Справа № 2-916/2011 р.
28.09.2011 Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Котловинської сільської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Представник відповідача -Котловинської сільської ради Одеської області позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечує, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивач ОСОБА_1, на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_5; копія свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7, батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_8; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_9 та ОСОБА_8; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_10 та ОСОБА_1; копія заповіту від 22.02.2001 р. на ім'я ОСОБА_1; копія заповіту від 15.09.2005 р. на ім'я ОСОБА_11; копія технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, власницею якого є ОСОБА_3 -ціле; копія довідки КП «Ренійське БТІ»№ 60 від 30.06.2011 р., про належність та вартість спадкового домоволодіння; копія рішення Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області № 43 від 08.12.1993 р., про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори № 570/02-14 від 03.08.2011 р. на ім'я ОСОБА_1, про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1, де вона мешкала разом зі своєю сім'єю без оформлення відповідних правовстановлюючих документів на домоволодіння. Факт належності житлового будинку ОСОБА_3 підтверджується технічним паспортом на будинок, копією довідки КП «Ренійське БТІ»№ 60 від 30.06.2011 р., про належність та вартість спадкового домоволодіння, та копією рішення Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області № 43 від 08.12.1993 р., про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. На випадок смерті ОСОБА_12 розпорядилась майном, належним їй, 02.02.2001 р. залишила на ім'я своєї доньки ОСОБА_1 заповіт, ІНФОРМАЦІЯ_2. - померла. Після смерті ОСОБА_3 згідно заповіту складеного нею за часів життя відкрилась спадщина на вищезазначений будинок. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, позивач звернулась до державного нотаріуса Ренійської районної державної нотаріальної контори, за видачею свідоцтва про право на спадщину, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (житловий будинок АДРЕСА_1), нотаріусом позивачу було відмовлено із-за відсутності правовстановлюючої документації на це нерухоме майно на ім'я померлої, роз'яснено, що питання про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування повинно вирішуватися у судовому порядку.
За життя ОСОБА_3 і до дня її смерті позивач постійно проживала з матір'ю. Більш того, в останні роки її життя, вони вели спільне господарство, позивач допомагала матеріально мати утримувати, здійснювала за нею необхідний догляд, купляла ліки, їжу, взяла на себе усі витрати по утриманню спірного будинку. Після смерті матері і до теперішнього часу позивач продовжує проживати у спірному будинку, фактично управляє ним сама, сплачує всі комунальні послуги, зробила ремонт, обробляє город, несе усі витрати по утримання будинку. За такими обставинами, позивач вважає, що вона прийняла спадщину фактичним управлінням спадщини. Інших спадкоємців немає.
Оформити спадщину в нотаріальному порядку позивач не має можливості, т.я. не може отримати витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, який необхідно надати державному нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину. Це пояснюється тим, що на той час державного реєстру прав власності на нерухоме майно не існувало, а зареєструвати право власності вже після смерті власника в цьому реєстрі є неможливим. Але, т.я. земельна ділянка надавалась саме матері, про що йде мова в рішенні Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області № 43 від 08.12.1993 р., то в КП «Ренійське БТІ», це домоволодіння зареєстровано за нею.
В складі спадкового майна мається самочинно побудоване майно, тому позивач пред'являє позов про визнання за нею право власності лише щодо майна, яке не є самочинно побудованим, а саме на: житловий будинок літ. «А», на вбиральню літ. «І», 1-3 -огорожі, 4-5 -споруди.
Таким чином, позивач фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої матері і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, а інших спадкоємців не має.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Відмову від спадщини позивач не заявляла. В порядку ч. 3 ст. 1269 ЦК України, надала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач у справі є спадкоємицею за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Вона у передбачений законом строк подала заяву у державну нотаріальну контору про прийняття спадщини, отже вважається такою, що прийняла її фактично.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Як виходить з матеріалів справи, ОСОБА_3 за своє життя склала заповіт на ім'я позивача. Позивач у передбачений законом строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, тому спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за заповітом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину фактично, оскільки, воля позивача, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (догляд за будинком, сплата витрат по його утриманню та т.і.).
Позивач прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1269 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак, не може оформити її у зв'язку із тим, що на момент відкриття спадщини були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно на ім'я померлої.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, який залишився після смерті її матері ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з: літ. «А»- житлового будинку загальною площею 99,70 кв.м., житловою площею 69,60 кв.м.; літ. «І»- вбиральні; 1-3 -огорожі; 4-5 -споруди, який розташований по АДРЕСА_1, що належав її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2., про що в книзі реєстрації актів про смерть Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області зроблено відповідний актовий запис № 02.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Дудник