"19" жовтня 2011 р. Справа № 13/31-13/38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Владимиренко С.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємства "Профсервіс"
на рішення господарського суду Чернігівскої області
від 09.03.2011 року
та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 25.07.2011 року
у справі № 13/31-13/38
господарського суду Чернігівської області
за позовом Чернігівської обласної організації
товариства сприяння обороні України
до Приватного підприємства "Профсервіс"
про усунення перешкод у користуванні
нежилим приміщенням та його звільнення
та зустрічним позовом Приватного підприємства "Профсервіс"
до Чернігівської обласної організації
товариства сприяння обороні України
про заборону перешкоджання користуватись
орендованим приміщенням, зобов"язання
виконувати умови договору
та стягнення 2 006,07 грн.
за участю представників:
позивача
(за первісним позовом) - Крутило С.В.
відповідача
(за первісним позовом) - Тельнова В.М.
позивача
(за зустрічним позовом) - Тельнова В.М.
відповідача
(за зустрічним позовом) - Крутило С.В.
У січні 2011 року Чернігівська обласна організація товариства сприяння обороні України звернулась до господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "Профсервіс" про усунення перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями і звільнення приміщень, загальною площею 53 кв. м., розташованих у будівлі на першому та другому поверсі за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49.
В заяві про уточнення позовних вимог Чернігівська обласна організація товариства сприяння обороні України просила зобов"язати відповідача усунути вищевказані перешкоди та звільнити нежитлові приміщення, зокрема, кімнати № 9, площею 12,2 кв. м., на першому поверсі, №23, площею 40,8 кв. м., на другому поверсі, розташовані за вищевказаною адресою, шляхом виселення Приватного підприємства "Профсервіс" зі вказаних приміщень.
10.02.2011 року Приватне підприємство "Профсервіс", в свою чергу, звернулось до цього ж місцевого господарського суду з зустрічним позовом до Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України про визнання дій останньої протиправними, визнання за ПП "Профсервіс" права оренди приміщень за вищевказаною адресою до 31.12.2018 р., зокрема, кімнати 23, площею 41 кв. м., на другому поверсі будівлі, кімнати 6, площею 20,3 кв. м. і кімнати 9, площею 46,9 кв. м.; стягнення збитків в сумі 1026,07 грн.; заборону перешкоджання ПП "Профсервіс" користуватися орендованими приміщеннями, зобов'язання Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України виконувати умови договору оренди № 3 від 04.01.1999 р.
В заяві про уточнення зустрічних позовних вимог позивач просив визнати дії Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України по знищенню рекламного штендеру ПП "Профсервіс", відключенню електроструму в орендованих приміщеннях, забиванню вхідних дверей орендованих кімнат №23 і № 9 цвяхами та дошками, крадіжку вхідних дверей орендованих кімнат № 23 і № 9 разом з замками і системою сигналізації протиправними, визнати за ПП "Профсервіс" право оренди до 31.12.2018 р. приміщень, зокрема, кімнати 23, площею 41 кв.м., на другому поверсі будівлі, кімнати 6, площею 20,3 кв.м. і кімнати 9, площею 46,9 кв.м., розташованих на першому поверсі будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49, стягнути з відповідача заподіяні збитки в сумі 2006,07 грн., заборонити перешкоджати ПП "Профсервіс" користуватись вищевказаними приміщеннями, зобов'язання Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України виконувати умови договору оренди № 3 від 04.01.1999 р.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.03.2011 року (суддя Фетисова І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року (судді: Лобань О.І., Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В.), первісний позов задоволено; зобов'язано Приватне підприємство "Профсервіс" усунути перешкоди в користуванні Чернігівською обласною організацією товариства сприяння обороні України нежилими приміщеннями шляхом звільнення (виселення) Приватного підприємства "Профсервіс" з приміщень, зокрема, кімнат № 9, площею 12,2 кв.м. на першому поверсі, № 23, площею 40,8 кв.м. на другому поверсі, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49; стягнуто з Приватного підприємства "Профсервіс" на користь Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу; зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України на користь Приватного підприємства "Профсервіс" 980 грн. збитків, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу; в решті зустрічних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі Приватне підприємство "Профсервіс" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 01.01.1998 р. між Чернігівською обласною організацією товариства сприяння обороні України (орендодавець) та ПП “Профсервіс” (орендар) укладено договір оренди приміщень № 1/98, за яким орендодавець передає в оренду кімнати № 23, площею 41 кв.м., та № 6, площею 20,3 кв.м. по вул. Комсомольській, 49 в місті Чернігові. Згідно п. 5.1 строк дії договору до 31.12.1998 р.
04.01.1999 р. між сторонами укладено договір оренди приміщень № 3, згідно якого позивач по первісному позову передає відповідачу по первісному позову в оренду три кімнати на другому поверсі № 23, площею 41 кв.м., на першому поверсі № 6, площею 20,3 кв.м. та № 9, площею 46,9 кв.м., всього 108,2 кв.м. за вищевказаною адресою. Пунктом 2.1 договору встановлено строк його дії до 31.12.2018 р.
28.12.2006 р. між Чернігівською обласною організацією товариства сприяння обороні України (орендодавець) та ПП “Профсервіс”(орендар) укладено договір оренди приміщення № 3, за яким орендодавець (позивач по первісному позову) передає орендарю (відповідач по первісному позову) в строкове платне користування нежитлове приміщення (кімнати № 9, 22), що перебуває у власності Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України, розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49, загальною площею 53 кв. м. Згідно п. 3.1 договору термін оренди складає з 01.01.2007 р. по 30.12.2007 р.
Проте, згідно інвентарного плану Чернігівського МБТІ фактично по зазначеному договору ПП "Профсервіс" орендує кімнати № 9, площею 12,2 кв.м., та № 23, площею 40,8 кв.м.
Цього ж дня між сторонами підписано акт прийому-передачі вищевказаного майна в оренду № 3 (додаток № 1).
Пунктом 3.3 договору визначено, що термін дії договору може бути продовжено тільки шляхом укладання додаткової угоди за наявності письмової заяви орендаря, наданої орендодавцю протягом місяця до закінчення строку дії договору.
Згідно додатків №№ 1, 2 від 29.12.2007 р., 02.01.2009 р., за заявою орендаря, продовжено строк дії договору оренди № 3 від 28.12.2006 р. з 29.12.2007 р. по 31.12.2008 р. та 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., відповідно.
Листом № 01-05/172 від 29.10.2010 р. позивач за первісним позовом повідомив відповідача про закінчення 31.12.2010 р. терміну оренди згідно договору оренди № 3 від 28.12.2006 р., відмову від пролонгації та повернення приміщення.
Вподальшому в листі № 01-05/193 від 09.12.2010 р. позивач по первісному позову зазначив, що на даний час діє договір № 3 від 28.12.2006 р. і вдруге повідомив, що договір на 2011 рік продовжуватись не буде, просив відповідача розрахуватись за оренду приміщень, комунальні послуги та звільнити орендовані приміщення 31.12.2010 р.
05.01.2011 р. позивач по первісному позову вкотре направив відповідачу по первісному позову лист № 01-05/03 про закінчення терміну дії договору оренди 31.12.2010 р. та просив в триденний термін звільнити приміщення.
Вимоги позивача за первісним позовом не задоволені з тих підстав, що договором оренди № 1/98 від 01.01.1998 р. передбачено необмежений термін дії оренди.
Предметом первісного позову є невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди № 3 від 28.12.2006 року у зв"язку з відсутністю правових підстав для знаходження ПП “Профсервіс” в орендованих кімнатах № 9 та № 23 після 31.12.2010 року.
Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Приватне підприємство "Профсервіс" вказало на безпідставне вчинення Чернігівською обласною організацією товариства сприяння обороні України (орендодавцем) перешкод у користуванні орендованими приміщеннями та завдання своїми діями збитків у розмірі 2006,07 грн., в зв"язку з чим позивачем по зустрічному позову заявлено вимоги про: визнання протиправними дій відповідача по зустрічному позову, зокрема, знищення рекламного штендеру ПП "Профсервіс", відключення електроструму в орендованих приміщеннях, забивання вхідних дверей орендованих кімнат № 23 і № 9 цвяхами та дошками, крадіжка вхідних дверей орендованих кімнат № 23 і № 9 разом з замками, системою сигналізації; визнання за ПП "Профсервіс" права оренди приміщень до 31.12.2018 р., кімнати № 23, площею 41 кв.м. на другому поверсі будівлі, кімната № 6, площею 20.3 кв.м. і кімнати № 9, площею 46,9 кв.м., розташованих на першому поверсі будівлі за адресою м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49; заборону перешкоджати ПП "Профсервіс" користуватися вищевказаними кімнатами і зобов'язання відповідача по зустрічному позову виконувати умови договору оренди № 3 від 04.01.1999 р.
В силу cтатті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 763 цього ж Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 2 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Аналогічні норми щодо обов"язку орендаря повернути орендоване майно закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна".
Задовольняючи первісні позовні вимоги, господарські суди першої й апеляційної інстанцій вірно встановили факт припинення 31.12.2010 року дії договору оренди № 3 від 28.12.2006 року, з урахуванням встановленого п.3.1. договору строку, та правильно застосували приписи ст. 764 ЦК України, зважаючи на заперечення орендодавця щодо продовження договору.
При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неналежне виконання орендарем свого обов'язку щодо повернення об'єкту оренди орендодавцю шляхом своєчасного підписання акта приймання -передачі у зв'язку з припиненням дії договору найму 31.12.2010 року.
Відхиляючи доводи орендаря щодо наявності у нього прав орендного користування кімнатами №№ 6,9,23, загальною площею 108,2 кв.м., на підставі договорів №1/98 від 01.01.1998 року та № 3 від 04.01.1999 року, господарські суди правильно виходили з того, що в матеріалах справи відсутні акти прийому-передачі орендованих приміщень за договорами № 1/98 від 1998 року та № 3 від 04.01.1999 року.
Також із копій виписок банку від 20.01.2010 р. на суму 1200 грн. з призначенням платежу “часткова оплата за оренду приміщення за січень 2010 р. зг. дог. № 3 від 28.12.06 і рах. № 4 від 04.01.10 ПДВ 200”, від 09.12.2010 р. на суму 2224,73 грн. з призначенням платежу “оплата за оренду прим. за грудень 2010 зг. дог. № 3 від 28.12.06 і рах. № 622 від 01.12.10 ПДВ 370,79”, на суму 800 грн. з призначенням платежу “част. сплата за ор. прим. за січень 2007 р. зг. рах. № 7 від 02.01.07”, від 09.02.2007 р. на суму 800 грн. з призначенням платежу “част. сплата за ор. прим. за лютий 2007 р. зг. дог. 3 від 28.12.06 р. і рах. № 55 від 01.02.07”, від 13.04.2007 р. на суму 800 грн. з призначенням платежу “част. сплата за ор. прим. за квітень 2007 р. зг. з дог. № 3 від 28.12.06 і рах. 154 від 02.04.07”, від 10.07.2007 р. на суму 800 грн. з призначенням платежу “частк. сплата за ор. прим. за липень 2007 зг. дог. 3 від 28.12.06 і рах. 315 від 02.07.07”, від 17.09.2008 р. на суму 800 грн. з призначенням платежу “част. сплата за ор. прим. за вересень 2008 р. зг. дог. 3 від 28.12.06 і рах. 425 від 01.09.08”, на суму 971,9 грн. з призначенням платежу “сплата за ор. прим. за серпень 2008 р. зг. рах. 372 від 01.08.08”, від 30.09.2008 р. на суму 97,83 грн. з призначенням платежу “спл. зг. дог. ор. 3 від 12.12.06 (воду, стоки, ел. ен. зг. рах. 451 від 25.09.08)”, від 25.03.2009 р. на суму 1162,40 грн. з призначенням платежу “сплата за ор. прим. за лютий 2009 р. зг. дог. 3 від 28.12.06 і рах. 55 від 02.02.09”, на суму 1200 грн. з призначенням платежу “част. сплата за ор. прим. за березень 2009 р. зг. дог. 3 від 28.12.06 і рах. 111 від 02.03.09”, від 31.03.2009 р. на суму 528,92 грн. з призначенням платежу “спл. зг. дог. ор. № 3 від 28.12.06 (воду стоки опал. ел. ен. зг. рах 137 від 25.03.09)”, від 09.04.2009 р. на суму 1200 грн. з призначенням платежу “част. сплата за ор. прим. за квітень 2009 зг. дог. 3 від 28.12.06 і рах. 165 від 01.04.09”, від 30.04.2009 р. на суму 423,08 грн. з призначенням платежу “спл. зг. дог. 3 від 28.12.06 (воду ст. вив. мус. опален. ел. ен.) зг. рах 191 від 25.04.09”; копія платіжного доручення № 501 від 03.12.1998 р. на суму 551,82 грн. з призначенням платежу “сплата за оренду приміщення за грудень 1998 р. згідно рах. № 437 від 01.12.98” не вбачається здійснення оплат відповідачем по первісному позову до 01.01.2007 року і після цієї дати (в період дії договору №3 від 28.12.2006 року) за оренду приміщень з вказівкою в призначеннях платежів на договори №1/98 від 01.01.1998 року та №3 від 04.01.1999 року.
Таким чином, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що при підписанні договору № 3 від 28.12.2006 року сторонами погоджено нові істотні умови договору оренди (ціну, строк), фактично припинено зобов'язання по договорах № 1/98 та № 3 від 04.01.1999 року в частині оренди кімнат № 9 та № 23 є обгрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства "Профсервіс" в частині визнання протиправними дій Чернігівської обласної організації товариства сприяння обороні України щодо знищення рекламного штендеру ПП “Профсервіс”, відключення електроструму в орендованих приміщеннях, забивання вхідних дверей орендованих кімнат №23 і № 9 цвяхами та дошками, крадіжки вхідних дверей орендованих кімнат № 23 і № 9 разом з замками, системою сигналізації протиправними, визнання за орендарем права оренди на підставі договору № 3 від 04.01.1999 року, заборони позивачеві перешкоджати у користуванні спірними приміщеннями, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, пославшись на приписи чч. 1, 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, вірно вказав на не відповідність вищевказаних вимог встановленим законом способам захисту права.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 цього ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Враховуючи приписи статей 224, 225 ГК України, збитки учасника господарських відносин знаходяться у безпосередньому зв'язку з фактом порушеннями господарського зобов'язання іншою стороною.
Оскільки відповідач по зустрічному позову не заперечив факт знімання дверей з орендованих до 31.12.2010 року приміщень кімнат № 9 та № 23, що порушило права позивача по зустрічному позову, зокрема, право власності на майно, що знаходилось орендованих кімнатах, останній вимушений був вчинити дії направлені на самозахист свого майна та зробити витрати на придбання дверей та замків на суму 980 грн., що підтверджується доказами -товарний чек №19 від 24.01.2011 року на суму 45,00 грн., товарний чек б/н від 25.01.2011 року на суму 35 грн., товарний чек №14 від 27.01.2011 року на суму 900 грн.
Згідно статті 13 ЦК України при здійсненні своїх цивільних прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
З огляду на викладене, враховуючи наявність ознак складу цивільного правопорушення в діях відповідача по зустрічному позову щодо знімання дверей та витрат позивача по зустрічному позову, вчинених на свій захист, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків на суму 980 грн. Решта зустрічних позовних вимог на суму 1026,07 грн. також обгрунтовано визнані безпідставними за відсутності доказів їх завдання.
За вказаних обставин, висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, щодо задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічних позовних вимог є обгрунтованими.
Доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, а тому є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами першої й апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, прийняті рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Профсервіс" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 року у справі № 13/31-13/38 залишити без змін.
Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська
СуддіН.І. Мележик
С.В. Владимиренко