10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"24" липня 2008 р. Справа № 12/257
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Петровського Ф.А. - представника за довіреністю від 30.01.2008р.,
від відповідача: Пилипчука І.Д. - представника за довіреністю від 24.07.2008р., Рудюка П.М. - представника за довіреністю від 24.04.2008р.,
приймав участь в судовому засіданні 17.07.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Селянського ( фермерського ) господарства
"Шевченківське", м. Андрушівка
на рішення господарського суду Житомирської області
від "27" травня 2008 р. у справі № 12/257 (суддя Сікорська Н.А. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор",
м. Андрушівка
до Селянського ( фермерського ) господарства "Шевченківське", м. Андрушівка
про стягнення 40743,50грн.
з оголошеною в судовому засіданні 17.07.2008р. перервою до 24.07.2008р. згідно зі ст.
77 ГПК України,
Рішенням господарського суду Житомирської області від "27" травня 2008 р. у справі № 12/257 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" ( м. Андрушівка ) до Селянського ( фермерського ) господарства "Шевченківське" ( м. Андрушівка ) про стягнення 40743,50 грн. задоволено.
Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Шевченківське", 13400, м. Андрушівка, вул. Ворошилова, 30, код ЄДРПОУ 32277282 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Андрушівкацукор», 13400, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, код ЄДРПОУ 32784393 - 40743,50 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих в якості попередньої оплати, 407,44 грн. державного мита, 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме:
- про дату засідання 27.05.2008 р. відповідач повідомлення не отримував, а тому не міг направити в судове засідання свого представника;
- в ході судового розгляду відповідачем подавались матеріали про наявність боргу позивача та готувались матеріали зустрічного позову;
- про зміну предмета позову відповідачеві відомо не було, а тому він не міг надати свої заперечення;
- вирішення спору за наявними в справі матеріалами порушили надані відповідачу статтею 22 ГПК України права.
У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Позивач у письмовому відзиві за №15/07-01 від 15.07.2008 р. (вх. №02-01/4702/08 від 17.07.2008 р.) на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду проти доводів і вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2008 р. ТзОВ "Андрушівкацукор" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з СФГ "Шевченківське" ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) 40743,50 грн. збитків за прострочення умов виконання договору №05-16/09-05. ПкС, згідно з яким відповідач зобов"язався продати 500 тонн цукрового буряка з 30 вересня до закінчення сезону переробки сировини 2005 року.
В позовній заяві зазначено, що позивач передав відповідачу в якості попередньої оплати по вищевказаному договору товарно-матеріальні цінності на загальну суму 44 003,30 грн., а останній 20.11.2006 р. в рахунок погашення заборгованості поставив лише 14 488 кг цукрового буряка на суму 3 259,80 грн., залишкову частину боргу в сумі 40 743, 50 грн. не повернув (а.спр.2-4).
Ухвалою від 28.03.2008 р. господарський суд Житомирської області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №12/257 (а.спр.1).
Матеріали справи свідчать, що 27.05.08 р. позивачем подано заяву за №26/05-1 від 26.05.2008 р. про уточнення позовних вимог (а.с.93), згідно з якою просить назву позовної заяви викласти в наступній редакції: "Позовна заява про стягнення вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих відповідачу в якості попередньої оплати", резолютивну частину позовної заяви викласти в наступній редакції: "Стягнути з селянського Фермерського господарства (СФГ) "Шевченківське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" вартість товарно-матеріальних цінностей, переданих відповідачу в якості попередньої оплати в сумі 40743,50 грн., а також 407,44 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
Оскільки заявою від 26.05.08р. позивач фактично змінив предмет позову, що не суперечить положенням ст.22 ГПК України, вказану заяву місцевий суд правильно розцінив як заяву про зміну предмета позову та правомірно прийняв її до розгляду.
Розглянувши уточнені позовні вимоги по суті, суд першої інстанції своїм рішенням від 27 травня 2008 р. у справі №12/257 (як вже зазначалось) їх задовольнив, посилаючись на обґрунтованість позову (а.спр.102,103).
Апеляційний суд не може погодитись з рішенням місцевого суду, зважаючи на наступне.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що 16.09.05р. сторони уклали договір №05-16/09-05. ПкС, згідно з яким СФГ "Шевченківське" (постачальник) з 30 вересня до закінчення сезону переробки сировини 2005 року зобов'язався продати 500 тонн цукрового буряка (п.2.1.1., п.3.2. договору), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" (покупець) - прийняти та оплатити цукровий буряк (п.2.2.1).
Згідно з другим реченням п.4.1. договору оплата цукрових буряків проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця або готівковими коштами Покупця.
Відповідно до п.4.2 договору Покупець за домовленістю з Продавцем може розраховуватися за придбані цукрові буряки цукром та (або) іншими продуктами переробки цукрових буряків на цукор з урахуванням їх мінімальної ціни в строки згідно з пунктом 4.1 договору.
