донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.10.2011 р. справа №8/5009/3069/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4 -довір.
від відповідача:не з'явився.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»м.Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від21.07.2011р.
по справі№8/5009/3069/11 (суддя Попова І.А.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»м.Запоріжжя
простягнення 16 486 грн. 05 коп.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 м.Запоріжжя звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»м.Запоріжжя про стягнення 16 486 грн. 05 коп., з яких 10 121 грн. 63 коп. боргу, 1 832 грн. 02 коп. індексу інфляції, 582 грн. 34 коп. 3% річних та 3 950 грн. 06 коп. пені.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.07.2011р. у справі №8/5009/3069/11 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 10 121 грн. 63 коп. основного боргу, 582 грн. 34 коп. 3% річних процентів, 1 832 грн. 02 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 304 грн. 81 коп. судових витрат. У задоволенні позовних вимог в залишковій частині відмовити.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2011р. по справі №8/5009/3069/11 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Посилається на те, що позивачем невірно розраховано, а судом неповно досліджені докази стосовно розрахунку суми основного боргу, а тому невірно розраховані втрати від інфляції та 3% річних. Крім того, вважає, що оскільки договором не визначено порядок розрахунків за товар, правові підстави оплати товару відсутні.
Відповідач у судове засідання представника не направив, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.
Позивач через канцелярію суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, яким просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Запорізької області по справі №11/5009/3069/11 від 21.07.2011р. без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 19.08.2011р. сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши повноважного представника позивача, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2008р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гармонія»(далі -покупець) було укладено договір №6 (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити.
Пунктом 1.2 договору визначено, що предметом даного договору є товари медичного призначення.
Згідно п. 2.1 договору, продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями.
Відповідно до п. 5.1 договору, ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін, встановлених продавцем на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що покупець сплачує вартість кожної партії товару до моменту її передачі на підставі виставленого продавцем рахунку.
Позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, передав відповідачу товар на загальну суму 15 655 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними №Вм-0000011 від 02.07.2008р., №Вм-0000010 від 02.07.2008р., №Вм-0000019 від 02.07.2008р., №Вм-0000021 від 02.07.2008р., №Вм-0000020 від 02.07.2008р., №Вм-0000060 від 07.07.2008р., №ВМ-0000095 від 22.07.2008р., №Вм-0000131 від 25.07.2008р., №Вм-0000132 від 25.07.2008р., №Вм-0000140 від 25.07.2008р., №Вм-0000079 від 09.07.2008р., підписаними обома сторонами.
Відповідач зобов'язання за договором щодо оплати поставленого товару виконав частково в розмірі 2 309 грн. 74 коп. та повернув товар позивачу на суму 3 224 грн. 84 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмір 10 121 грн. 63 коп.
Листом №7 від 01.03.2011р. відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 10 121 грн. 63 коп. та зобов'язався сплатити вказану заборгованість до 01.08.2011 р. щомісячно рівними частинами.
За правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу, а відносини, які склалися між сторонами регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Сторонами в договорі не визначено строк оплати отриманого покупцем товару.
Статтею 692 Цивільного кодексу України також не визначено конкретний строк оплати.
Застосовуючи до спірних відносин приписи ст. 692 Цивільного кодексу України, судом не враховано, що згідно ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Строк оплати може визначатися певною календарною датою або періодом у часі.
Таким чином обов'язок оплати виникає лише після пред'явлення вимоги на оплату.
В матеріалах справи міститься претензія від 25.05.2011р., яка є вимогою в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення у рекомендований лист від 01.06.2011р. та фіскальним чеком №9246 від 01.06.2011р.
При таких обставинах, обов'язок відповідача оплатити отриманий товар, виходячи з приписів ст. 530 Цивільного кодексу України виникає з 08.06.2011р.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними висновок господарського суду щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 10 121 грн. 63 коп.
Також позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 950 грн. 06 коп. за період з 01.07.2009р. по 31.05.2011р., посилаючись на п. 6.4 договору.
Відповідно до п. 6.2 договору, якщо заборгованість триває більше 2-х місяців покупець сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо ще встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, судом не враховано, що прострочення виконання зобов'язання оплати виникає з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто за кожною накладною із врахуванням ст. 232 Господарського кодексу України, тоді як позивачем заявлена до стягнення пеня за всіма накладними за період з 01.07.2009р. по 31.01.2011р.
Однак, виходячи з того, що апеляційна інстанція дійшла висновку, що обов'язок відповідача що оплаті оставленого товару виникає з 08.06.2011р., то і право на нарахування штрафних санкцій виникає саме з цієї дати.
При таких обставинах заявлена до стягнення пеня в розмірі 3 950 грн. 06 коп. задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1 832 грн. 02 коп. за період з липня 2009р. по квітень 2011р. та 3% річних в розмірі 582 грн. 34 коп. за період з 01.07.2009р. по 30.04.2011р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що обов'язок відповідача що оплаті оставленого товару виникає з 08.06.2011р., то і право на нарахування цивільно-правової відповідальності виникає саме з цієї дати.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 1 832 грн. 02 коп. та 3% річних в розмірі 582 грн. 34 коп. задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2011р. у справі №8/5009/3069/11 підлягає скасуванню частково, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»м.Запоріжжя - задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2011р. у справі №8/5009/3069/11 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2011р. у справі №8/5009/3069/11 - скасувати частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»(69071, м.Запоріжжя, вул. Чарівна, 113, кв. 80; поштова адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 27, р/р 26000288198 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»в м.Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 31278950) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 у Запорізькому РУ ЗАТ КБ «Приватбанк»м.Запоріжжя, МФО 313399, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10 121 грн. 63 коп. основного боргу, 101 грн. 22 коп. державного мита та 144 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 у Запорізькому РУ ЗАТ КБ «Приватбанк»м.Запоріжжя, МФО 313399, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія»(69071, м.Запоріжжя, вул. Чарівна, 113, кв. 80; поштова адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 27, р/р 26000288198 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»в м.Києві, МФО 380805, ЄДРПОУ 31278950) 31 грн. 82 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
У задоволенні позовних вимог в залишковій частині відмовити за мотивами, викладеними в постанові Донецького апеляційного господарського суду Донецької області.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
Помічник судді Петрова В.П.
О.А. Скакун
Надруковано 6 прим.:
1-2. Позивачу (2 адр.);
2-3. Відповідачу (2 адр.);
4. У справу,
5. ДАГС,
6. ГСЗО