16 вересня 2011 р. № 2/90
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Козир Т.П.,
суддів:Малетича М.М.,
Мирошниченка С.В.,
Панової І.Ю.,
Плюшка І.А.,
розглянувши заяву Драгівського сільського споживчого товариства
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 05.07.2011
у справі№ 2/90
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_6
доДрагівського сільського споживчого товариства
простягнення 170 300, 08 грн.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010 у справі № 2/90 позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 до Драгівського сільського споживчого товариства про стягнення 170 300, 08 грн. задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 125 106, 90 грн., в тому числі 68 677, грн. основного боргу, 43 729, 36 грн. інфляційних втрат, 6 124, 48 грн. трьох відсотків річних та 6 576, 06грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також 8 000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката; у решті позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 у справі № 2/90 рішення господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010 скасовано в частині стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства 14 408грн. основного боргу, 43 729,36 грн. інфляційних втрат, 6 124, 48 грн. трьох відсотків річних та 6 576,06 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, а також 8 000 грн. витрат з оплати послуг адвоката, та в цій частині в позові відмовлено; в частині стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства 54 269 грн. основного боргу, 542, 69 грн., а також в частині відмови в позові про стягнення 44 173, 18грн. пені рішення господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2011 у справі № 2/90 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 в частині, яка стосується позову про стягнення грошової суми пені, залишено без змін; в іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 скасовано; рішення господарського суду Закарпатської області від 12.10.2010 в частині стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 боргу в розмірі 68 677 грн., 43 729, 36 грн. інфляційних втрат, 6124,48 грн. трьох відсотків річних залишено без змін; присуджено до стягнення з Драгівського сільського споживчого товариства на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 5 876, 80 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Драгівське сільське споживче товариство звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2011 у справі № 2/90, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень частини третьої статті 844 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 06.10.2010 у справі № 32/125 та від 26.07.2006 у справі № 31/43.
Разом із заявою, Драгівським сільським споживчим товариством подано клопотання про відновлення строку на подання заяви. Вищий господарський суд України вважає вказане клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 05.07.2011 у справі № 2/90, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо визначення суми заборгованості саме у розмірі 68 677, 00 грн. з тих підстав, що така сума випливає з умов договору про надання послуг, укладеного сторонами, та локального кошторису на виконання ремонтних робіт.
Водночас у постанові від 06.10.2010 у справі № 32/125, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суд першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором підряду, оскільки відсутнє погодження сторонами змін до проектно-кошторисної документації та внесення відповідних змін до договору, на якому ґрунтуються господарські відносини між сторонами, що виключає наявність відповідного зобов'язання у відповідача, а відтак і підстави для задоволення позову.
Отже, зазначені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних фактичних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2006 у справі № 31/43, на яку також посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, у зв'язку з чим на зазначену постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України
Відмовити Драгівському сільському споживчому товариству у допуску справи № 2/90 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ.П. Козир
Судді: М.М. Малетич
С.В. Мирошниченко
І.Ю. Панова
І.А. Плюшко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)