В пункті 4.3. договору, зокрема зазначено : "Оплата за кожну партію цукрового буряка здійснюється наступними шляхами:
- 80 % від вартості запланованої до поставки партії цукрового буряка Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Продавця у вигляді попередньої оплати. Решту суми у розмірі 20 % від вартості поставленої партії цукрового буряка Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 3 (трьох) банківських днів з дати визначення фактичної цукристості цукрового буряка у поставленій партії...".
Копія договору міститься на а.спр.36,37, його оригінал оглянуто в засіданні суду 24.07.2008 р.
Апеляційний суд вважає, що зазначений договір містить ознаки договору міни, оскільки його п.4.2 передбачено право покупця, за домовленістю з продавцем, розрахуватися за придбані цукрові буряки цукром та іншими продуктами переробки цукрових буряків на цукор з урахуванням їх мінімальної ціни. Згідно з наданими сторонами документами та поясненнями, розрахунки по договору здійснювалися сторонами саме на зазначених у п.4.2 умовах, що згідно зі ст. 716 ЦК України не виключає застосування до спірних правовідносин загальних положень про договір купівлі-продажу.
За твердженнями позивача на виконання умов вищевказаного договору та на прохання відповідача в період з 28.09.05р. по 26.10.05р. в якості попередньої оплати за цукровий буряк позивачем було передано відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 44003,30 грн., з яких 42668,30 грн. - вартість паливно-мастильних матеріалів, 1335,00 грн. - вартість жому.
Зазначене підтверджується довіреностями №284520 від 18.10.2005р., №284538 від 30.10.2005р., №284525 від 11.10.2005р., №284524 від 14.10.2005р., №284519 від 04.10.2005р., №284515 від 01.10.2005р., №284518 від 28.09.2005р., №284510 від 15.09.2005р., №542099 від 18.10.2005р. і видатковими накладними №РН-000-46/4 від 26.10.2005р., №РН-000285 від 11.10.2005р., №РН-000339 від 14.10.2005р., №РН-000257 від 04.10.2005р., №РН-0000372 від 18.10.2005р., №РН-0000372 від 18.10.2005р., РН-000250 від 01.10.2005р., №РН-000247 від 30.09.2005 р., №рн-000216 від 16.09.2005 р., №РН - 000385 від 19.10.2005 р. ( копії вказаних документів містяться на а.с. 11-30; оригінали оглянуто в засіданні апеляційного суду 24.07.2008 р.).
В засіданні апеляційного суду 17.07.2008 р. представник відповідача Рудюк П.М. зазначив, що договір №05-16/09-05 ПкС від 16.09.2005р. між сторонами укладався та відповідачем дійсно були отримані в якості попередньої оплати за цукровий буряк товарно-матеріальні цінності на загальну суму 44003,30 грн.
Аналізуючи матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що спір між сторонами дійсно виник саме при виконанні умов договору №05-16/09-05 ПкС від 16.09.05р.
Однак слід зазначити, що помилковими є посилання, висновки та вимоги ТзОВ "Андрушівкацукор" в позовній заяві ( заяві про уточнення позовних вимог ) про стягнення вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих в якості попередньої оплати, а також помилковими є відповідні посилання й висновки місцевого суду в оскарженому рішенні з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Слід зазначити, що укладений між сторонами 16.09.2005р. договір №05-16/09-05 ПкС є підставою виникнення у них прав та обов"язків.
Судовою колегією враховуються положення ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 ЦК України, згідно з якими, зокрема одностороння відмова від зобов'язання не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами вказаного договору (третє речення п.3.1.), зокрема передбачено, що графік постачання визначається Сторонами в додатковій угоді до договору.
Згідно з п.3.2 договору продаж цукрових буряків здійснюється в період з 30 вересня 2005 р. до закінчення сезону переробки.
В засіданні апеляційного суду 24.07.2008 р. представник позивача Петровський Ф.А. пояснив, що не існує ніяких нормативних актів чи приписів, які б встановлювали термін закінчення сезону переробки цукрових буряків. Кожне підприємство самостійно, з огляду на вирощену або придбану кількість цукрових буряків, закінчує сезон переробки цукрових буряків у певний термін.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що сторони під час укладення договору не могли знати конкретну дату закінчення сезону переробки цукрових буряків.
Фактично у тексті самого договору не встановлений конкретний строк поставки цукрового буряка.
Судова колегія наголошує, що графік постачання товару сторонами не погоджений (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вимога саме щодо поставки цукрового буряка, відповідно до якої з урахуванням положень вищезазначеної статті можливо було б визначити строк поставки, позивачем не надсилалась (претензія позивача за № 29/1 від 29.01.2008 р. - її копія міститься на а.с. 31,32; оригінал оглянуто в засіданні апеляційного суду 24.07.2008 р. не може бути розцінена як вимога поставки товару, оскільки в ній позивач просив перерахувати збитки у сумі 40 743, 50 грн.).
