про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21.10.11 м. Чернівці Справа № 2а/2470/1201/11
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області Харабари Миколи Дмитровича та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, -
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною бездіяльність начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області Харабари Миколи Дмитровича та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області по не розгляду в порядку передбаченому КПК України заяв про злочин від 26.11.10 року та 14.02.11 року та зобов'язати начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області Харабару М. Д. та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області розглянути заяви про злочин від 26.11.10 року та 14.02.11 року в порядку передбаченому КПК України.
Суд вважає, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Частиною 2 ст. 2 КАС передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 КАС України. Згідно ч. 3 вказаної статті Кодексу юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Так, ст.ст. 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено спеціальний порядок оскарження дії органів дізнання, слідчого, прокурора, в т.ч. до суду.
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 3 КПК України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до ст. 2 КПК України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
В рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 25.05.2001 р., визначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідувані кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської діяльності.
Статтями 97 та 98 КПК України встановлений порядок прийняття заяв про злочини, порядок їх розгляду та порушення кримінальних справ. Такий порядок є складовою частиною кримінального судочинства, що пов'язаний з діяльністю, у т. ч. органів дізнання.
Згідно зі ст.ст. 4 та 12 Закону України “Про звернення громадян”до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним.
Інформаційні правовідносини в кримінальному судочинстві (розв'язання скарг на процесуальні дії тощо), слід розглядати лише як спір з приводу неналежного здійснення учасниками кримінального судочинства своїх повноважень, який належить вирішувати за правилами саме кримінального процесу.
Як вбачається із змісту заявлених позовних вимог, позивач в своєму позові просив суд зобов'язати начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області Харабару М. Д. та управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області розглянути заяви про злочин від 26.11.10 року та 14.02.11 року в порядку передбаченому КПК України, що виключає можливість розгляду поданого позову в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, позовна заява подана ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративні справі.
За таких обставин, суд роз'яснює, що для вирішення вказаного спору, позивачу необхідно звернутися до загального місцевого суду в порядку кримінального судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 160, 165, 109 КАС України, суд, -
1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.
Згідно із ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Боднарюк