Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "22" липня 2008 р.
Справа № 6/441
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача Балюк А.Д. - довіреність від 20.06.08р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Житомирського державного технологічного університету (м. Житомир)
до Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" (м. Житомир)
про стягнення 2112,00 грн.
Позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання відповідача повернути металорізальний верстат 1А-616 або відшкодувати його вартість в розмірі 2112,00грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача вартість металорізального верстату 1А-616 в сумі 2112,00грн. Вимоги мотивовані тим, що позивач передав відповідачу станок 1А616 згідно накладної №2 від 17.10.1996р. на зберігання, про що уклали договір. Оскільки на даний час металорізальний верстат відповідачем не повернутий, позивач просить стягнути його вартість в сумі 2112,00грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір без номера і дати про відповідальне зберігання металорізального верстату 1А-616 зі зносом до 95%, несправного, укладений між Житомирським інженерно-технологічним інститутом (згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 191 від 31.03.03р. інститут реорганізовано в Житомирський державний технологічний університет) та Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" (Відповідач). За цим договором відповідач бере на себе зобов'язання безкоштовно забезпечити зберігання вказаного металорізального верстата на період з 20.09.02р. по 20.11.02р., а позивач бере на себе зобов'язання вивезти верстат до 20.11.02 (а.с.21). На підтвердження передачі станка відповідачу позивачем надана накладна №2 від 17.10.1996р., в якій вартість станка не зазначена. Вартість станка в сумі 2112,00грн. позивачем визначена самостійно на підставі бухгалтерських даних, про що свідчить довідка від 22.07.08 №44-45/961 (а.с.22).
11.03.08р. позивач на адресу відповідача направив претензію за вих №44-45/327 з вимогою повернути металорізальний верстат, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.6).
Оскільки до цього часу металорізальний верстат відповідачем не повернутий, позивач просить стягнути з відповідача його вартість в сумі 2112,00грн.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Договір зберігання укладається у письмовій формі. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання у майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка була передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ст.937 ЦК України).
Відповідно до ст.948 ЦК України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
Як зазначалось вище, договір, яким обгрунтовані позовні вимоги, без номера та дати. Позивачем докази передачі верстату 1А-616 відповідачу не надані. З наданої накладної №2 від 17.10.96р. не можливо зробити висновок про отримання відповідачем вказаного верстата. Довіреність, зазначена в накладній, позивачем не надана. Крім того, накладна датована "17 жовтня 1996 року", а в договорі термін зберігання вказаний з 20.09.02р. по 20.11.02р.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки позивач не довів належними доказами обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.
Суддя
Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам