23.07.2008 Справа № 3/96
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Павловського П.П.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників:
від відповідача-2: Дмитренко Г.В., довіреність №б/н від 05.05.08, представник;
від позивача та відповідача-1: представники не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської “Рай заготконтора», Світловодського районного споживчого товариства на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20 травня 2008 року у справі №3/96;
за позовом Світловодської “Рай заготконтора», Світловодського районного споживчого товариства;
до:
відповідача-1, Світлдоводського міськрайонного управління юстиції;
відповідача-2, Відділу державної виконавчої служби, Світловодського міськрайонного управління юстиції;
про стягнення 44438 гривень.
Позивач, Районна заготівельна контора Світловодського райспоживтовариства звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача-1, Світловодського міськрайонного управління юстиції та відповідача-2, відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції грошові кошти у розмірі 44438 гривень, як компенсації не отриманого боргу від Кияниці М.П., що не був стягнутий в процесі здійснення виконавчого провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав вимоги Закону України “Про виконавче провадження», що суттєво вплинуло на виконання судових рішень.
Рішенням господарського суду у справі №3/96 від 20 травня 2008 року (суддя Болгар Н.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що грошова сума не одержана за судовим рішенням від боржника не є шкодою, завданою немайновим правам юридичної особи або шкодою, завданою майну такої особи.
На думку господарського суду, шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
При прийняті спірного рішення господарський суд послався на те, що доказів неправомірності дій відповідачів, як і доказів неправомірності дій державного виконавця ВДВС міськрайуправління юстиції позивач не надав.
Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що відповідно до статей 11, 111 Закону України “Про виконавче провадження», передбачено що шкода заподіяна державним виконавцем фізичній чи юридичній особі під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку визначеного статтею 1174 ЦК України.
Відповідно до статті 86 ЗУ “Про виконавче провадження», цією статтею передбачено, що стягувач має право звернутись в суд з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника Кіяниці М.П. у разі невиконання рішення суду з вини цієї особи.
На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що позивачем передані до виконання виконавчі листи Світловодського міськрайсуду від 18 серпня 2006 року по справі №2-1604 2006 року та від 16 жовтня 2006 року по справі №2-1716 2006 року про стягнення з Кіяниці М.П. відповідно 28174 гривень та 16264 гривень.
Постановою від 19 липня 2007 року державного виконавця ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо стягнення 16264 гривень.
Постановою від 26 вересня 2006 року державним виконавцем державної виконавчої служби у місті Світловодськ та Світловодському районі відкрито виконавче провадження щодо стягнення 28174 гривень.
На підставі статті 24 Закону України “Про виконавче провадження», за заявою стягувача від 26 серпня 2006 року державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження був накладений арешт на майно боржника -автомобілі:
ВАЗ 21120, державний номер 41519 ОН;
ЗАЗ 110247 державний номер 2414 із направленням копії постанови сторонам.
З причин відсутності відомостей про місце знаходження автомобілів 28 листопада 2006 року, було винесено постанову про розшук майна боржника і в цей же день зупинено виконавче провадження на підставі пункту 6 статті 35 Закону України “Про виконавче провадження».
22 березня 2007 року державним виконавцем було накладено арешт на швидкомонтовану будівлю в селі Павлівна, Світловодського району, що на той час належала боржнику, Кіяниці М.П., копію постанови Кіяниця М.П. одержала 16 квітня 2007 року.
Але не зважаючи на заборону відчуження арештованого майна, продала майно, у зв'язку з чим державним виконавцем було винесено подання до Світловодської міжрайонної прокуратури, про притягнення Кіяниці М.П. до кримінальної відповідальності за статтею 388 КК України.
Однак у порушенні кримінальної справи Світловодським МРВ УМВС було відмовлено;
10 квітня 2008 року державним виконавцем направлено подання до Світловодської міжрайонної прокуратури про скасування постанови Світловодського МРВ УМВС про порушення кримінальної справи стосовно Кіяниці М.П., на яке відповідь станом на даний час відсутня.
Згідно проведеної перевірки у Кіяниці М.П. відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, боржниця не працює.
Тому рішення суду у шестимісячний строк не було виконано.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарський суд послався на статтю 25 Закону України “Про виконавче провадження», відповідно до якої, строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час його зупинення.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
При прийняті спірного рішення позивач не доказів неправомірності дій відповідачів, як і не надав доказів неправомірності дій державного виконавця ВДВС міськрайуправління юстиції.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-
Апеляційну скаргу Світловодської “Рай заготконтора», Світловодського районного споживчого товариства, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20 травня 2008 року у справі №3/96, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Судді В.В. Швець
О.В. Чус
Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 30.07.2008 року.
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко