30.07.2008 Справа № 20/1-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. -доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Міськова Оксана Борисівна представник, довіреність №б/н від 19.03.08;
від відповідача: Остапенко Євген Сергійович представник, довіреність №б/н від 28.02.08;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Евразія», м. Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008 року у справі № 20/1-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Евразія», м. Київ
до: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ПромАгроКомплекс», м. Дніпропетровськ
про стягнення 325000,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.08р. у справі № 20/1-08 (суддя Пархоменко Н.В.) в позові відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в цьому процесі неможливо встановити правомірність сплати позивачем суми на користь іноземної компанії, оскільки вона була сплачена добровільно.
Не погодившись з рішенням господарського суду, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно досліджено матеріали справи та порушено норми матеріального та процесуального права при винесенні рішення.
Відповідач витребуваний судом відзив на апеляційну скаргу не надав.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 26.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою « ПромАгроКомплекс» (Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідадьністю « Торговий Дім « Евразія» (Покупець) був укладений договір № 07/07-07 . Відповідно умов договору Продавець зобов'язаний поставити покупцю продукцію прес гідравлічний для пакетировання бавовни моделі ДБ8237-один , рік випуску -листопад 2006 року , а покупець зобов'язується відповідно до умов договору прийняти та оплатити товар. Відповідно до пункту 6.2 договору покупець на протязі 2-х банківських днів від дати укладання договору перераховує в якості попередньої оплати 10% вартості продукції для проведення передпродажної підготовки пресу моделі ДБ8237, 80% на протязі 2 двох банківських днів після відвантаження обладнання та передачі його покупцю, залишок 10% після надходження товару в Узбекістан на ст.Кучлук та підтвердження якості продукції.
Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу попередню оплату 10% вартості продукції 45000,00грн.
Відповідно до листування яке відбулось між сторонами з 01.08.2007року до 16.08.2007року сторони не погодили оплату залізничного тарифу і відповідач 16.08.2007 року повернув позивачу попередню оплату 45000,00грн. що підтверджується банківською випискою (стор. 13-14), призначення платежу повернення предоплати за прес договір № 07/07/07 від 26.07.07р. Умовами договору строк поставки продукції не визначено.
Позивач направив відповідачу претензію № 160/09-07 від 03.09.2007 року в якій вимагав поставити прес , претензія отримана відповідачем 17.09.07року про що свідчить поштове повідомлення (стор.20).
Відповідно Контракту № 02/07-07 від 09.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Євразія»(Продавець) та Фірмою AGROTECHMASH LTD»(США) (Покупець) ТОВ «Торговий дім Євразія»зобов'язане поставити покупцю прес не пізніше 28.08.2007 року, позивач вже після настання цього терміну направив відповідачу претензію № 160/09-07 від 03.09.2007 року , претензія отримана відповідачем 17.09.07року відповідно до статті 530 ЦК України строк поставки продукції 24.09.2007року.
Оскільки позивач 27.03.2008 року надав заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, судом першої інстанції правильно розглядались вимоги визначені у заяві про зміну предмету позову а саме , вимоги про відшкодування збитків у сумі 126 250,00 грн. .
Розглянувши вимоги про стягнення збитків колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин , який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту , права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи , які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною..
Відповідно до частини 1 статті 225 господарського кодексу України до складу збитків , що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються :
- вартість втраченого , пошкодженого або знищеного майна , визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода) , на який сторона , яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Необхідною умовою відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме : наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків, а також вина.
Позивач просить відшкодувати збитки понесені ним у зв'язку із невиконанням договору у розмірі 126250,00грн. що є еквівалентом 25000,00 доларів США які позивач добровільно сплатив на користь фірми HMASH LTD»(США) 27.03.2008 року після звернення до суду (25.12.2007р. конверт стор. справи 65) з позовною заявою.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визнав вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки в цьому процесі не можливо встановити правомірність сплати позивачем цієї суми на користь іноземної компанії, оскільки вона сплачена добровільно.
Крім того , позивач не довів вини відповідача у заподіянні збитків. Умовами договору № 07/07-07 строк поставки продукції не визначено, відповідно Контракту № 02/07-07 від 09.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Євразія»(Продавець) та Фірмою SH LTD»(США) (Покупець) , ТОВ «Торговий дім Євразія»зобов'язане поставити покупцю прес не пізніше 28.08.2007 року, позивач вже після настання цього терміну направив відповідачу претензію № 160/09-07 від 03.09.2007 року , претензія отримана відповідачем 17.09.07року відповідно до статті 530 ЦК України строк поставки продукції 24.09.2007року, тобто вимоги були заявлені після 28.08.2007року, після настання строку для нарахування штрафних санкцій, та після повернення відповідачем попередньої оплати.
Крім того відсутня протиправна поведінка відповідача, відповідач повернув попередню оплату , а позивач її прийняв і тільки після цього став вимагати поставки пресу, відсутній і причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків .
Розглянувши заперечення відповідача в тій частині що договір №07/07-07 від 26.07.2007р. є неукладеним, оскільки в договорі не визначено строк поставки продукції, судова колегія вважає їх не обгрунтованими, оскільки відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а за змістом статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк , встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За таких обставин не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи, викладені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008р. у справі № 20/1-08 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Евразія», м. Київ -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін