05 жовтня 2011 року Справа № 11/5026/1436/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Бойко Т.В. за участю представників сторін: від позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 -за довіреностями, від відповідача -Блажкевич В.С., від третьої особи -Жданкіна Л.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Красногірське” до закритого акціонерного товариства „Порцелакінвест” про визнання права власності на майно, та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства „Порцелакінвест” до товариства з обмеженою відповідальністю „Красногірське” про стягнення 4921007, 91 грн.
Заявлено позов про визнання права власності на майно -обладнання маслоцеху.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що прав власності на оспорюване майно він набув у результаті виконання умов, укладеного сторонами договору доручення. За цим договором відповідач зобов'язався за дорученням позивача придбати та поставити останньому комплекс обладнання, а саме пресувальні лінії для виготовлення олії, виробництва компанії АТ „Алвіго” (Естонія) (п.п. 1-4 додатку №1 до договору) оскільки відповідач, поставивши позивачу спірне обладнання, відмовляється передати весь комплект технічної документації на нього, що перешкоджає введенню обладнання в експлуатацію, то позивач просить визнати за ним право власності на це майно у судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти його задоволення. Заперечення вмотивовано тим, що позивач не набував права власності на спірне обладнання, оскільки придбано воно було у власність саме відповідачем. Умовами укладеного сторонами договору доручення не передбачено переходу права власності на це обладнання до позивача до повного його виконання. Оскільки всі умови договору доручення та додаткових угод до нього не виконані, то позовні вимоги відповідач вважає безпідставними.
Також, не погоджуючись із позовними вимогами, відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом, про стягнення боргу, штрафних санкцій, інфляційних та річних за умовами, укладеного сторонами договору доручення від 05.03.2008 р. та додаткової угоди до нього на загальну суму 4921007 грн. 81 коп.
Зустрічний позов було прийнято судом для спільного розгляду із первісним, відповідно до ухвали суду від 25.08.2011 р.
Крім того, за клопотанням відповідача за первісним позовом до участі у справі у якості третьої особи на боці відповідача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю СІА „Порцелак Лтд.”, з яким відповідач укладав договір купівлі-продажу обладнання маслоцеху.
Вході розгляду по справі оголошувалась перерва з 04 по 05 жовтня 2011 р.
В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали з підстав, названих у позові. Проти зустрічного позову заперечили, пославшись на те, що строк оплати сум, які просить стягнути позивач за зустрічним позовом ще не наступив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.
Третя особа у письмовому пояснені на адресу суду та її представник у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечила.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
Відповідно до умов, укладеного сторонами, договору доручення 14/08 від 05.03.2008 Відповідач за первісним позовом зобов'язався за дорученням позивача поставити останньому комплекс обладнання маслоцеху, а саме пресувальні лінії для виготовлення олії, виробництва компанії АТ „Алвіго” (Естонія) (п.п. 1-4 додатку №1 до Договору). Крім цього, відповідач також зобов'язався розробити технологічну схему маслоцеху, здійснити монтаж обладнання, його запуск та навчання персоналу. Маслоцех повинен був бути змонтований на території позивача в с. Антипівка Золотоніського району. Обладнання повинно бути поставлене на територію позивача очищене від митних та інших обов'язкових платежів з оформленням акту прийому-передачі.
Відповідно до п. 5.1. Договору, відповідач зобов'язувався поставити обладнання на територію позивача не пізніше 180 календарних днів з моменту отримання авансового платежу.
Відповідно до розділу 2 Договору обладнання маслоцеху складається з двох черг. Загальна сума договору складає 1338477,00 євро.
За поставку першої черги зазначеного технологічного обладнання, згідно п. 6.2. Договору позивач сплачує на користь відповідача 852 277,00 євро, а також 10 000,00 євро транспортних витрат та 40 000,00 євро за монтаж, запуск та навчання персоналу. Всього сума платежу складає 902 277,00 євро. Оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ на момент оплати.
Згідно з п. 6.1 та 6.5. Договору винагорода відповідача складає різницю між сумою Договору фактично понесеними відповідачем витратами в зв'язку з виконанням цього Договору.
