33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" вересня 2011 р. Справа № 2/80-38
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М. суддів Василишин А.Р.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Відкрите акціонерне товариство "Любомльське РТП" на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.08.11 р.
у справі № 2/80-38 про за (суддя Черняк Любов Олександрівна )
позивач Дочірнє підприємство "Арсенал СТ-3" товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал СТ"
відповідач Приватне акціонерне товариство "Любомльське РТП"
про стягнення в сумі 7 800 грн. 00 коп.
за участю представників сторін: < Текст >
позивача - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1 (довіреність №02 від 02.10.2010р.);
органу ДВС - не з'явився.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.08.2011р. у справі №2/80-38 скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське РТП" на дії відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, відповідач (боржник) - ПрАТ "Любомльське РТП" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати дії начальника Кушніра С.М. та заступника начальника ВДВС Любомльського РУЮ Сарапіна В.І. незаконними та неправомірними щодо реалізації майна ПрАТ "Любомльське РТП".
Обгрунтовучи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що ПрАТ "Любомльське РТП" не володіло жодною інформацією щодо виконавчого провадження ВДВС Любомльського РУЮ про стягнення з товариства на користь ДП "Арсенал СТ-3" 7800,00 грн. Натомість, 05.05.2011 року на адресу боржника надійшло повідомлення від судового виконавця про проведення оцінки арештованого майна. Згідно висновку оцінювача - вартість арештованого майна становить 37752,00 грн. В свою чергу, відповідно до ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", ПрАТ "Любомльське РТП" через ВДВС Любомльського РУЮ подало заперечення щодо зазначеної оцінки.
Крім того, ПрАТ "Любомльське РТП" неодноразово зверталося до ВДВС Любомльського РУЮ з клопотаннями про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які в свою чергу були залишені без реагування.
Крім того, апелянт зазначає, що ПрАТ "Любомльське РТП" виконало рішення господарського суду Волинської області від 04.08.2010 року у справі №2/80-38 в добровільному порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 50, 51, 52 від 21.07.2011 року, однак, 22.07.2011 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - столової.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2011 року (головуюча суддя Маціщук А.В., суддя Гулова А.Г., суддя Петухов М.Г.) вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 148 від 22.09.2011 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Маціщук А.В., призначено повторний автоматичний розподіл справи №2/80-38 та змінено колегію суддів на колегію у складі - головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Василишин А.Р.
Враховуючи викладене, справа №2/80-38 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Василишин А.Р.
Безпосередньо в судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просить задоволити останню.
Представники позивача (стягувача) та відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції в судове засідання на розгляд скарги не з'явилися, відзивів на апеляційну скаргу не подали, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача (стягувача) та відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника), розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2010 року (т.1, а.с.77), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2010 року (т.1, а.с.109-110), позов ДП "Арсенал СТ-3" до ВАТ "Любомльське РТП" про стягнення 7800,00 грн. задоволено.
19.10.2010 року на виконання рішення господарського суду Волинської області від 04.08.2010 року був виданий відповідний наказ (т.1, а.с.112).
Як вбачається, відповідач (боржник) 13.07.2011 року звернувся до господарського суду Волинської області зі скаргою на дії ВДВС Любомльського РУЮ, посилаючись на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення немайнового характеру протягом двох місяців. Натомість, постанову про відкриття виконавчого провадження він не отримував, а на клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та зробити відповідні копії від 20.07.2011 року була дана відповідь вже після реалізації майна.
З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2010 року відділом ДВС Любомльського РУЮ було відкрито виконавче провадження (т.2, а.с.64 на звороті).
30.11.2010 року відділом ДВС Любомльського РУЮ відповідно до ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про стягнення з ВАТ "Любомльське РТП" виконавчого збору (т.2, а.с.65).
Пізніше, 28.01.2011 року ВДВС Любомльського РУЮ винесена постанова про приєднання виконавчого провадження №22824856 до зведеного виконавчого провадження №25651980 (т.2, а.с.66).
В подальшому, постановою від 28.02.2011 року призначено експерта для участі у виконавчому провадженні, а постановою від 28.02.2011 року виконавче проовадження було зупинено до виготовлення експертної оцінки майна (столової), загальною площею 311,9 кв.м, що знаходиться за адресою Волинська область, м.Любомль, вул. Дружби,93 (т.2, а.с.67-68).
Враховуючи поданий оцінювачем висновок про вартість об'єкта оцінки (т.2, а.с.69), постановою від 07.04.2011 року виконавче провадження було поновлено (т.2, а.с.70).
15 квітня 2011 року відділ ДВС повідомив скаржника про проведену оцінку майна - столової, загальною площею 311,9 кв.м, що знаходиться за адресою Волинська область, м.Любомль, вул. Дружби,93 та, відповідно, про вартість вищезазначеного майна, згідно висновку оцінювача - 37752,00 грн. (т.2, а.с.71).
23 травня 2011 року відділ ДВС Любомльського районного управління юстиції направив відділу ДВС Головного управління юстиції у Волинській області заявку про реалізацію арештованого майна (т.2, а.с.72).
21 липня 2011 року відповідач перерахував позивачу 7800,00 грн та, як вбачається, відшкодував останньому понесені ним судові витрати (т.2, а.с.46-48).
В свою чергу, 22 липня 2011 року ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (Волинська філія) були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що в свою чергу підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом №09/247/11/А-8 (т.2, а.с.76).
28.07.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Любомльського РУЮ на підставі ст.ст. 49 п.8 ч.1, 50 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки борг в сумі 7800,00 грн. сплачено боржником в добровільному порядку (т.2, а.с.58).
При цьому, слід зазначити, що скарга на дії ВДВС Любомльського РУЮ до місцевого господарського суду надійшла 13.07.2011 року (т.2, а.с.27-29), тобто, на момент розгляду скарги в суді першої інстанції по суті (09.08.2011р.), борг був сплачений боржником в добровільному порядку в повному обсязі, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 50,51,52 від 21.07.2011 року.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
В той же час, як вбачається, відповідач (боржник) оскаржує дії ДВС по виконанню рішення господарського суду Волинської області саме по даній справі. Натомість, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді просить визнати дії судового виконавця Любомльського РУЮ Сарапіна В.І. щодо реалізації майна, а саме столової, неправомірними та незаконними, посилаючись на невідповідність оцінки майна ринковим цінам та на порушення процедури проведення прилюдних торгів, які відбулися 22.07.2011 року.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки борг сплачено скаржником в добровільному порядку, а не вилучено з коштів реалізованого на прилюдних торгах оспорюваного майна (столової), то даний спір повинен вирішуватись в межах окремого позовного провадження.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, а тому до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист прав шляхом пред'явлення окремого позову, та правомірно відмовив в задоволенні скарги на дії ДВС.
В той же час, апеляційний суд не може погодитись з місцевим господарським судом щодо посилань в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали на пропуск скаржником строку на звернення із скаргою до суду.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарга на дії органів державної виконавчої служби подається впродовж 10 днів з дати вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли скаржнику стало про неї відомо. Скарга на бездіяльність органів державної служби подається впродовж 10 днів з дня коли виконавча дія мала бути вчинена. Встановлений у ч.1 ст. 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст.53 ГПК може бути відновлений за наявності його пропуску.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обгрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку і якщо даний строк був скаржником пропущений, то у відповідності до ст. 121-2 ГПК України, місцевий господарський суд, дійшовши такого висновку, повинен був відмовити у відновленні такого строку та, відповідно, відмовити ПрАТ "Любомльське РТП" у прийнятті скарги на дії відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції з посиланням на норми ст.ст.53, 121-2 ГПК України.
Таким чином, при розгляді скарг на дії ДВС в порядку ст.121-2 ГПК України, суд першочергово повинен вирішити питання поновлення (відмови у поновленні) пропущеного строку і тільки в разі його поновлення, призначати скаргу до розгляду та вирішувати останню по суті.
Оскільки скарга на дії ДВС місцевим господарським судом була прийнята до розгляду, та відповідно вирішена по суті, вирішення питання пропуску (поновлення) скаржником строків для її подачі в такому випадку виключається.
Натомість, місцевим господарським судом зазначене враховано не було.
Враховуючи викладене, з боку місцевого господарського суду при винесенні оскаржуваної ухвали має місце неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (ч.2 ст.104 ГПК України).
Оскільки, зазначене в даному випадку місця не має, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Любомльське РТП" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 09.08.2011 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
< Текст >
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Василишин А.Р.
01-12/12797/11