"19" жовтня 2011 р. Справа № 19/54пд(19/75пд)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоБарицької Т.Л.,
суддівГубенко Н.М.,
Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-НОВА"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.08.2011
у справі№19/54пд(19/75пд)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"
до1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвест банк в Донецькій області";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"
провизнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-1478/06 від 23.03.2006
за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-НОВА"
про відмову ТОВ "Донспецпром" у задоволенні позовних вимог
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача ОСОБА_1 (дов. №09-32/525 від 11.09.2009);
- відповідача повідомлений, але не з'явився;
- третьої особи повідомлений, але не з'явився;
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2011 у справі №19/54пд(19/75пд) (суддя П.В. Демідова), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2011 (судді: З.П. Азарова, Н.Л. Величко, С.А. Малашкевич), на підставі п.п. 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України повернуто без розгляду позовну заяву третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-НОВА", що заявляє самостійні вимоги у справі №19/54пд(19/75пд) та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-НОВА" (далі -скаржник), не погоджуючись із прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати суд першої інстанції прийняти дану позовну заяву до провадження і розглянути її в рамках провадження у справі №19/54пд(19/75пд) .
Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-НОВА" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, місцевим господарським судом було повернуто заяву ТОВ "УКР-НОВА" (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги), з підстав неподання доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також ненаведення обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник посилається на те, що положення чинного законодавства не містять вказівок щодо обов'язку сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовної заяви.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними наведені доводи третьої особи з самостійними вимогами, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Треті особі, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Згідно з ст. 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
В силу ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 3 та п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи зазначене, оскільки треті особи, які заявляються самостійні вимоги на предмет спору відповідно до ст. 26 ГПК України користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача, обов'язок сплатити державне мито з заяви про вступ у справу покладається також і на них (роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.0998).
Крім того, за правилами п. 24 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.
Відповідно до п. 8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258, за заяву про вступ у справу третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги стосовно предмета спору, витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду зокрема, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі (п. 4) та якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, за змістом статей 44, 47-1 і 57 ГПК України ТОВ "УКР-НОВА" при поданні позову мало сплатити державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи, що ТОВ "УКР-НОВА" належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано не було, апеляційним господарським судом було правомірно залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, якою повернуто позовну заяву скаржнику.
Крім того, апеляційним господарським судом правомірно зазначено, що скаржником у позовній заяві в порушення ст. 26 ГПК України не вказано до кого саме звернені позовні вимоги.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції дотримано норми процесуального права, а відтак оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2011 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-НОВА" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі №19/54пд(19/75пд) залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді Н.М. Губенко
О.А. Кролевець