Справа № 07/2875а
"10" липня 2008 р.
10 год. 15хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»
до державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання протиправним рішення
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Осадча Н.М. -за довіреністю від 05.01.2007р.;
від відповідача: не прибули.
Заявлено адміністративний позов про визнання протиправним рішення відповідача від 23.04.2008р. №0003252305/0 про застосування до позивача 700грн. штрафних санкцій за порушення порядку використання торгових патентів.
В обґрунтування позову позивач вказав на таке:
в порушення вимог ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі -Закон №509-ХІІІ) планова перевірка позивача, за результатами якої було прийняте спірне рішення, була проведена без надіслання позивачу за десять днів до її початку письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки;
інформація, що міститься у акті перевірки від 19.04.2008р. №002326, базується на припущеннях та неповно з'ясованих обставинах;
факти, викладені у акті перевірки від 19.04.2008р. №002326, не відповідають дійсності. На момент проведення перевірки посадові особи позивача не були присутні, тому не могли показати місце розташування начебто відсутніх торгових патентів. В акті перевірки не вказана конкретна норма Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі -Закон №98/96-ВР), яка була порушена позивачем.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив, оскільки вважає, що перевірка позивача була проведена правомірно, а застосовані до позивача за спірним рішенням штрафні санкції у сумі 700грн. були застосовані у відповідності з встановленими перевіркою фактичними обставинами та чинним законодавством.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не прибув і не повідомив суд про причини неприбуття.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
23 листопада 1995р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи з місцем знаходження: вул. Хрещатик, буд. 195, кім. 711, м. Черкаси.
19 лютого 2001р. позивач створив Херсонську філію з місцем знаходження: вул. Перекопська, 162а, Дніпровський район, м. Херсон.
14 березня 2001р. Херсонська філія позивача була узята відповідачем на податковий облік.
19 квітня 2008р. в залі гральних автоматів Херсонської філії позивача, розташованого по вулиці Комунарів,2, м. Херсона головними державними податковими ревізорами-інспекторами державної податкової адміністрації в Херсонській області Бондаренком О.М. і Козочкіним Є.О., які діяли відповідно до затвердженого 28.03.2008р. головою державної податкової адміністрації в Херсонській області плану проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності відділом оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб на квітень 2008р., на підставі направлень на перевірку від 17.04.2008р. №647/235 і №646/235, у присутності оператора-касира позивача Тимофієвої Л.А. була проведена перевірка Херсонська філія позивача щодо контролю за додержанням нею вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Направлення на перевірку від 17.04.2008р. №647/235 і №646/235 Бондаренко О.М. і Козочкін Є.О. вручили оператору-касиру Тимофієвій Л.А., про що свідчить підпис останньої на наданих сторонами копіях вказаних направлень.
За результатами перевірки був складений акт від 19.04.2008р. №002826, у якому у п. 4 описової частини вказані 11 торгових патентів, які надавалися для перевірки. У п. 15 наступної частини акту перевірки зазначено, що порядок використання торгових патентів не порушений і далі зазначається, що у залі гральних автоматів знаходяться чотирнадцять гральних автомати Два гральних автомати з купюроприймачами в залі знаходяться з 17.04.2008р. (з пояснень оператора-касира) -торгові патенти відсутні -знаходяться в робочому стані з 17.04.2008р. та на обох проводяться азартні ігри по сьогоднішній день. Всі гральні автомати знаходяться у робочому стані, всі підключені до електромережі і з пояснень оператора-касира на всіх проводяться азартні ігри.
Також у акті від 19.04.2008р. №002826 зазначено, що перевіркою встановлено здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідних торгових патентів. Встановлено факт роботи двох гральних автоматів з 17.04.2008р. У разі наявності торгових патентів порушено порядок їх використання.
За висновками акту перевірки від 19.04.2008р. №002826 Херсонською філією позивача порушено ст. 5 (7) Закону №98/96-ВР.
На підставі акта перевірки від 19.04.2008р. №002826 відповідач прийняв спірне рішення від 23.04.2008р. №0003252305/0, за яким вирішив застосувати до позивача 700грн. штрафу, передбаченого ст. 8 Закону №98/96-ВР за порушення встановленого ч.1 ст. 7 цього ж Закону порядку використання торгових патентів у розмірі вартості 2 торгових патентів за один календарний місяць (350грн. х 2).
Пунктами 1, 2, 11 ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:
1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);
2) здійснювати контроль за:
додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;
наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів;
11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Статтею 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» встановлено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Відповідно ці підстави та порядок не стосуються перевірок, спрямованих на здійснення контролю за наявністю торгових патентів.
Отже, твердження позивача про порушення органами державної податкової служби при проведенні перевірки вимог ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі -Закон №509-ХІІІ) є безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №98/96-ВР торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону №98/96-ВР торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Частиною 1 ст. 7 Закону №98/96-ВР встановлено, що торговий патент повинен бути розміщений у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Стаття 8 Закону №98/96-ВР передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції у сфері грального бізнесу, за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Пунктами 3 та 4 ст. 9 Закону №98/96-ВР встановлено, що контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України. Суми штрафів, що стягуються державним податковим органом, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем плати за торговий патент. контроль за дотриманням вимог цього -Закону здійснюється державними податковими органами.
Пункти 10 і 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 містять такі вимоги:
«10. Факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
11. Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків».
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Перевіркою, за результатами якої було прийняте спірне рішення, факт порушення позивачем передбаченого ч. 1 ст. 7 Закону №98/96-ВР порядку використання торгових патентів не був встановлений. Навпаки у акті перевірки від 19.04.2008р. №002826 зазначено, що порядок використання торгових патентів не порушено.
Здійснення суб'єктом господарювання операцій, передбачених Законом №98/96-ВР, без одержання торгових патентів є окремим порушенням вимог цього Закону. При цьому застосування вимог ч. 1 ст. 7 Закону №98/96-ВР до неодержаних торгових патентів виключається.
Можливість прийняття органом державної податкової служби рішення про застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій не на підставі матеріалів перевірки останнього, а на підставі обставин, встановлених після перевірки і не включених до акту перевірки, чинним законодавством не передбачена.
Таким чином, спірне рішення прийняте без належних підстав, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно доп.1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
Витрати позивача на сплату судового збору в сумі 3грн. 40коп. відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Херсон від 23.04.2008р. №0003252305/0 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» 700грн. штрафних санкцій за порушення порядку використання торгових патентів.
Стягнути із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» (вул. О. Дашкевича, буд. 20, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 22810515) - 3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.