Ухвала
Іменем України
17 липня 2008 року
Справа № 2-31/1409-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: Новікова Ірина Миколаївна, довіреність №1Д від 01.01.08;
відповідача: Бисикало Тетяна Анатоліївна, довіреність №2222/9/10 від 19.10.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 05.05.2008 року у справі № 2-31/1409-2007А
за позовом закритого акціонерного товариства "Крим-Лада" (пр. Перемоги, 211-а,Сімферополь,95000)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Закрите акціонерне товариство "Крим-Лада" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №0001872301/0 від 12.12.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4025,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2012,50 грн.
У ході судового розгляду справи позивач своїм клопотанням від 26.04.2007 року уточнив позовні вимоги і просив господарський суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні 09.08.2007 року, позивач надав заву про уточнення позовних вимог і просив суд першої інстанції визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 05.05.2008 року у справі №2-31/1409-2007А позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що оскільки податковим органом факти порушень податкового законодавства були встановлені неналежним чином, тому підстав для нарахування податкового зобов'язання не було.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відокремлені підрозділи юридичних осіб також є платниками податку, тому проведення перевірки відповідає вимогам законодавства.
У судовому засіданні 15.07.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у запереченнях, та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.07.2008 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17.11.2006 року до 24.11.2006 року Державною податковою інспекцію у місті Алушті Автономної Республіки Крим було проведено виїзну позапланову перевірку Алуштинської філії закритого акціонерного товариства "Крим-Лада" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року, за результатами якої був складений акт №1847/23/13773712 від 29.11.2006 року.
Перевіркою встановлено, зокрема, порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження податку на прибуток в сумі 4025,00 грн., у тому числі по періодах - за 1 квартал 2005 року в сумі 625,00 грн.; за 1 півріччя 2005 року в сумі 1350,00 грн.; за 9 місяців 2005 року в сумі 2025,00 грн.; за 2005 рік в сумі 2675,00 грн.; за 1 півріччя 2006 року в сумі 675,00 грн.; за 1 півріччя 2006 року в сумі 1350,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006 року про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6037,50 грн., у тому числі у сумі 4025,00 грн. - основного платежу, 2012,50 грн. - штрафних санкцій.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002 року №429, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.
Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позапланова виїзна перевірка може здійснюватись тільки на підставі рішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 11-2 вказаного Закону, працівники податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розпис направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки.
Відповідного рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки філії позивача або наявності підстав, передбачених зазначеною нормою закону для проведення такої перевірки відповідачем судовій колегії не надано.
Крім того, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2007 року у справі №2-23/1406-2007А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №0001882301/0 від 12.12.2006 року про визначення податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 9985,48грн., у тому числі : основний платіж - 6430,32 грн., штрафні санкції - 3555,16 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0001882301/0 від 12.12.2006 року, що було предметом оскарження у справі №2-23/1406-2007А, та податкове повідомлення-рішення №0001872301/0 від 12.12.2006 року, що є предметом оскарження у даній справі, були прийняті податковою інспекцією на підставі одного акту перевірки №1847/23/13773712 від 29.11.2006 року.
При вирішенні зазначеної справи судовою колегією встановлено, що позапланова виїзна перевірка позивача була проведена при відсутності підстав та з порушенням порядку її проведення, отже акт перевірки №1847/23/13773712 від 29.11.2006 року, як доказ у справі, отриманий з порушенням закону.
Згідно пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі наявних у справі доказів і відповідно до вимог статей 86, 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, судовою колегією не приймається акт перевірки №1847/23/13773712 від 29.11.2006 року, як доказ встановлення факту порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" оскільки він одержаний з порушенням закону.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", через недоведеність відповідачем цього порушення і відсутність доказів, підтверджуючих факт вчинення зазначеного порушення.
При цьому, судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксування доказів порушення закону, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інших доказів, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначеного порушення, відповідачем суду не надано через їх відсутність.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності і законності дій відповідача при проведенні перевірки, а також обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення, відповідачем судовій колегії не надано.
Таким чином, викладене є підставою для задоволення позовних вимог закритого акціонерного товариства "Крим-Лада" в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим №0001872301/0 від 12.12.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4025,00 грн. податку на прибуток та 2012,50 грн. - штрафних санкцій підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим, оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2008 року у справі № 2-31/1409-2007А залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова