"19" жовтня 2011 р. Справа № 19/153
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Волкова Р.В.
суддівНовікової Р.Г. (доповідач по справі), Прокопанич Г.К.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2:ОСОБА_1 -за дов. від 03.01.2011р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від15.03.2011р.
та рішенняГосподарського суду Львівської області
від20.12.2010р.
у справі№19/153
господарського суду Львівської області
за позовомРелігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська
до1. Товариства по будівництву церкви "Вознесення Господнього" м. Мостиська
2. Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська
провитребування майна з чужого незаконного володіння та виселення
Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська звернулась з позовом до Товариства по будівництву церкви "Вознесення Господнього" м. Мостиська та Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська з позовом про зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди позивачу в користуванні церквою в м. Мостиська по вул. Міцкевича, 2 та виселити відповідачів з території будівництва церкви.
В подальшому, позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№18324 від 29.08.2007р.), в якій просив витребувати церкву м. Мостиська по вул. Міцкевича, 2 від відповідачів, виселити відповідачів з території церкви та повернути церкву позивачу.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. у справі №19/153, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Витребувано з незаконного володіння Товариства по будівництві церкви "Вознесення Господнього" та Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська будівлю церкви, розташованої за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2, та виселено Товариство по будівництву церкви "Вознесення Господнього" і Релігійну громаду Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська з будівлі церкви, розташованої за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оспорювані судові акти та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права.
В судовому засіданні від 19.10.2011р. представник скаржника підтримав правову позицію, викладену раніше. Інші учасники процесу явку своїх представників не забезпечили.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 19.10.2011р. клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, скарга розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу поштою в установленому законом порядку.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Львівської області розглядались позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.№18324 від 29.08.2007р.), згідно якої позивач просив:
- витребувати церкву м. Мостиська по вул. Міцкевича, 2 від відповідачів;
- виселити відповідачів з території церкви;
- повернути церкву позивачу.
Рішенням господарського суду від 20.12.2010р. у справі №19/153, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р., було витребувано з незаконного володіння Товариства по будівництві церкви "Вознесення Господнього" та Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська будівлю церкви, розташованої за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2, та виселено Товариство по будівництву церкви "Вознесення Господнього" і Релігійну громаду Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська з будівлі церкви, розташованої за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Міцкевича, 2.
Разом з тим, фактично залишилась нерозглянутою господарськими судами позовна вимога про повернення церкви Релігійній громаді Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату в м. Мостиська, суди дійшли передчасного висновку.
Згідно з державним актом на право користування землею, затвердженим рішенням виконавчого комітету Мостиської районної народної ради народних депутатів №38 від 20.02.1992р., земельна ділянка площею 0,30га на території м. Мостиська надавалась релігійній громаді м. Мостиська.
Господарським судом не було з'ясовано, якій саме релігійній громаді м. Мостиська було надано право користування землею, чи була Релігійна громада Української Автокефальної Православної Церкви м. Мостиська єдиною релігійною громадою м. Мостиська на момент видачі державного акту.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи приписи ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. у справі №19/153 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Враховуючи, що за результатами касаційного перегляду оскаржені судові рішення скасовані, а справа передана на новий розгляд, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне скасувати заходи із зупинення виконання рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. у справі №19/153.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Релігійної громади Української автокефальної православної церкви м. Мостиська Львівської області задовольнити.
Рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. у справі №19/153 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Скасувати заходи із зупинення виконання рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. у справі №19/153.
Головуючий Р.В.Волков
Судді Р.Г.Новікова
Г.К.Прокопанич