкти (будівлі, споруди, елементи благоустрою, інженерні мережі), нежитлові приміщення; інше окреме індивідуально визначене майно (станки, транспортні засоби, технологічне та медичне обладнання, інші основні засоби виробництва); нематеріальні активи.
Зі змісту акту приймання-передачі в оренду частину мощення поруч з спальним корпусом від 01.06.2010 року вбачається, що орендар - Фізична особа - підприємець ОСОБА_4. прийняв в строкове платне користування майно, що належить на праві власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», частину мощення площею 300,00 кв.м.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статуту Дочірнього підприємства «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» (т. 1 а.с. 73-84), підприємство створено одним засновником -Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - Товариство), згідно з рішенням загальних зборів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яке є засновником і власником Підприємства.
Пунктом 3.11. статуту встановлено, що підприємство володіє й користується майном на праві господарського відання, відповідно до мети своєї діяльності з обмеженням дії Підприємства щодо відчуження, міни, застави, позики, оренди нерухомого майна, транспортних засобів, інших основних фондів підприємства, отримання кредиту, укладення договорів про спільну інвестиційну діяльність, що здійснюється органами управління товариства відповідно до статуту товариства і статут підприємства, та норм законодавства України.
Відповідно до пункту 2.4 статуту підприємства, предметом його діяльності, крім іншого, є надання послуг санаторно-курортного, медичного, готельного, екскурсійного, туристичного обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази Підприємства, надання туристичних та екскурсійних послуг, організація конференцій, семінарів та інших, ділових зустрічей, організація діяльності кінотеатрів, передача у тимчасове користування або в оренду об'єктів на взаємовигідних умовах, які не суперечать законодавству України, надання побутових послуг, організація і проведення спортивних, інтелектуальних, ігрових, концертних заходів і шоу, творчих вечорів, вечорів гумору і сатири, організація та надання послуг громадського харчування, торговельна діяльність і надання комплексу послуг з сервісного обслуговування відпочиваючих, надання побутових послуг населенню.
Між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», в особі головного лікаря Рассудова В.М. з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4. був укладений договір оренди землі №12-2009/58/0102010/2009-36 від 19.10.2009 року, в якому зазначається, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину плиткового мощення перед спальним корпусом, загальною площею 300,00 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 для розміщення дитячих атракціонів. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця. Вартість його становить 271200,00 грн. Строк дії договору встановлюється 01 червня 2010 року до 31 серпня 2010 року, з 01 червня 2011 року до 31 серпня 2011 року, та 01 червня 2012 року до 31 серпня 2012 року.
Договір оренди 19.10.2009 року погоджено Керівником Представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та 02.11.2009 року затверджено Головою Правління ЗАТ - «Укрпрофоздоровниця».
Відповідно до статті 1 «Предмет Договору», орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину плиткового мощення перед спальним корпусом (надалі - майно), загальною площею 300,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, АДРЕСА_2 для розміщення дитячих атракціонів. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця. Вартість його визначена незалежною оцінкою на 21.09.2009р, і становить 271200,00 грн.
Відповідно до пункту 7.1 договору, строк дії договору встановлюється на термін з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2012 року включно.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що в ході проведеної перевірки Сектором Держземінспекції Держкозему встановлено факт порушення земельного законодавства з боку ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» у зв'язку з нецільовим використанням земельної ділянки.
Прокурор також посилається на те, що відповідно до п. 1.4 Положення про оренду майна ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», затвердженого рішенням Наглядової ради ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» від 03.10.2008р. №Р 6-9 (т. 1 а.с. 23-26), об'єктами оренди, що належать на праві власності Товариству, можуть виступати: нерухоме майно: окремі інвентарні об'єкти (будівлі, споруди, елементи благоустрою, інженерні мережі), нежитлові приміщення; інше окреме індивідуально визначене майно (станки, транспортні засоби, технологічне та медичне обладнання, інші основні засоби виробництва); нематеріальні активи.
Однак, частина мощення поруч з спальним корпусом площею 300,00 кв.м, яке виступає предметом спірного договору, не належить на праві власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», у зв'язку з чим, зазначений договір оренди підлягає визнанню недійсним.
Прокурор зазначає, що у користування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 передана саме земельна ділянка оздоровчого призначення, для розміщення дитячих атракціонів.
Як зазначалось раніше, відповідно до статті 1 «Предмет Договору», орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину плиткового мощення перед спальним корпусом (надалі - майно), загальною площею 300,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, АДРЕСА_2 для розміщення дитячих атракціонів. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця. Вартість його визначена незалежною оцінкою на 21.09.2009р, і становить 271200,00 грн.
Мощене покриття відноситься до основних фондів ДП «Санаторій «Победа» для дітей з батьками» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», про що свідчать інвентарні картки обліку основних засобів (т. 1 а.с. 103-106). Як вбачається з інвентарних карток, мощення має ряд ознак, які його характеризують, а саме: щебенево-пісочна основа, покриття з мілко розмірних плит. Крім того, здійснено мощення, в тому числі асфальтобетон.
Як зазначив представник відповідачів у відзиві на позовну заяву, відповідно до будівельних норм та правил - БНіП 1-25 «Будівельна термінологія», мощення - це пристрій мостовий і являє собою покладене на підготовлену підставу (піщане, гравійне, бетонне) штучних матеріалів (брущатки, брукового каменю, шашки, плит, блоків).
Відповідно до п. 2.2 Наказу Міністерства юстиції України від 14.04.2009р., № 660/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації» встановлено наступне.
В законодавчих актах відсутнє визначення асфальтобетонного покриття, міститься воно лише в Інструкції із складання звітності за формою N 1-ДГ «Звіт про наявність автомобільних доріг загального користування та їх благоустрій2, затвердженій наказом Державної служби автомобільних доріг від 19 липня 2006 року N 284 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції 3 серпня 2006 року за N 930/12804) (далі - Інструкція). Інструкція розглядає асфальтобетонне покриття як одне із типів дорожнього покриття. А саме, асфальтобетонне покриття - це удосконалене покриття капітального типу, яке збудовано з ущільнених асфальтобетонних сумішей (гарячих, теплих) (розділ 4 Інструкції).
Слід зазначити, що аналіз нормативно-правових актів різної юридичної сили свідчить, що асфальтобетонне покриття використовується як складова об'єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару тощо. Так, за Законом України «Про автомобільні дороги» дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів (стаття 1).
Тобто асфальтобетонне покриття - це верхній шар землі з твердим покриттям, яке впливає на довговічність, зокрема, дороги.
Отже, виходячи з юридичної природи асфальтобетонного покриття та виходячи з ознак нерухомого майна, воно не є нерухомим майном.
Крім того, слід зазначити, що таку позицію поділяє і Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, які у висновку зазначають, що асфальтне покриття не можна віднести до об'єктів нерухомості, воно належить до об'єктів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів, а не окремим об'єктом нерухомого майна. Також у висновку зазначено, що даний об'єкт не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005р., № 2807-IV, елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.
Таким чином, з наведеного вбачається, що мощенням є обладнання відповідної частини земельної ділянки, оскільки покриття здійснюється бетонною плиткою або асфальтобетоном саме поверхневого шару земельної ділянки з метою поліпшення останньої.
Крім того, відповідно до п. 2 Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1442, земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо), а земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки мощення та покриття плиткою є поліпшенням (благоустроєм) земельної ділянки, то передача в оренду окремо мощення фактично не може здійснюватися без відповідної передачі в оренду і земельної ділянки, тобто, договір оренди мощення фактично є договором оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір є удаваним правочином.
Приписи цивільного законодавства передбачають, що під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Верховний Суд України у п. 25 постанови Пленуму від 06.11.2009р., № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» виклав наступну позицію.
За удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
Як встановлено статтею 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст. 13 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Отже, виходячи зі змісту статей 4, 13 Закону України «Про оренду землі» відповідач - ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не є особою, уповноваженою виступати орендодавцем земельної ділянки, оскільки остання була передана на підставі рішення Євпаторійської міської ради № 23-15/41 від 24.02.2000 року лише у постійне користування ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» для обслуговування будівель та споруд головного корпусу санаторію, водолікувальні, столової лікувального харчування та дитячого садка № 4 «Теремок».
У постанові Пленуму Віщого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», зазначено, що у частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з частиною другою цієї статті є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677.
Суд встановив, що спірний договір не містить у собі, усі істотні умови, передбачені законодавством для договору оренди землі та не відповідає положенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі», нотаріально не посвідчувався та не реєструвався у встановленому законом порядку.
З наведеного вище вбачається, що при укладенні оспорюваного договору були порушені вимоги пунктів 1, 4 ст. 203 ЦК України та ст. 207 ГК України, що є підставою для визнання недійсним договору.
Відповідно до п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року № 9, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Верховний суд України у Листі від 24.11.2008р. «Про узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, що правочин, вчинений насправді, також не відповідає закону, може визнаватися недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК як такий, що суперечить вимогам закону.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги заступника прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про визнання недійсним договору оренди №12-2009/58/0102010/2009-36, укладений 19.10.2009 року між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в особі головного лікаря Рассудова В.М. та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, погоджений Керівником Представництва ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та затверджений Головою Правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» - підлягають задоволенню частково, лише в частині вимог до ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, оскільки третій відповідач - ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» не є стороною оспорюваного правочину, тому, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення вимог до ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця».
Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідачів - ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 у відповідності до ст. 49 ГПК України.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Здійснити заміну найменування ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» на ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця».
2. Позов задовольнити частково.
3. Визнати недійсним договір оренди №12-2009/58/0102010/2009-36, укладений 19.10.2009 року між ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 4, рахунок № НОМЕР_2 в КРД АППБ Аваль, МФО 324021, ЄДРПОУ 13786657) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1).
4. Стягнути з ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (АДРЕСА_2, рахунок № НОМЕР_2 в КРД АППБ Аваль, МФО 324021, ЄДРПОУ 13786657) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.
5. Стягнути з ДП «Санаторій Победа» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (АДРЕСА_2, рахунок № НОМЕР_2 в КРД АППБ Аваль, МФО 324021, ЄДРПОУ 13786657) до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.
7. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
9. В задоволенні позовних вимог до ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофоздоровниця» - відмовити.
Повне рішення складено 10.10.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.