33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"26" вересня 2011 р. Справа № 16/5025/1108/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Петухов М.Г.
судді Маціщук А.В.
судді Гулова А.Г.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1;
відповідача - Придачук В.М.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.08.2011 р.
у справі № 16/5025/1108/11 (суддя Магера В.В.)
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Київ
до відповідача Фермерського господарства "Світанок" с.Радишівка, Ізяславського району, Хмельницької області
про стягнення 84 700 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.08.2011р. у справі №16/5025/1108/11 в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Світанок" про стягнення 84700 грн. основного боргу за надання інформаційно-консалтингових послуг відмовлено.
Оскаржуване рішенням мотивоване тим, що згідно преамбули та п.п.1, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 договору №1-06/2009 від 15.06.2009р. на відповідача було покладено обов'язок по виконанню послуг, а на позивача -обов'язок провести оплату вартості послуг по договору. Отже, позивач безпідставно звернувся із даним позовом про стягнення з відповідача вартості наданих послуг в сумі 84 700,00 грн. із посиланням на договір №1-06/2009 від 15.06.2009р., оскільки право позивача не порушено, а відповідач по договору як виконавець зобов'язувався надавати послуги, а не оплачувати їх.
Посилання позивача на акт здачі-приймання від 15.07.2009р. судом оцінено судом першої інстанції, оскільки вказаним актом передбачено сплату виконавцю замовником коштів в сумі 84 700грн.
Місцевим господарським судом взято до уваги те, що ухвалами від 04.07.2011р. та від 02.08.2011р. суд зобов'язував позивача надати докази виконання робіт по договору №1-06/2009 від 15.06.2009 р. із розшифровкою які саме роботи були виконані та на яку суму згідно акту здачі-приймання від 15.07.2009р., обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення заборгованості.
Позивачем такі докази не були подані, заборгованість відповідача по договору №1-06/2009 від 15.06.2009 р. належними та допустими доказами не була підтверджена, відтак підстави для стягнення з відповідача коштів в сумі 84 700 грн. у суду відсутні.
З посиланням на ст. ст.33, 34 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості в сумі 84 700 грн. Натомість, дослідженням матеріалів справи доводи позивача не підтверджуються.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати, а позов задоволити (а.с.46, 47).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що висновки місцевого господарського суду викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, оскільки саме позивач є виконавцем по договору №1-06/2009 від 15.06.2009 р., а доказом надання послуг є акт здачі-приймання наданих послуг від 15.07.2009р.
Позивач у письмовій заяві, яка по суті є відзивом на апеляційну скаргу, заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що ФГ «Світанок»займається розробкою концепції реалізації комплексногоьпроекту Агротехпарку з виробництва продуктів громадського харчування в замкнутому колі і ОСОБА_3 та його партнер мали внести свій внесок в розробку бізнес-плану та очолити торговий дім в даному проекті.
Однак роботи по договору №1-06/2009 від 15.06.2009р. позивачем не виконувались, звіт та інші документи на підтвердження їх виконання відповідачу не надавався. Відповідач вказує, що акт приймання-передачі був підписаний відповідачем, як гарантія співучасті позивача у проекті. Відповідач наполягає на тому, позивач ніяких робі по договору не виконував, дана операція в бухгалтерському обліку відповідача не відображалася. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в позові.
26 вересня 2011 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення було допущено невідповідність висновків викладених у рішенні, обставинам справи. У зв'язку із зазначеним, рахує, що оскаржуване рішення слід скасувати, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ФГ «Світанок»в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3м. Київ, як фізична особа-підприємець зареєстрований Деснянською районною у місті Києві держадміністрацією 03.11.1999р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №513264 серія В01.
Фермерське господарство „Світанок”, с. Радошівка Ізяславський район як юридична особа зареєстрована Ізяславською райдержадміністрацією 24.01.2001р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №645870 серія А00.
15.06.2009р. між ФОП ОСОБА_3(замовник) та ФГ „Світанок” (виконавець) було укладено договір №1-06/2009 надання інформаційно-консалтингових послуг щодо проведення аналітично-маркетингових робіт по проекту створення торговельно-розважального комплексу.
Згідно п. 1 вказаного договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності до умов договору, послуги щодо проведення аналітично-маркетингових робіт по проекту створення торговельно-розважального комплексу, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.
Вказаним договором передбачено, що замовник протягом 15 червня -15 липня 2009р. згідно цього договору надає виконавцю відповідні послуги щодо проведення аналітично-маркетингових робіт по проекту створення торговельно-розважального комплексу. Виконавець приймає необхідну інформацію для забезпечення даних послуг і надає відповідні послуги згідно умов цього договору. (п.п 3.1, 3.2 договору).
Згідно із п.п 4.1, 4.2 договору, замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 84 700,00 гривень. Витрати виконавця відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується замовником.
Договором №1-06/2009 сторони передбачили, що змовник протягом 5-днів із моменту підписання акту здачі-приймання послуг до цього договору виплачує на користь виконавця оплату в розмірі 100% винагороди. По завершенню забезпечення виконання послуг виконавець надає акт здачі-приймання послуг замовнику, а замовник підписує його. (п.п.5.1, 5.2 договору).
Виконавець зобов'язується виконати роботи в такий термін: початок -15 червня 2009 року, кінець 15 липня 2009 року. Здача-приймання наданих згідно цього договору відповідних послуг здійснюється сторонами за актом здачі-приймання. (п.п.6.1, 7.1 договору).
15.07.2009р. було підписано акт здачі-приймання послуг, яким зазначено, що загальна сума, що має бути виплачена виконавцю замовником, складає винагороду в розмірі 84 700 гривень. Роботи із забезпечення послуг виконані вчасно та в повному обсязі. Замовник до виконавця претензій не має.
При цьому в акті здачі-приймання від 15.07.2009р. виконавцем зазначено підприємця ОСОБА_3, а замовником ФГ „Світанок”.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 84 700,00 грн. за невиконання відповідачем договору №1-06/2009 від 15.06.2009р. та акту передачі-приймання від 15.07.2009р.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції враховує наступні правоположення.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір №1-06/2009 від 15.06.2009р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до вказаного договору позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 виступив як замовник послуг, а відповідач -ФГ „Світанок”, як виконавець, при цьому в акті здачі-приймання від 15.07.2009р. виконавцем зазначено підприємця ОСОБА_3, а замовником ФГ „Світанок”. В той же час з усних та письмових поясненнь представників відповідача вбачається, що останній визнає, що у вказаному договорі ФГ „Світанок” виступало в якості замовника. Отже Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що замовником по договору №1-06/2009 від 15.06.2009р. є ФГ „Світанок”.
В той же час, Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо критичної оцінки посилання позивача на акт здачі-приймання від 15.07.2009р. та не прийняття його до уваги.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову.
Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що місцевий господарський суд ухвалами від 04.07.2011р. та від 02.08.2011р. зобов'язував позивача надати докази виконання робіт по договору №1-06/2009 від 15.06.2009 р. із розшифровкою які саме роботи були виконані та на яку суму згідно акту здачі-приймання від 15.07.2009р., обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення заборгованості. Позивачем такі докази не були подані.
Під час розгляду апеляційної скарги, представник позивача повідомив, що крім акту здачі-приймання від 15.07.2009р. інших доказів у позивача немає.
Однак, враховуючи предмет та специфіку договору №1-06/2009 від 15.06.2009р., факт надання послуг має підтверджуватися відповідними звітами про проведення маркетингових досліджень, аналітичними та порівняльними записками, іншими матеріалами, що підтверджують проведену позивачем роботу, які мали бути передані відповідачу, як доказ виконання договору під час підписання акту здачі-приймання від 15.07.2009р.
Таким чином, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, щодо того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості в сумі 84 700,00 грн. Натомість, дослідженням матеріалів справи доводи позивача не підтверджуються.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, а також інших обставин, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 15.08.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3- без задоволення.
Керуючись ст.ст.99, 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.08.2011р. у справі № 16/5025/1108/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.
2. Справу №7/5025/722/11 передати в господарський суд Хмельницької області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
01-12/13167/11