Пунктом 6.3. Договору сторони передбачили, порядок та строки внесення позивачем авансових платежів, а саме:
- 340 910,80 євро на протязі 3-х днів з моменту підписання договору;
- 170455,40 євро на протязі 2-х місяців з моменту підписання договору;
- 225683,10 євро на протязі 2-х днів з моменту готовності обладнання до відвантаження а також 10000 євро транспортних витрат відповідача;
- 85227,70 євро на протязі 3-х днів після підписання акту прийому передачі масло цеху;
- 40000 євро -вартість шеф-монтажних робіт на протязі 3-х днів після виконання п. 4.8.3 Договору ( погодження дати початку монтажних робіт).
На виконання умов Договору позивач за первісним позовом перерахував на користь відповідача частину авансового платежу наступними платежами:
- 14.04.2008 р. - 500 000,00 грн. по курсу НБУ 62 534,39 євро;
- 30.05.2008 р. - 270 000,00 грн. по курсу НБУ 34 404,98 євро;
- 06.06.2008 р. -500 000,00 грн. по курсу НБУ 66 879,79 євро.
Всього 1270000,00 грн., що становить 163 819,16 євро.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що 24.11.2008 року була укладена угода про розрахунки б/н (далі - Угода) між СІА „Порцелак ЛТД." (третя особа у справі), яка виступала постачальником обладнання маслоцеху, та АТ „Алвіго” (Естонія), відповідно до якої останнє, як інвестор будівництва масло цеху в с. Антипівка Золотоніського району, зобов'язалось в рахунок виконання зобов'язань ТОВ „Красногірське” за договором доручення від 05.03.2008 р. № 14/08, сплатити 545000 євро за обладнання масло цеху.
На виконання вказаної угоди АТ „Алвіго” 27.11.2008 р. перерахувало на користь СІА „Порцелак Лтд.” в рахунок часткової оплати вартості обладнання за Договором 545 000,00 євро.
02.12.2008 р. АТ „Алвіго”, СІА „Порцелак Лтд.”, ТОВ „Красногірське” та ЗАТ „Парцелакінвест” було укладено чотирьохсторонню угоду №2 про взаєморозрахунки. Відповідно до її умов сторони погодили, що зобов'язання позивача за Договором зменшується на 545 000,00 євро, в зв'язку з перерахуванням АТ „ Алвіго” вказаних коштів в рахунок часткової оплати вартості обладнання безпосередньо його продавцеві СІА „Порцелак Лтд.”
Також, на виконання умов Договору, 29.07.2010 року позивач за первісним позовом перерахував на користь відповідача, ще 738 039,71 грн., що по курсу НБУ складає 71 970,17 євро.
Таким чином, всього позивач оплатив відповідачу по Договору 780 789,33 євро, що не оспорюється відповідачем. Поставка обладнання відповідачем була виконана лише 16.05.2011 р. Всього було поставлено обладнання на суму 750 868,10 євро.
При цьому обладнання, перелічене в п.п. 2, 3 Додатку №1 до Договору, на час розгляду справи поставлене не було, що ним також не оспорюється.
В ході виконання Договору сторони уклали Додаткову угоду №3 від 16.06.2011 року до Договору (далі Додаткова угода) відповідно до п.2 якої невиконані зобов'язання позивача на час її підписання становлять 647 272,16 грн., які останній зобов'язався сплатити наступним чином:
- 237072,16 грн. як аванс за шеф-монтажні роботи не пізніше 17.06 2011 р.;
- 410200,00 грн. на протязі 3-х днів з моменту підписання Акту прийому-здачі масло цеху на підставі п. 4.16 Договору.
Додатковою угодою сторони також визначили, що відповідач зобов'язаний приступити до виконання монтажних робіт масло цеху не пізніше 29.06.2011 р.
Свої зобов'язання за Додатковою угодою сторони не виконували.
Судом також встановлено, що відповідач за первісним позовом не передав позивачу технічну документацію на поставлене обладнання.
Стаття 1000 та стаття 1006 Цивільного кодексу України містять наступні приписи.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Оцінивши доводи позивача за первісним позовом, суд приходить до наступних висновків.
За укладеним сторонами договором доручення позивач сплатив відповідачу вартість обладнання, яке останній поставив на територію позивача. Спірне майно придбавалось та поставлялось відповідачем позивачу на виконання умов договору доручення. Тобто відповідач, придбаваючи спірне майно діяв від імені позивача та за рахунок останнього, а від так всі його дії створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки саме позивача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач правомірно набув права власності на спірне майно.
Оцінюючи доводи позивача за зустрічним позовом, суд встановив наступне.
Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача (за первинним позовом) про стягнення заборгованості за Договором 14/08 від 05.03.2008 р. в розмірі 362 413,53 євро, 1 469,65 євро трьох процентів річних та 66 923,85 євро пені а також витрат на зберігання та доставку спірного майна в сумі 27600 грн., а всього на загальну суму 4921007 грн. 81 коп. за курсом НБУ.
В обґрунтування зустрічного позову позивач (за зустрічним позовом) посилається на умови Договору 14/08 від 05.03.2008 р. та вважає, що відповідач (за зустрічним позовом) недоплатив 237 185,83 євро (згідно абз. 4 п. 6.3.), 85 227,70 євро (згідно абз. 5 п. 6.3.) та 40 000,00 (згідно п. 6.4.). В зв'язку з цим, позивач (за зустрічним позовом) застосовує право передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України й нараховує відповідачу (за зустрічним позовом) три проценти річних за період з 26.06.2011 року по 15.08.2011 року у розмірі 1 469,65 євро.
Також, за порушення відповідачем (за зустрічним позовом) строків оплати коштів передбачених додатковою угодою №3 від 16.06.2011 року до Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р. позивач (за зустрічним позовом) просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) пеню в розмірі 66 923,85 євро нараховану за період з 26.06.2011 року по 15.08.2011 року в порядку передбаченому п. 9.2. Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р.
Оцінивши доводи позивача за зустрічним позовом суд вважає, що зустрічний позов не може бути задоволений, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно умов Договору 14/08 від 05.03.2008 р. відповідач (за зустрічним позовом) перерахував на користь позивача (за зустрічним позовом) загальну суму в розмірі 235 789,33 євро. Платіж в розмірі 545 000,00 євро сплачений АТ „ Алвіго” згідно угоди про розрахунки б/н від 24.11.2008 р. на користь СІА „Порцелак Лтд.” (третя особа у справі) 02.12.2008 р. у відповідності до чотирьохсторонньої угоди про взаєморозрахунки №2 від 02.12.2008 р., був зарахований в оплату вартості обладнання.
Отже, всього по Договору 14/08 від 05.03.2008 р. було сплачено 780 789,33 євро.
Судом встановлено, що вартість обладнання з урахування укладеної сторонами додаткової угоди №3 від 16.06.2011 р. до Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р. становить 786 450,69 євро, а вартість поставленого обладнання складає 750 868,10 євро.
Відповідно до абз.5 п. 6.3. Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р., 10% від вартості обладнання, що складає 85 227,70 євро оплачується протягом 3-х банківських днів по факту підписання акта прийомки-передачі маслоцеху.
Відповідач (за зустрічним позовом) пояснив, що після отримання обладнання, позивач (за зустрічним позовом) до проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт не приступав, в зв'язку з чим, згаданий акт прийомки-передачі маслоцеху сторонами підписаний не був.
В ході дослідження судом матеріалів справи було встановлено, що акт прийомки-передачі маслоцеху не надавався.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що на момент розгляду даного господарського спору у відповідача (за зустрічним позовом) не настало обов'язку перед позивачем (за зустрічним позовом) по Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р. щодо сплати заявлених у цьому позові сум основного боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку викладеним, відсутність простроченого грошового зобов'язання зі сторони відповідача (за зустрічним позовом) за Договором доручення 14/08 від 05.03.2008 р., не дає підстав позивачу (за зустрічним позовом) для нарахування трьох процентів річних в розмірі 1 469,65 євро.
Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами була укладена додаткова угода №3 від 16.06.2011 року до Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р., згідно з якою були внесені певні зміни до договору.
Зокрема, сторонами було погоджено, що довіритель підтверджує свої грошові зобов'язання, що становлять 647 272,16 грн. в тому числі ПДВ й зобов'язується не пізніше 17.06.2011 р. перерахувати на користь повіреного 237 072,16 грн. в тому числі ПДВ в якості авансового платежу за монтаж, пуско-наладку обладнання та навчання персоналу. Решту коштів в розмірі 410 200,00 грн. в тому числі ПДВ перераховуються після підписання акта приймання -передачі маслоцеху.
Проте, сторони в п. 4 вказаної Додаткової угоди зазначили обов'язкову умову, настання якої є підставою для оплати довірителем авансового платежу.
Так, згідно п. 4 Додаткової угоди №3 від 16.06.2011 року до Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р., повірений приступає до виконання робіт передбачених Договором доручення 14/08 від 05.03.2008 р. лише після завершення виконання робіт по договору №13/08 від 05.03.2008 року, але не пізніше 29.07. 2011 р.
Відповідач (за зустрічним позовом) в судовому засіданні повідомив, що встановлення такої умови, як завершення виконання робіт по іншому договору, була однією з істотних та принциповою домовленістю сторін.
Отже, зі змісту вказаної додаткової угоди слідує, що п. 6.4. Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р. фактично викладено в новій редакції.
Судом встановлено, що позивач (за зустрічним позовом) до виконання робіт по договору №13/08 від 05.03.2008 р. не приступав.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що з моменту підписання сторонами Додаткової угоди №3 від 16.06.2011 року до Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р., невиконання робіт повіреним (позивачем за зустрічним позовом) по договору №13/08 від 05.03.2008 року є відкладальною обставиною для настання зобов'язання по оплаті відповідачем (за зустрічним позовом) авансового платежу в розмірі 237 072,16 грн. в тому числі ПДВ, передбаченого п. 2.1. вказаної додаткової угоди.
Аналогічних наслідків також стосується зобов'язання викладене в п.2.2. Додаткової угоди №3 від 16.06.2011 року до Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р., яким передбачено оплату решти суми в розмірі 410 200,00 грн. в тому числі ПДВ після підписання акта приймання-здачі маслоцеху.
Судом встановлено, що такий акт сторонами підписаний не був.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Ґрунтуючись на підставі викладеного, суд не вбачає в діях відповідача (за зустрічним позовом) порушення зобов'язання по оплаті авансового платежу, в зв'язку з чим, застосування до відповідача (за зустрічним позовом) відповідальності у вигляді неустойки в розмірі 66 923,85 євро не відповідає вимогам діючого законодавства.
Вимоги позивача (за зустрічним позовом) про відшкодування відповідачем (за зустрічним позовом) додаткових витрат в розмірі 27 600,00 грн. задоволенню не підлягають з наступного.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч.2 ст. 1007 Цивільного кодексу України, довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
Заслухавши сторін та вивчивши матеріали справи суд встановив, що жодних доказів про понесення позивачем (за зустрічним позовом) додаткових витрат в розмірі 27 600,00 грн. та які пов'язані саме з виконанням доручення згідно Договору доручення 14/08 від 05.03.2008 р. останнім до суду надано не було, а відтак відсутні правові підстави для стягнення цієї суми з відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
Первісний позов задовольнити повністю.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Красногірське”, с. Антипівка, Золотоніський район, Черкаська область, код 34223684 право власності на майно а саме: - прес FL200PLP (заводський номер №0725); - прес FL200PLP (заводський номер №0730); - прес FL200PLP (заводський номер №0640); - прес FS 1000 (заводський номер №0701); - прес FS 1000 (заводський номер №0165); - прес FS 1000 (заводський номер №0166); - транспортер трубчатий DST190 (заводський номер №507); - транспортер коритоподібний DSК200 (заводський номер №510); - транспортер коритоподібний DSК250 (заводський номер №511); - компресор гвинтовий РS3045.7,5 (заводський номер №280702); - ємність під олію FV 1000 (заводський номер №0927); - ємність під олію FV 1000 (заводський номер №0928); - ємність під олію FV 1000 (заводський номер №0929); - бункер з підігрівом FZ (заводський номер №0311); - сепаратор FRS ( заводський номер №0930); - ресивер VSV11 (заводський номер №14510); - ресивер VSV11 (заводський номер №14623); - бункер з добавкою FDK (заводський номер №0205); - ємність під олію FМN 16 (заводський номер №0926); - амофільтр (заводський №114206).
У Зустрічному позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань
Повний текст рішення підписано 10.10.2011р.