"19" жовтня 2011 р. Справа № 2-57/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Волкова Р.В.
суддів Новікової Р.Г.
Прокопанич Г.К.
за участю представників:
Скаржника: ОСОБА_1 дов. Від 26.07.2011 року;
Позивача: ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_1 від 17.04.1997 року;
Відповідача: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 12.07.2007 та на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.11.2009 року
у справі 2-57/07 Ленінського районного суду міста Вінниці
за позовом ОСОБА_2
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД
про вихід з товариства та передачу частини майна товариства
У листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду міста Вінниця з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД, просив виключити його з числа засновників товариства, стягнути з відповідача вартість 15% майна, яке належить відповідачу або передати майно, вартість якого еквівалентна вартості його частки у товаристві.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з 25.07.2005 року фактично усунений від участі в управлінні товариством як засновник і як директор, а товариство залишає поза увагою його заяву про вихід з товариства.
Рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 12.07.2007 року позов ОСОБА_2 задоволено. Виключено позивача з числа засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД. Передано ОСОБА_2 частину майна товариства в розмірі 7 483 080,75 грн. Вирішено питання судових витрат (а.с. 428, том 1).
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14.09.2007 року апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП" "МА-КІ" ЛТД" задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.07.2007 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" про вихід з товариства та передачу частини майна товариства відмовлено (т.1 а.с.463 - 464).
Ухвалою Верховного Суду України від 12.12.2007 року з врахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 20.02.2008 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Вінницької області від 14.09.2007 року скасовано, справу передано до Житомирського апеляційного господарського суду (т.1 а.с.481, 484).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.11.20089 року (головуючий Черпак Ю.К., судді Веденяпін О.А., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 липня 2007 року скасоване в частині задоволення позову про виключення ОСОБА_2 з числа засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД, провадження у цій частині припинено.
Це ж судове рішення змінено, викладено резолютивну частину у новій редакції:
"Передати ОСОБА_2 частину майна товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД в розмірі 12 377 597,00 грн. (а.с. 86-88, том 4).
Не погодившись з рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.07.2007 року та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.11.2009 року, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, просив скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування статей 12, 54, 58, 59 Закону України "Про господарські товариства", статтю 148 Цивільного кодексу України, зазначивши, що прийняті рішення стосуються прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Заявник касаційної скарги вважає, що судом неповно встановлено набуття позивачем корпоративних прав, обставини сплати його частки в статутному капіталі товариства, обставини порядку формування його частки в статутному капіталі товариства. Крім того, не встановлено вартість майна відповідача з урахуванням поточних та прострочених зобов'язань товариства перед іншими кредиторами.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_2 просив касаційну скаргу не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2011 року прийнято касаційну скаргу до провадження.
У судовому засіданні 12 жовтня 2011 року було оголошено перерву до 19 жовтня 2011 року.
У судове засідання 19.10.2011 року представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Поновлюючи строк на касаційне оскарження та приймаючи скаргу до розгляду, судова колегія, керуючись конституційними принципами доступності правосуддя надала заявнику процесуальну можливість довести порушення судами при прийнятті оскаржених актів норм матеріального і процесуального права.
Згідно статті 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Судами попередніх інстанції встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" від 11.06.2004 року і статутом цього товариства, державна реєстрація якого проведена 16.07.2004 року, ОСОБА_2 є одним із співзасновників товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" із внеском в статутний фонд 375 000 грн., що становить 15 % статутного фонду (а.с.5 - 14, 25 -27, том 1).
ОСОБА_2 заявою від 02.08.2005 року просив вивести його зі складу засновників господарського товариства і виплатити йому частину майна, пропорційну його частці в статутному фонді (т.1 а.с.22 - 24).
Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" від 08.09.2005 року ОСОБА_2 виключено зі складу учасників господарського товариства, а його частку в статутному фонді розподілено між іншими учасниками (а.с.18 -19, том 2).
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 20.06.2008 року ОСОБА_2 відсутній у переліку засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" (а.с.20, том 2).
Пунктом 4.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" передбачено, що учасники товариства мають право вийти з товариства, повідомивши про це збори засновників за 3 місяці, а пунктом 5.7 статуту цього господарського товариства визначено, що у випадку виходу учасника зі складу товариства йому повністю сплачується внесена частка і отримана на частку частина прибутку за період до моменту виходу засновника, а також відповідна частина майна товариства на момент виходу. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, із відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати.
Відповідно до статті 148 Цивільного кодексу України (в редакції на час звернення з позовною заявою) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "про практику розгляду судами корпоративних спорів" вбачається, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Суди попередніх інстанції для визначення вартість частини майна товариства призначили судові експертизи.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.05.2008 року № 868/869 частка майна в грошовому вираженні, яка належить позивачу, пропорційна його частці в статутному фонді товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД", становила 7 483 080,75 грн. (т.1 а.с.355 - 400).
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 року була призначена повторна комплексна судова економічно-будівельно-технічно-товарознавча експертиза (т.2 а.с.26 - 27).
За висновком цієї експертизи від 02.10.2009 року № ОС-25 на момент виходу ОСОБА_2 вартість нерухомого та рухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД", становила 51 859 910,00 грн., поточні зобов'язання -415 200 грн. Вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" пропорційно до частки у статутному фонді позивача (15 %) за мінусом зобов'язань становила 7 716 706,50 грн.(51859910 грн. - 415200 грн.) х 15 %) (т.3 а.с.2 - 155).
Оскільки пунктом 5.7 статуту господарського товариства передбачено виплату частки з урахуванням індексу інфляції, то за період з моменту виходу позивача зі складу господарського товариства до проведення експертизи вартість його частки в майні товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "МА-КІ" ЛТД" становить 12 377 597,00 грн. (т.3 а.с.72 - 74).
Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Отже, відповідачем у справі за позовом ОСОБА_2 про вихід з товариства та передачу частини майна виступало безпосередньо товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "МА-КІ" ЛТД, яке, згідно статті 115 Цивільного кодексу України і є власником майна.
З врахуванням вищенаведеного, судова колегія не вбачає порушення норм матеріального чи процесуального права при прийнятті оскаржених ОСОБА_3 судових актів.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було переглянуто рішення місцевого суду, відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.11.2009 року у справі 2-57/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Р.В. Волков
Судді: Р.Г.Новікова
Г.К.Прокопанич