83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.07.08 р. Справа № 16/97
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур
Присекретарі М.В. Муравйовій , розглянувши матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк
до відповідача: Акціонерного банку “Український бізнес банк», м.Донецьк
про стягнення неустойки в розмірі 2990,72 грн.
За участю представників сторін :
від позивача: Сорокіна В.В. - по дов.
від відповідача: Погоріла Ю.К по дов.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.08р. порушено провадження по справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, до Акціонерного банку “Український бізнес банк», м.Донецьк, про стягнення неустойки в розмірі 2990,72 грн. За вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено на 05.06.2008р. - 10 год. 15 хв. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Представника похзивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, з приводу чого фіксація процесу не була здійснена.. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 2995/2006 від 30.10.2006р. ( неповернення об'єкту оренди ) , з приводу чого нараховує штрафні санкції - неустойку згідно норм ч.2. ст. 785 ЦК України .
Відповідач в судове засідання з'явився , проти позову заперечував , письмове пояснення не представив , хоча був повідомлений належним чином , що є виключно його правом , а не обов'язком .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд встановив:
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - орендодавець) та Акціонерним банком “Український Бізнес Банк» м. Донецьк (далі -орендар) був підписаний договір оренди №2995/2006 від 30.10.2006р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові вбудовані приміщення у холі адміністративної будівлі загальною площею 17,5м2, розташовані за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченко, 26б.
Згідно пункту 1.1 договору оренди №2995/2006 від 30.10.2006р., вищевказане майно знаходиться на балансі Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька та передається в оренду з метою розташування відділення банку.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. При цьому, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В пункті 10.1 договору оренди №2995/2006 від 30.10.2006р. сторони визначили, що цей договір укладений строком на 360днів та діє з 30.10.2006р. по 25.10.2007р.
Пунктом 10.6 вказаного договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї з сторін або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, передбачені цим договором.
Сторонами в судове засідання 10.07.2008р. було надано рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2008р. по справі № 33/88 пд , згідно з яким в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк до Акціонерного банку “Український Бізнес Банк» м. Донецьк про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання -передачі , було відмовлено . Згідно з зазначеним рішенням встановлено , що лист № 06-03-428 від 22.10.2008р. про розірвання договору оренди та необхідність повернення орендованого майна був направлений на адресу відповідача після спливу встановленого пунктом 10.6 договору оренди №2995/2006 від 30.10.2006р. місячного терміну, з приводу чого договір оренди був поновлений на новий строк та на тих же умовах .
Згідно з ст. 35 ГПК України доводи досліджені при вирішення іншого спору між тими є самими сторонами , не вирішується знову при розгляді спору та не підлягає доказуванню .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не повернення до теперішнього часу об'єкта оренди , з приводу чого вважає це порушенням вимог договору та Закону - ч.2. ст. 785 ЦК України . З огляду на це позивач нараховує неустойку згідно з нормами ч.2. ст. 785 ЦК України ( за порушення строків повернення орендованого майна) у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення . Термін сплати неустойки позивач обчислює з дати отримання вимоги про розірвання договору та повернення речі, розмір неустойки позивач зазначає як 2 990 грн. 72 коп.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання ( за умовами передбаченими договором).
Вимоги позивача щодо стягнення штрафної санкції - неустойки є не обґрунтованими , на підставі зазначеного :
Суд дослідив , що згідно з нормами ст. 785 ЦК України передбачено , що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Оскільки , в даному випадку договір оренди № 2995 від 30.10.2006р. не припинив свою дію ( згідно з вимогами договору - п. 10.6 є продовженим на новий строк на тих же умовах - рішення № 33/88 пд ) , а норми ч.2 ст. 785 ЦК України передбачають санкції ( неустойку) тільки у разі припинення договору , то вимоги позивача стосовно сплати неустойки за неповернення об'єкту оренди в разі припинення дії договору , є необґрунтованими та безпідставними .
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
З приводу зазначеного , вимоги позивача щодо стягнення неустойки в розмірі 2 990 грн. 72 коп. являються необґрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню .
Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 785 Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський суд, -
В задоволенні позову позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк, до Акціонерного банку “Український бізнес банк», м.Донецьк, про стягнення неустойки в розмірі 2990,72 грн. , відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Рішення підписане 10.07.2008р.
Суддя
Надруковано 3 примірника :
1 прим- Господарському суду Донецької області
1прим- Позивачу
1прим- Відповідачу
Виконавець- Подолян О.О.