"19" жовтня 2011 р. Справа № 2-2/1390-2011(2-14/1390-2066,2-14/2414-2003,2-14/8340-2002)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Сибіги О.М. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Швеця В.О.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТОВ "Виробнича компанія "Кримтел"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2011
у справігосподарського суду АР Крим
за позовомТОВ "Виробнича компанія "Кримтел"
доВАТ "Укртелеком" в особі Кримської філії
простягнення 8720100 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: ОСОБА_1 (дов. від 30.06.11 № 181),
Рішенням від 29.03.11 господарського суду АР Крим в задоволені позову про стягнення 8720100 грн. шкоди та не отриманого доходу відмовлено.
Постановою від 31.05.11 Севастопольського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Виробнича компанія "Кримтел" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 20.12.93 № 12/93, укладеного між ТОВ МКМ "Телеком" та ПК "Кримтел" останнім придбано обладнання типу EWSD для цифрової автоматизованої телефоної станції АТС-22 у місті Ялта.
18 жовтня 2000 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 1810001, яким змінено порядок виконання зобов'язань за вказаним вище договором від 20 грудня 1993 року № 12/93, згідно якого позивачем отримано у володіння обладнання АТС-22 для надання послуг зв'язку населенню у місті Ялта.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що після монтажу АТС-22, доступ його спеціалістів було припинено, неодноразові звернення з листами до відповідача з проханням допустити спеціалістів до обладнання залишені останнім без відповіді. За період знаходження обладнання у відповідача, як посилається позивач, вказане вище обладнання було пошкоджено.
Судами попередніх інстанцій враховано, що рішення арбітражного суду м.Києва від 31 травня 2001 року по справі № 18/225 ЛТД, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2003 року, за позовом ТОВ ВК "Кримтел" про укладення договору оренди приміщень по вулиці Московська у місті Ялта, яким позов було задоволено, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 13 травня 2003 року, в задоволені позову відмовлено.
Також, в обґрунтування своїх доводів позивач посилався на рішення господарського суду АР Крим від 21 листопада 2001 року, яким позовні вимоги ВК „Кримтел” ЛТД до ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської дирекції про усунення перешкод при здійсненні права користування та володіння ВК „Кримтел” ЛТД обладнанням АТС-22 у місті Ялта визнані обґрунтованими та судом зобов'язано ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської дирекції забезпечити видачу пропусків та безперешкодний доступ спеціалістів ВК „Кримтел” ЛТД до обладнання у приміщення за адресами: вулиця Кірова, 135 „б”, вулиця Московська, 9 у місті Ялта.
В той же час, судами з'ясовано, що вказане вище рішення було переглянуто господарським судом АР Крим за нововиявленими обставинами, за результатами чого рішенням від 31 серпня 2004 року у справі № 2-6/397.1-2004 в задоволені позову відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для розміщення обладнання.
Крім того, судами враховано, що судові рішення у справі № 2/362 за позовом ТОВ ВК "Кримтел" ЛТД до ВАТ "Укртелеком" про визнання договору оренди укладеним, якими позов було задоволено, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 20 травня 2003 року, в позові відмовлено, водночас, рішенням від 5 червня 2003 року у справі № 2-5/4180.1-2003 господарського суду АР Крим, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2003 року та постановою Вищого господарського суду України від 9 березня 2004 року, за позовом ВАТ "Укртелеком" до ТОВ ВК "Кримтел" ЛТД про усунення перешкод у користуванні приміщеннями, зазначений позов було задоволено та зобов'язано ТОВ ВК "Кримтел" ЛТД демонтувати та вивезти обладнання АТС-22, розміщене у приміщеннях ЦЗС-5 на п'ятому поверсі у будинку № 9 по вулиці Московській у місті Ялта та усунути перешкоди у користуванні цим приміщенням.
З огляду на зазначене вище, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що відповідач не мав юридично оформлених відносин з позивачем, пов'язаних з розміщенням обладнання АТС-22, останнє перебувало у виробничих приміщеннях ВАТ "Укртелеком" безпідставно, отже, у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем з надання своїх виробничих приміщень для розміщення останнього.
Також небезпідставно судами враховано і те, що акт, в якому було б відображено стан обладнання, в тому числі на момент його передачі позивачу, у встановленому порядку не складався, а доказів, які б підтверджували прийняття відповідачем у позивача обладнання для забезпечення його якісних показників позивачем надано не було.
Крім вказаного, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає також і на те, що наявний у справі висновок експерта № Э/037/09 від 20.11.09 говорить лише про непридатність спірного обладнання до використання і не доводить вину відповідача у доведенні його до такого стану з врахуванням також і того, що дослідження проводились експертом методом візуального огляду на місці, що не може свідчити про проведення відповідного тестування обладнання фахівцем в цій галузі.
Отже, з огляду на викладене, приписи ст. 440 ЦК УРСР, чинного на момент звернення ТОВ ВК "Кримтел" ЛТД з позовом у даній справі, судами попередніх інстанцій обгрунтовано відмовлено в позові в частині стягнення з відповідача шкоди за пошкодження належного позивачу обладнання.
Правомірним вбачається і висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову в частині понесених позивачем збитків у вигляді неодержаного прибутку, оскільки останнім не доведено їх понесення у заявленому до стягнення розмірі з вини відповідача.
З огляду на зазначене вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 31.05.11 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-2/1390-2011 залишити без змін.
Головуючий Сибіга О.М.
Судді Костенко Т.Ф.
Швець В.О.