Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" жовтня 2011 р. Справа № 5023/6907/11
вх. № 6907/11
Суддя господарського суду Задорожна І.М.
при секретарі судового засідання Цирук О.М. < Текст >
за участю представників сторін:
Представник позивача - ОСОБА_1 (дов. ВМК № 783167 від 04.10.2010р.).
Представник відповідача - не з'явився.
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Пісочин, Харківської області 3-я особа < Текст >
до Керівника юридичної особи - приватного підприємства "Союз ВКВ" ОСОБА_3, м. Харків 3-я особа < Текст >
про зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Керівника юридичної особи - приватного підприємства "Союз ВКВ" ОСОБА_3, в якій просить суд зобов'язати керівника юридичної особи - приватного підприємства "Союз ВКВ" ОСОБА_3 демонтувати (знести) за свій рахунок самовільно встановлені металеву огорожу з гаражними металевими воротами між будинками №16 і №16-б по вул. Карла Маркса в місті Харкові.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2011 року порушено провадження у справі №6907/11, розгляд справи призначено на 05.09.2011 року.
Ухвалами господарського суду від 05.09.2011 року та від 19.09.2011 року у зв'язку із неявкою в судові засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 05.10.2011 року. Зобов'язано позивача уточнити заявлені позовні вимоги стосовно організаційно - правової форми відповідача - керівника юридичної особи ОСОБА_3, з врахуванням вимог ст.1, ст.21 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні 05.102011 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, за вх.№31326 від 05.10.2011року надав заяву, в якій посилається на те, що відповідач ОСОБА_3, згідно даних Єдиного державного реєстру - є єдиним засновником і керівником юридичної особи приватного підприємства "Союз ВКВ" і як вказує позивач вона єдина має право здійснювати юридичні дії, а також ставити підписи від імені фірми та без довіреності.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних ухвалою суду не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду, направлена за адресою відповідача, що зазначена в позовній заяві та у наданому до суду витягу з ЄДРОПУ, повернулась до суду з поміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судове засідання не з'являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою до керівника юридичної особи - приватного підприємства "Союз ВКВ" ОСОБА_3 з позовними вимогами щодо демонтажу (знесення) за свій рахунок самовільно встановленої металевої огорожі з гаражними металевими воротами між будинками №16 і №16-б по вул. Карла Маркса в місті Харкові, з посиланням на те, що вищевказані ворота заважають здійсненню підприємницькій діяльності позивача.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 17.08.2011 року, від 05.09.2011 року, від 19.09.2011 року позивача було зобов*язано уточнити заявлені позовні вимоги стосовно організаційно - правової форми відповідача - керівника юридичної особи ОСОБА_3, з врахуванням вимог ст.1, ст.21 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який виданий на ПП "Союз ВКВ" та з якого вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є керівником Приватного підприємства "Союз ВКВ", про те, відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який виданий відповідно до наступних критеріїв пошуку: прізвище, ім*я та по батькові фізичної особи-підприємця: - ОСОБА_3, - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів не знайдено.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до абзацу першого статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у господарському процесі - позивачами та відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем у господарському процесі можуть бути тільки підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України, особа, яка визначена у даній справі відповідачем - ОСОБА_3 керівник юридичної особи ПП "Союз ВКВ" - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не значиться, а тому, не має статусу фізичної особи - підприємця та не може бути учасником судового процесу в господарському суді.
Господарський суд зазначає, що припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді.
З огляду на вказане, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п.1 статті 80 ГПК України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки одна із сторін не може бути учасником господарського процесу.
Згідно п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку, зокрема, припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розгляду в суді чи в господарському суді.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 47 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем держмито у розмірі 85,00 грн. згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" підлягає поверненню позивачу, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року за № 1258, що становить 236,00 грн. не підлягають відшкодуванню (покладанню на відповідача або поверненню з Держбюджету) та покладаються на позивача в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 22, 27, 44, 47, 49, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,
< Текст >Провадження у справі №5023/6907/11 припинити .
Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), сплачене державне мито згідно квитанції від 24.06.2011 року в сумі 51,0 грн., та квитанції №44 від 11.07.2011 року в сумі 34,0 грн.
Видати довідку про повернення держмита після набрання ухвалою законної сили.
Суддя Задорожна І.М.
Ухвала складена 07 жовтня 2011 року.