Фактично у відповідача не настало зобов"язання поставки цукрового буряка (його частини).
Однак суд першої інстанції вказане не з"ясував та не врахував при прийнятті оскарженого рішення, що призвело до невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.
За ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи викладене, у позивача у даній справі відсутні правові підстави вимагати стягнення вартості ТМЦ , переданих відповідачу в якості попередньої оплати у сумі 40 743, 50 грн. ( фактично це є вимога про повернення попередньої оплати ) відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, оскільки з її змісту випливає, що таке право у покупця виникає лише у разі непередання товару продавцем у встановлений строк.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем же не доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві; матеріали справи спростовують твердження ТзОВ "Андрушівкацукор".
Судова колегія наголошує, що сума переданих в якості попередньої оплати ТМЦ ( 44 003,30 грн. ) не становить 80% від вартості запланованої до поставки партії цукрового буряка (відповідно до умов договору 80% від вартості запланованої до поставки партії цукрового буряка -500 тонн становлять суму 90 000,00 грн.: 500х225:100х80 = 90 000,00 грн. ).
В засіданні апеляційного суду 24.07.2008 р. представник позивача Петровський Ф.А. пояснив, що позивачем не було перераховано на рахунок відповідача 80% від вартості запланованої до поставки партії цукрового буряка у вигляді попередньої оплати (що було передбачено п.4.3 договору купівлі-продажу від 16.09.2005р.). Представник також зазначив, що в якості попередньої оплати Селянське ( фермерське ) господарство "Шевченківське" отримало від ТОВ "Андрушівкацукор" товаро-матеріальні цінності на загальну суму 44 003,30 грн.
У суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог по суті ( з огляду на зазначене господарський суд Житомирської області дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги обґрунтовані ); у позові слід відмовити.
Суд першої інстанції неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права.
Місцевий суд неправильно вирішив питання розподілу судових витрат, поклавши витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача; в даній справі судові витрати покладаються на позивача.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає необґрунтованим зарахування заборгованості позивача, що, за даними відповідача, виникла по договору суборенди земельної ділянки від 11.04.05р., в рахунок погашення перед позивачем боргу за договором № 05-16/09-05. ПкС від 16.09.05р.
Відповідно до ч.1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. За ч.2ст. 601 ЦК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Натомість матеріали справи не містять доказів проведення такого зарахування, оскільки сторонами не надано заяви про його здійснення. У зв'язку з зазначеним у суду відсутні підстави для розгляду питання про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог та для розгляду заперечень позивача з цього приводу.
В апеляційній скарзі відсутнє посилання на здійснення зарахування зустрічних вимог, однак відповідно до приписів ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний суд наголошує, що в даній справі мають місце також і порушення норм процесуального права, та вважає за необхідне вказати таке.
Згідно з поданим на вимогу апеляційного суду списком на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області від 20.05.2008 р. копію ухвали цього суду від 20.05.2008 р. про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання на 27.05.2008 р. (саме в цьому засіданні прийнято рішення по суті) надіслано, зокрема відповідачу рекомендованою кореспонденцією.
Однак зазначене не свідчить про те, що вказана особа належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаної вище ухвали відповідачеві з повідомленням про вручення поштового відправлення. Необхідність залучення до матеріалів справи повідомлення передбачено Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002 р. №75 зі змінами та доповненнями.
Фактично справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду (судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги у відповідній частині); таке порушення норм процесуального права згідно з п.2 ч.3 ст.104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Слід також наголосити, що співставлення дат винесення ухвали, надіслання її копії з датою самого судового засідання дає підстави припустити, що з врахуванням часу поштового перебігу, зокрема відповідач міг бути позбавлений можливості завчасного отримання копії відповідного процесуального документа.
Крім того, як вже зазначалось раніше, 27.05.2008 р. позивачем подано до місцевого суду заяву про фактичну зміну предмета позову. Відповідач не був повідомлений про зміну предмета позову; в матеріалах справи відсутні докази направлення йому копії відповідної заяви позивача. За таких обставин СФГ "Шевченківське" не могло надати свої заперечення, що є порушенням передбачених ст.22 ГПК України прав сторони.
Зважаючи на викладене, оскаржене рішення підлягає скасуванню.
Судова колегія задовольняє апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Селянського ( фермерського ) господарства "Шевченківське" (м. Андрушівка) - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 27.05.2008р. у справі №12/257 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівкацукор" (м.Андрушівка) до Селянського ( фермерського ) господарства "Шевченківське" (м.Андрушівка) - відмовити.
3. Справу №12/257 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи2,3 - сторонам
4 - в наряд