Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" липня 2008 р. Справа № 38/165-08
вх. № 4638/5-38
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Войтенко М.М., дов. № 801-16/754 від 03.03.2008 року. відповідача - Кітченко А.П. дов. від 28.12.2007 року за № 1065
розглянувши справу за позовом Національної телекомпаніії України, м. Київ
до Харківської обласної державної телерадіокомпанії, м. Харків
про стягнення 1001,16 грн.
Позовні вимоги Національної телекомпанія України полягають у стягненні на її користь з Харківської обласної державної телерадіокомпанія 1001 грн. 16 коп. заборгованості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог. Відповідач у відзиві наполягає на застосуванні судом позовної давності до вимог позивача, заявлених в позовній заяві.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив:
В 2003 р. відповідачем надавались позивачу послуги з перегону відеоматеріалу (далі за текстом - послуги).
Відповідачем було виставлено позивачу рахунки на оплату послуг з №40 від 11 грудня 2003 року на суму 442 грн. 26 коп. та №41 від 15 грудня 2003 року на суму 558 грн. 90 коп., що загалом становить 1001 грн. 16 коп..
Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 442 грн. 26 коп. та 558 грн. 90 коп.., що підтверджується платіжними дорученнями №2971 від 19 грудня 2003 року та №2970 від 19 грудня 2003 року на відповідні суми.
Актів з прийняття від відповідача послуг відповідач не отримував.
На адресу позивача відповідачем направлявся лист за № 1178 від 11.12.2003р., з додатками: рахунок-фактура № 40 від 11.12.2003 р., та підписані і скріплені печаткою з боку відповідача акти здачі-прийняття послуг з перегону відеоматеріалу від 06.11.2003 р., 11.11.2003 р., 13.11.2003 р., 14.11.2003 р., 15.11.2003 р. та 24.11.2003 р.. У вказаному листі відповідач просив позивача підписати та скріпити печаткою вищевказані акти та повернути йому один екземпляр, чого не сталось.
Відповідно до п. 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., "правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом".
Оскільки спірні правовідносини виникли в 2003 р., застосуванню до них підлягає Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р..
Згідно ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися ще в грудні 2003 року після дати сплати коштів відповідачу, а тому строк позовної давності за позовними вимогами тривав до грудня 2006 року включно.
Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на наявність заяви відповідача про застосування позовної давності, та те, що строк позовної давності сплинув, суд вважає належним в позові відмовити.
Судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
В позові відмовити.
Повний текст рішення підписано судом 14.07.2008 р..
Суддя