29.07.2008 Справа № 8/49-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Верхогляд Т.А. (доповідача), Чимбар Л.О.,
при секретарі судового засідання Врона С.В.,
за участю представників:
від позивача: Феняк О.Р., довіреність №179 від 10.09.2007 року, начальник відділу;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2008 року по справі № 8/49-08
за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя,
до: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Акант», м. Дніпропетровськ,
про стягнення 65597 грн. 28 коп., -
Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Акант», м. Дніпропетровськ, в якому просило стягнути з відповідача 65597,28 грн. збитків, що виникли внаслідок невиконання відповідачем належним чином умов підрядного контракту №5 від 12.07.2002 року , а також судові витрати по справі.
Посилався на те, що:
- відповідно до умов контракту відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати ремонтні та обробні роботи відносно банно-прального комплексу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каховська, 51, а позивач прийняти вказані роботи та сплатити за них кошти.
- керуючись умовами укладеного контракту (п.4.1.) та додаткової угоди №1 до нього, позивач 12.07.2002 року перерахував відповідачу кошти в розмірі 150 000,00 гривень.
- відповідач приступив до виконання робіт та частково їх виконав, про що сторонами було складено та підписано в 2002 - 2003 роках акти виконаних робіт на загальну суму 84 402,72 грн., що відповідачем не заперечується.
- в подальшому роботи, передбачені контрактом, відповідачем не виконувались, акти виконаних робіт між сторонами не підписувались.
- враховуючи, що відповідач не виконав роботи в повному обсязі, позивач відповідно до вимог ч.3 ст. 612 ЦК України та ч.2 ст. 220 ГК України 06.11.2007 року направив йому письмове повідомлення про відмову від виконання зобов'язань за контрактом №5 від 12.07.2002 року та вимогу про погашення збитків в розмірі здійсненної передплати, в рахунок якої не було виконано роботи, тобто 65 597,28 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2008 року у справі № 8/49-08 (суддя Дубінін І.Ю.) в позові відмовлено. Мотивуючи рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку належними доказами факт перерахування відповідачу суми передоплати у розмірі 150000 грн.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне вивчення матеріалів справи, просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Стверджує, що ним виконані вимоги господарського суду щодо надання додаткових доказів, оригінал платіжного доручення про перерахування 150 000 грн. представником позивача було надано для огляду в судовому засіданні. Факт отримання передоплати в сумі 150 000 грн. не заперечував і представник відповідача при розгляді позову.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін, як законне та обгрунтоване.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд посилався на недоведеність позивачем факту перерахування товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційному підприємству “Акант» грошових коштів на виконання умов підрядного контракту №5 від 12.07.2002 року у розмірі 150 000 грн.
Однак з даним висновком не можна погодитися з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що факт перерахування позивачем платіжним дорученням №4666 від 12.07.2002 року вищезазначеної суми як передоплати по договору №5 від 12.07.2002 року та виконання відповідачем підрядних робіт на суму 84 402,72 грн. підтверджується письмовими доказами, що були надані ВАТ “Запоріжжяобленерго» до суду першої інстанції, а саме: листом генерального директора ВАТ “Запоріжжяобленерго» директору ТОВ “Акант» за №695 юр від 06.11.2007 року (а.с.22), актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами, що направлявся відповідачу на виконання вимог господарського суду (а.с.43) та письмовими поясненнями представника відповідача, викладеними в відзиві на позовну заяву (пункт 3 пояснень), якими він підтверджує отримання товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Акант» передплати у розмірі 150 000 грн. та вважає таке перерахування коштів належним виконанням умов підрядного контракту №5 від 12.07.2002 року з боку позивача.
Частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язок господарського суду витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, якщо подані сторонами докази є недостатніми.
Господарський суд не виконав вимоги зазначеної норми ГПК, незважаючи на продовження терміну розгляду справи відповідно до ухвали голови суду від 18.03.2008 року для витребування у сторін необхідних документів, тому і дійшов помилкового висновку стосовно недоведеності позову.
Невідповідність висновку, викладеного в оскаржуваному рішенні, дійсним обставинам справи та порушення норм процесуального права є підставою для його скасування відповідно до ст.104 ГПК України.
Стосовно доводів позивача та заперечень відповідача по суті позовних вимог слід зазначити наступне:
Відповідно до умов підрядного контракту №5 від 12.07.2002 року та додаткової угоди до нього від 16.07.2002 року (а.с.6,7) відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати ремонтні та обробні роботи банно-прального комплексу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каховська, 51, а позивач прийняти вказані роботи та сплатити за них кошти.
Керуючись умовами укладеного контракту (п.4.1.) та додаткової угоди № 1 до нього, позивач 12.07.2002 року платіжним дорученням №4666 перерахував відповідачу аванс (передоплату) в розмірі 150 000,00 гривень (а.с.80).
Відповідно до п.3.1, 3.2 договору та п.2 додаткової угоди від 16.07.2002 року сторони визначили строк виконання робіт -6 місяців від початку робіт, тобто від дати підписання підрядного договору та оплати замовником авансового платежу.
Строк виконання робіт відповідачем було порушено. Виконання робіт проведено частково, про що сторонами складено та підписано акти виконаних робіт за червень 2002 року (а.с.16-21) та за квітень-травень 2003 року (а.с.8-15) на загальну суму 84 402,72 грн.
В подальшому роботи, передбачені контрактом, відповідачем не виконувались, акти виконаних робіт не підписувались, про що сторони не заперечують.
Листом №017 від 27.01.2005 року щодо підписання актів здачі-приймання робіт по договору № 5 від 12.07.2002 року (а.с.70) підтверджується, що відповідач на 27.01.2005 року визнавав свої зобов'язання по виконанню умов контракту.
Незважаючи на порушення відповідачем строку виконання умов договору, позивач лише 06.11.2007 року листом №695 юр відмовився від виконання товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Акант» зобов'язань за контрактом та вимагав погашення збитків в розмірі здійсненної передплати, в рахунок якої не було виконано роботи, тобто 65 597,28 грн. (а.с.22).
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року.
В зв'язку з продовженням існування на період 01.01.2004 року договірних відносин між сторонами, при вирішенні спору слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов*язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розРООПРОООООопочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків, що і було здійснено позивачем листом №695 від 06.11.2007 року (а.с.22).
Відповідно до ст.220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов*язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Аналогічні положення містяться і в ст.612 ЦК України, на яку також посилався позивач.
Лист позивача від 06.11.2007 року за №695 юр та вищевказані правові норми спростовують доводи відповідача про те, що на момент подання позову позивач не відмовлявся від договору, а тому не має права на стягнення збитків. Посилання представника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Акант» на порушення позивачем ч.1 ст.853 ЦК України є безпідставним, оскільки виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем належним чином відповідно до актів (а.с.8-21).
65 597,28 грн., на які відповідачем не виконані підрядні роботи, слід вважати збитками позивача та стягнути на його користь.
Стосовно посилання представника відповідача щодо пропуску ВАТ “Запоріжжяобленерго» строку позовної давності слід зазначити наступне:
Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
До подання позову відповідач декілька раз вчиняв дії, що підтверджують визнання ним обов'язку за контрактом. Так, сторонами в квітні та травні 2003 року підписувалися акти виконаних робіт (за межами встановленого в контракті шестимісячного строку для їх виконання). Відповідно до вказаних дій позовна давність продовжилася до травня 2006 року. Листом від 27.01.2005 року відповідач визнавав свої зобов'язання по виконанню умов контракту, внаслідок чого строк позовної давності мав закінчуватися 27.01.2008 року.
В зв'язку з викладеним колегія суддів вважає заперечення відповідача в цій частині безпідставними.
Оскільки позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на оплату державного мита при подачі позову у розмірі 655,97 грн. та при подачі апеляційної скарги -327,99 грн., всього 983,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2008 року по справі № 8/49-08 скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Акант», м. Дніпропетровськ, на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, збитки в розмірі 65597 грн. 28 коп., судові витрати в розмірі 983,96 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя: І.Л. Кузнецова
Суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.О. Чимбар
Підписано в повному обсязі 31.07.2008 року.