10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"15" липня 2008 р. Справа № 13/74-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Биховченко Р.І., довіреність №25 від 07.05.2008р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш - Холдінг", м.Київ
на рішення господарського суду Вінницької області
від "26" травня 2008 р. у справі № 13/74-08 (суддя Тісецький С.С.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш - Холдінг", м.Київ
до Ситковецької селищної ради, смт.Ситківці Немирівського району Вінницької області
про визнання недійсним договору оренди
Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.05.2008р. у справі №13/74-08 у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш - Холдінг", м.Київ до Ситковецької селищної ради, смт.Ситківці Немирівського району Вінницької області про визнання недійсним договору оренди, відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ "Прилуктваринмаш - Холдінг" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, що п. 9 договору оренди земельної ділянки від 09.07.2004р. визначено розмір орендної плати в сумі 20 коп. за квадратний метр згідно ст.7 ч.II Закону України "Про плату за землю", При цьому, як зазначає скаржник, частиною 2 ст.7 наведеного закону визначено ставку земельного податку для земельних ділянок, грошову оцінку яких не встановлено, яка станом на 09.07.2004р. складала 9,1 коп. за квадратний метр. Таким чином, апелянт вважає, що п.9 договору оренди земельної ділянки від 09.07.2004р., в частині розміру орендної плати, суперечить ст.21 Закону України "Про оренду землі", ч.2 ст.7 Закону України "Про плату за землю" та ст.67 Конституції України, якою передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом..
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Вінницької області незаконним та необгрунтованим, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Зважаючи на те, що про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закрите акціонерне товариство "Прилуктваринмаш - Холдінг" звернулось до суду з позовом до Ситковецької селищної ради про визнання недійсним пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 09.07.2004р. в частині оплати орендної плати в розмірі 20коп. за один квадратний метр -165090,60грн. на рік, а також встановлення з моменту укладання договору оренди земельної ділянки від 09.07.2004р. орендної плати за земельну ділянку загальною площею 82,5453га в розмірі 9,1коп. за квадратний метр (а.с.2-4).
Заявою про уточнення позовних вимог №65 від 23.05.2008р. (а.с.91) позивач просить визнати недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 09.07.2004р. в частині оплати орендної плати в розмірі 20коп. за один квадратний метр -165090,60грн. на рік, встановити з моменту укладання договору оренди земельної ділянки від 09.07.2004р. і на 2005 рік орендну плату за земельну ділянку загальною площею 82,5453га в розмірі 9,1коп. за квадратний метр -75116,22грн. на рік та встановити, що в 2006 і 2007 роках орендна плата за земельну ділянку загальною площею 82,5453га становила в розмірі 9,3коп. за один квадратний метр -76767,13грн. на рік (а.с.90-91).
Додатковою підставою для визнання п.9 договору оренди недійсним позивач зазначає ту обставину, що Тишкевич М.А., який підписав договір на час його укладання не являвся працівником ЗАТ "Прилукитваринмаш-Холдінг".
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ситковецької селищної ради 12 сесії 24 скликання "Про затвердження та погодження технічної документації по наданню земельних ділянок в оренду ЗАТ "Прилуктваринмаш - Холдінг" від 08.07.2004р. вирішено, зокрема, надати ЗАТ "Прилуктваринмаш - Холдінг" земельні ділянки на території Ситковецької селищної ради в межах населеного пункту загальною площею 82,5453га (а.с.17-18).
09.07.2004р. між Ситковецькою селищною радою (орендодавець) та ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку з метою не сільськогосподарського використання для ведення товарного виробництва цукру, яка знаходиться на території Ситковецької селищної ради Немирівського району Вінницької області (а.с.8-13).
Відповідно до п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 82,5453га.
В пункті 5 договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.
Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 20коп. за квадратний метр згідно ст.7 ч.II Закону України "Про плату за землю" - 165090,60грн. на рік.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 договору).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.36).
Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
На виконання умов договору орендодавцем (відповідачем) передано, а орендарем (позивачем) отримано обумовлену договором земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною договору оренди від 09.07.2004р. (а.с.32).
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
За ст. 627, ч. ст.628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 4 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 2 жовтня 2003 року N1211-IV "Про оренду землі" із змінами та доповненнями, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотною умовою договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які визначені відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом "Про плату за землю";
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю",
та перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону).
Частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю" встановлено ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 5 ст.7 Закону передбачено, що ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.
Згідно із частиною одинадцятою статті 7 Закону України "Про плату за землю", встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Як зазначалось вище, пунктом 9 договору оренди сторони погодили розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, встановивши його в сумі 20коп. за один квадратний метр - 165090,60грн. на рік.
Такий розмір орендної плати не суперечить вимогам ст.21 Закону України "Про оренду землі".
Таким чином, з врахуванням наведених норм, колегія суддів вважає, що даний пункт договору оренди від 09.07.2004р. відповідає вимогам чинного законодавства, відповідно, відсутні правові підстави для визнання його недійсним
Посилання позивача на ту обставину, що особа, яка підписала договір, на час його укладання не являлась працівником ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг" не приймається до уваги, оскільки договір скріплений печаткою ЗАТ "Прилуктваринмаш-Холдінг", прийнятий сторонами до виконання. Позивач не ставить питання про визнання його повністю недійсним, що спростовує його доводи про відсутність його волевиявлення на укладання спірного договору.
Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у статті 188 Господарського кодексу України, в якій, зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Пунктом 36 договору від 09.07.2004р. сторони також передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Тобто, можливість зміни умов договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку сторонами передбачена не була.
Позивач не надав суду будь-яких доказів щодо звернення до відповідача з пропозицією про зміну умов договору оренди.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З врахуванням викладеного вище, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Вінницької області від 26.05.2008р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26 травня 2008року у справі №13/74-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Прилуктваринмаш - Холдінг", м.Київ - без задоволення.
2. Справу №13/74-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд