"18" жовтня 2011 р. Справа № 10/52пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Воліка І.М.,
Коваленко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (позивач)
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р.
(залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р.)
у справі№ 10/52пд господарського суду Донецької області
за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації
доВідкритого акціонерного товариства "Слов'янський механічний завод"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруНаціональна комісія регулювання електроенергетики України
прозміну договору,
за участю представників:
від позивача не з'явились
від відповідача не з'явились
від третьої особи не з'явились
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі -ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз") в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський механічний завод" (далі -ВАТ "Слов'янський механічний завод") про зміну п. 4.1 договору № 09-08/1(2009)-Пр від 01.01.2009 р. на постачання природного газу та спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору № 09-08/1(2009)-Пр від 01.01.2009 р. на постачання природного газу.
Позивач 24.04.2009 р. звернувся до господарського суду Донецької області з заявою, якою уточнив позовні вимоги та просив суд змінити з 01.01.2009 р. пункт 4.1 договору № 09-08/1(2009)-Пр від 01.01.2009 р. на постачання природного газу, укладеного між сторонами, та викласти його в редакції, запропонованій позивачем, та спонукати ВАТ "Слов'янський механічний завод" укласти додаткову угоду до договору № 09-08/1(2009)-Пр в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. у справі № 10/52пд (суддя Донець О.Є.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ломовцева Н.В., судді Приходько І.В., Скакун О.А.) рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. у справі № 10/52пд залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. у справі № 10/52пд, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Також ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації подано клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. -головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. відновлено ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації строк на касаційне оскарження, прийнято касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 18.10.2011 р. о 10 год. 45 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (постачальник) та ВАТ "Слов'янський механічний завод" (покупець) 01.01.2009 р. було укладено договір на постачання природного газу № 09-08/1(2009)-Пр (далі - договір), за умовами якого постачальник передає покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що ціна 1 000 кубічних метрів природного газу складає 1 900,512 грн.
Оплата за газ, згідно з п. 5.1 договору, проводиться шляхом попередньої оплати у розмірі 100 % вартості обсягів газу, визначених заявкою покупця на відповідний місяць постачання. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки.
Відповідно до п. 5.2 договору у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач, у зв'язку з прийняттям 29.01.2009 р. Національною комісією регулювання електроенергетики (далі -НКРЕ) постанови № 57 "Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік", якою встановлений граничний рівень цін на природний газ без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання на рівні 2 020,25 грн. за 1000 куб.м., направив відповідачу додаткову угоду з пропозицією внесення відповідних змін до п. 4.1 договору.
ВАТ "Слов'янський механічний завод" листом № 365/09 від 23.02.2009 р., надісланим на адресу позивача, відмовився підписати додаткову угоду про зміну тарифів на газ про зміну з 01.01.2009 р. п. 4.1 договору № 09-08/1-Пр від 01.01.2009 р., що зумовило звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Ціна, згідно з ч. 2 ст. 189 ГК України, є істотною умовою господарського договору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, при укладенні договору сторони дійшли згоди (п. 4.1 договору), що ціна за 1 000,00 кубічних метрів газу складає 1 900,512 грн.
Згідно з п. 5.3 договору ціна, зазначена в п. 4.1 договору, є обов'язковою для обох сторін і додатковому узгодженню не підлягає.
Суди попередніх інстанцій, з посиланням на наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі природного газу і виконання послуг з транспортування № 18 від 31.01.2009 р., встановили, що відповідачем в січні 2009 року було прийнято від позивача 26,354 тисяч кубічних метрів природного газу, який було оплачено за старою ціною, встановленою в договорі, отже, договір в частині постачання природного газу позивачем відповідачеві у січні 2009 року та його сплати відповідачем є виконаним.
Відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що положення п. 5.2 договору щодо можливості застосування нової ціни з дати введення її у дію та проведення відповідного корегування у разі попередньої сплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни не підлягають застосовуванню до спірних відносин, оскільки не передбачають можливості корегування ціни саме у разі належного виконання договору.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 р. (далі - Постанова № 605) встановлено граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з 01.01.2008 р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 30.10.2008 р. (далі - Постанова № 998) внесено зміни до Постанови № 605, якими встановлено граничні рівні цін на природний газ для вказаних суб'єктів з 15.11.2008 р. та передбачено формулу, за якою визначається граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на наступний календарний місяць у разі зниження середньомісячного офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним Банком України на 01.11.2008 р., більш як на 5%.
Підпунктом 1 пункту 1 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28.01.2009 р. (далі - Постанова № 36), внесені зміни до пункту 8 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 щодо надання повноважень НКРЕ встановлювати граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з погодженням з Мінекономіки. Постанова № 36 набирає чинності з 01.01.2009 р., крім пункту 3, який набирає чинності з 01.02.2009 р. (п. 2 зазначеної Постанови).
На виконання повноважень, визначених Постановами № № 605, 1548, НКРЕ було прийнято постанови № № 194, 195 від 19.02.2009 р., а також № № 56, 57 від 29.01.2009 р., якими затверджено граничний рівень ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік.
Згідно регламенту НКРЕ, який затверджено постановою НКРЕ № 1662 від 29.11.2007р., рішення Комісії набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не зазначено в цих актах, за винятком рішень, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Повноваження НКРЕ щодо затвердження граничного рівня цін на природний газ встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28.01.2009 р., в якій зазначено, що вона набирає чинності з 01.01.2009 р.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009р. по справі № 2а-6789/09/2670 встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 р. № 36 не могла набрати чинності раніше ніж з 18.02.2009 р., зокрема, з 01.01.2009 р.
З огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегією суддів касаційної інстанції визнається правомірним висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, що НКРЕ у період з 01.01.2009 р. до 18.02.2009 р. не мала повноважень для затвердження граничного рівня цін на природний газ з 01.01.2009 р., а тому НКРЕ право встановлення цін на природний газ для промислових споживачів та споживачів, що фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, з 01.01.2009 р. не отримано.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що він має право вносити зміни в п. 4.1 договору на постачання природного газу № 09-08/1(2009)-Пр від 01.01.2009 р., а відтак, про відсутність підстав для задоволення позову та правомірно відмовили в задоволенні позову.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та правомірно відмовлено в задоволенні позову.
У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2011 р. у справі № 10/52пд залишити без змін.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М.Волік
С.С.Коваленко