"18" жовтня 2011 р. Справа № 5023/2652/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької, Л.І. Рогач
за участю представників:
позивачаОСОБА_2, дов. від 12.04.2011 року
відповідачаОСОБА_1, дов. від 08.09.2011 року, ОСОБА_3, дов. від 16.09.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року
у справі№ 5023/2652/11 Господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Востокпневматика"
до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова
прозахист ділової репутації, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокпневматика" звернулося до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання недостовірною та такою, що порушує недоторканість ділової репутації позивача, інформацію, яка міститься в акті перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 09.03.2011 року № 560/23/30962900 про те, що “усі операції купівлі-продажу ТОВ “Востокпневматика” не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача"", про зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб письмового повідомлення вступної та резолютивної частини судового рішення Державній податковій адміністрації в Автономній республіці Крим, Державним податковим адміністраціям в областях, Державним податковим адміністраціям в містах Києві та Севастополі та начальникам податкових інспекцій, встановивши для виконання рішення місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, про зобов'язання відповідача відкликати акт перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 09.03.2011 року № 560/23/30962900, про зобов'язання відповідача відкликати лист від 11.03.2011 року № 1617/7/23-118 “Про надання інформації”, посилаючись на приписи статей 16, 91, 94, 277 Цивільного кодексу України, статті 14 Закону України "Про інформацію" .
Позовні вимоги вмотивовано доводами про поширення відповідачем викладеної в акті перевірки недостовірної та негативної інформації, чим порушено недоторканість ділової репутації позивача.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, вказавши, що викладені в акті перевірки обставини та висновки ґрунтуються документах, що опосередковують фінансово-господарську діяльність позивача, та відповідають чинному законодавству; акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом, що складається органами державної податкової служби у визначених законодавством випадках.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року (суддя Буракова А.М.) у позові відмовлено; рішення вмотивовано тим, що позивачем не доведено поширення відповідачем саме недостовірної (негативної) інформації.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Пелипенко Н.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову; визнано недостовірною та такою, що порушує недоторканість ділової репутації позивача, інформацію, яка міститься в акті перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 09.03.2011 року № 560/23/30962900 про те, що “усі операції купівлі-продажу ТОВ “Востокпневматика” не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача""; зобов'язано відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб письмового повідомлення вступної та резолютивної частини судового рішення Державній податковій адміністрації в Автономній республіці Крим, Державним податковим адміністраціям в областях, Державним податковим адміністраціям в містах Києві та Севастополі та начальникам податкових інспекцій, встановивши для виконання рішення місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, зобов'язано відповідача відкликати акт перевірки Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 09.03.2011 року № 560/23/30962900, зобов'язано відповідача відкликати лист від 11.03.2011 року № 1617/7/23-118 “Про надання інформації”.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між сторонами даного спору в силу складання акта за наслідками перевірки відповідачем позивача та повідомлення інформації, викладеної в акті перевірки, іншим органам державної податкової служби та посадовим особам органів державної податкової служби, виникли правовідносини щодо поширення відповідачем недостовірної інформації в розумінні Закону України "Про інформацію"; доказів спростування недостовірності поширеної інформації відповідач не навів; поширена недостовірна інформація завдає шкоди діловій репутації позивача, тобто, порушує його особисті немайнові права.
Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Касаційну скаргу (з врахуванням доповнення) вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки всупереч статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд належним чином не дослідив та не надав оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи, не прийняв до уваги, що акт перевірки складено відповідачем відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року; оцінка висновків органу державної податкової служби щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, що міститься в акті перевірки, виходить за межі предмету дослідження у господарському спорі.
Позивач усно в судовому засіданні та у відзиві відхилив доводи касаційної скарги, зазначивши, що суд апеляційної інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та надав вірну оцінку правовідносинам сторін даного спору.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами встановлено, що на підставі наказу № 360 від 04.03.2011 року, виданого ДПІ у Московському районі міста Харкова, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних Алейніковим О.В. згідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755 (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокпневматика" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.01.2010 року та в частині правомірності нарахування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки був складений акт від 09.03.2011 року № 560/234/30962900.
Акт перевірки зазначає, що "оскільки на ТОВ "Востокпневматика" трудові ресурси станом на 30.06.2010 - 5 осіб, у тому числі за сумісництвом - 0 осіб (за даними перевірки від 09.12.2010 року № 10601/234/30962900), станом на 01.01.2011 - 4 особи ( згідно даних податкового розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 від 05.01.2011 за № 9005909018), складські приміщення ТОВ „Востокпневматика" становлять 172,3 кв. м. (згідно договору оренди № 01/05-09-01 від 01.05.2009 з ЗАТ “Донмашобладнання” (код 01881623)), розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Майська, 145А, орендна плата складає 3962,90 грн. на місяць з урахуванням ПДВ, термін дії договору з 01.05.2009 по 31.12.2009, згідно додатковій угоді №1 від 30.12.2009 термін дії договору оренди продовжено з 01.05.2009 по 31.12.2010), інформація про виробничі потужності відсутня, первинні документи підтверджуючі правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності до перевірки не надані (підприємству надіслано листа від 18.02.2011 за № 1721/10/23-203), вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.
Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно баз даних державної податкової служби, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.
Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством (позивачем) та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.
В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТОВ "Востокпневматика" від контрагентів - постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
В ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ "Востокпневматика" господарських операцій через відсутність майна, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; порушення ч. 1 ст. 203, ч.І ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Востокпневматика" з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та відсутність об'єктів, які підпадають визначення ст. 4, 5, 7 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями в частині придбання та продажу товарів, робіт, послуг.
Враховуючи вищенаведене -усі операції купівлі-продажу ТОВ "Востокпневматика" не спричиняють правових наслідків, а отже -є нікчемними по ланцюгу до "Вигодонабувача"".
За матеріалами справи цю інформацію відповідач поширив серед 466 юридичних та фізичних осіб (27 юридичних осіб - органів ДПС України, 1 юридична особа - контрагент позивача та 439 фізичних осіб - начальників органів ДПС України), направивши лист від 11.03.2011 №1617/7/23-118 “Про надання інформації”, вказаний лист, як і інформація, що в ньому міститься, разом із додатком - актом перевірки ТОВ “Востокпневматика”, вийшли за межі податкових органів, яким цей лист був адресований, щонайменше інформація була поширена по ланцюгу: ДПІ у Московському р-ні м. Харкова - Сумська МДПІ - ТОВ “Укртранспневматика”, що вбачається з акта від 07.04.2011 № 89/23/33486527 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Укртранспневматика”.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив зі здійснення відповідачем при складанні акта перевірки та направлення листа від 11.03.2011 № 1617/7/23-118 “Про надання інформації” виконання покладених на нього функцій та завдань відповідно до Податкового кодексу України.
Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що складання відповідачем акта перевірки та направлення листа від 11.03.2011 № 1617/7/23-118 “Про надання інформації” спричинило виникнення між сторонами даної справи правовідносин, до яких застосовуються положення статті 277 Цивільного кодексу України, та спір щодо яких може бути розглянуто в межах господарського судочинства з дослідженням та оцінкою достовірності даних, що містяться в акті перевірки.
За статтею 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині, відтак юридична особа має право на захист особистого немайнового права у спосіб, передбачений статтею 277 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Частина перша статті 277 Цивільного кодексу України встановлює, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а за частиною третьою статті 277 цього Кодексу негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Станом на момент вчинення відповідачем дій, в яких позивач вбачає порушення його особистих немайнових прав, Закон України "Про інформацію" визначав, що під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі; суб'єктами інформаційних відносин вказувалися громадяни України, юридичні особи, держава, а їх об'єктами - документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.
Поширення інформації - розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України "Про інформацію").
Згідно зі статтею 25-1 Закону України "Про інформацію" (у редакції, чинній на час вчинення відповідачем спірних дій) податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій; система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і завдань.
Перелік та порядок адміністрування податків та зборів, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначаються Податковим кодексом України.
За статтею 75 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки; результати перевірок оформлюються у вигляді акта чи довідки відповідно до статті 86 Податкового кодексу України; вказана стаття також регулює дії платника податків, що не згодний з висновками перевірки, чи фактами та даними, викладеними в акті чи довідці.
Інформація, одержана підрозділами податкової служби за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби (стаття 72 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідач - орган державної податкової служби відповідно до наданих йому повноважень провів перевірку платника податків -позивача, за результатами якої склав акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та використав інформацію, одержану за результатами здійсненого податкового контролю, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби.
За правовою позицією, наведеною у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову у справі про захист ділової репутації юридичної особи внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Тобто, відсутність хоча б однієї з наведених обставин виключає можливість задоволення відповідного позову.
Відповідно до абзаців 2, 5, 6 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27.02.2009 N 1:
- під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
- недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
- згідно з частиною 3 статті 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Водночас пунктом 17 вказаної постанови роз'яснено, що не може розглядатися в порядку цивільного чи господарського судочинства позов про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, постановах органів досудового слідства, рішеннях органів влади, органів місцевого самоврядування тощо, для яких законодавством встановлено інший порядок оскарження.
Оцінка достовірності висновків органу податкової служби, викладених в акті перевірки та в подальшому відображених у листі, здійснена в межах даного спору апеляційним господарським судом, є неправомірною, оскільки оцінка висновків органу державної податкової служби щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства виходить за межі предмету дослідження у справі щодо характеру інформації та компетенції господарського суду, якому справи адміністративної юрисдикції не підвідомчі; вимога про відкликання акта перевірки не відповідає встановленим законодавством діям платника податків у разі незгоди з висновками перевірки, чи фактами та даними, викладеними в акті.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, не встановив дійсну природу спірних правовідносин сторін, не застосував наведені вище положення законодавства, що підлягали застосуванню, відтак його висновки за наслідками розгляду спору не є законними та обґрунтованими.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Місцевий господарський суд, розглядаючи справу, вірно застосував чинне законодавство, встановив дійсні правовідносини сторін та обставини справи, виходячи з розподілу між сторонами обов'язку доказування обставин справи.
Натомість, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд, розглядаючи справу, не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, відповідно до змісту доводів та помилково скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.
За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, скасувавши постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 6 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2011 року у справі № 5023/2652/11 Господарського суду Харківської області скасувати.
Рішення Господарського суду Харківської області від 31.05.2011 року залишити в силі.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач