01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.08.2011 № 4/186
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 ( довір. №498 від 29.03.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_3 ( довірю №45 від 31.12.2010р.);
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Фінансова ініціатива”
на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р.
у справі № 4/186 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Фізичної особи підприємця - ОСОБА_4
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку
„Фінансова ініціатива”
про стягнення 3621293,70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. у справі №4/186 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Фінансова ініціатива” на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2 414 195,80 грн. неустойки, 17 000 грн. державного мита та 157 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що виходячи із змісту пред'явленого позову , фактично це позов про стягнення боргу, а не відшкодування збитків. У відповідності до положень договорів оренди та суборенди, як зазначає суд, та чинного законодавства суборендар (відповідач) зобов'язаний сплачувати орендні платежі за користування предметом оренди.
Місцевий господарський суд зазначає й про те, що відповідачем належним чином не було надано доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної облікової плати за користування спірним майном за час прострочення в сумі 2 414 195,80 грн.
Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. в частині стягнення неустойки та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що правові підстави для стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання зобов'язання по поверненню спірного приміщення та збитків, нарахованих позивачем, відсутні.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 25.06.2008р. укладено договір оренди нежитлового приміщення серія ВКМ № 4982901, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль» надав в оренду, а Фізична особа -підприємець - ОСОБА_4 прийняла у тимчасове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,5 кв.м. на першому поверсі та визначене по-поверховим планом, що додається до цього договору. ОСОБА_4 зобов'язалася сплачувати орендну плату в розмірі та в строки передбачені Договором
Згідно до п. 3.4.5 Договору Фізична особа ОСОБА_4 мала право передавати приміщення в піднайм (суборенду) третім особам.
Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Фінансова ініціатива» 25.06.2008р. укладено договір суборенди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач надав в оренду, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,5кв.м. на першому поверсі та визначене на по-поверховому плані, що додається до цього договору. Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі та в строки передбачені договором.
Згідно п.2.1 договору строк оренди встановлюється 3 роки з 25 червня 2008р. по 25 червня 2011р.
Відповідно до п.4.1 договору за користування приміщенням відповідач за перший місяць суборенди сплачує орендну плату з розрахунку 505,00грн. за 1кв.м, без ПДВ.
Пунктом 4.6 договору, встановлено, що розмір орендної плати за другий та кожен місяць оренди, крім останнього місяця оренди, визначається за формулою: Ап = С х А х Д х І, де Ап - плата - сума щомісячної орендної плати, що підлягає сплаті Орендодавцю; С-загальна площа приміщення (69,5кв.м); А - ставка орендної плати (104,05 дол.США за 1кв.м.); Д-офіційний курс національної валюти України (курс НБУ) до долару США на день внесення орендної плати; І-індекс інфляції за попередній місяць.
Відповідно до п.1.5 договору підписання договору та акту приймання-передачі сторони підтвердили, що приміщення передається відповідачу у належному стані, придатному для використання відповідно до мети, визначеної в п. 1.4 договору протягом строку оренди.
Згідно акту приймання приміщення від 25.06.2008р. у відповідності з договором позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,5 кв. м. на першому поверсі.
В постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. №37/174 зазначено, що договір суборенди є розірваним з 18.03.2009р.
Згідно п.5.7 договору суборенди, суборендар після припинення дії договору має повернути приміщення орендаря, тобто останній день підписання ату приймання-передачі 28.03.2009р.
Судова колегія вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач протягом двох років не повертав приміщення та не сплачував орендну плату за користування орендованим приміщенням, з огляду на наступне.
18.08.2009р. листом № 985 відповідач направив на адресу позивача акти приймання-передачі приміщення та просив їх підписати зі сторони ТОВ „Магістраль” та ФОП ОСОБА_4, підписані примірники повернути на адресу банку. Даний лист та акти приймання-передачі приміщення ФОП ОСОБА_4 отримала особисто 28.08.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судова колегія, також приймає до уваги той факт, що ПАТ „КБ „Фінансова ініціатива” за допомогою найманого виконавця здійснило демонтаж обладнання в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 ( копії акту приймання-передачі робіт та калькуляція вартості демонтажу в матеріалах справи) в січні 2009р., що додатково свідчить про те, що з 18.03.2009р. відповідач не здійснював користування річчю.
Згідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Листами №2192 від 19.12.2008р. та №985 від 18.08.2009р. разом з підписаними зі сторони банку актами приймання-передачі приміщення , який позивач отримала 28.08.2009р. підтверджується факт вжиття відповідачем заходів щодо належної передачі приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а тому на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю у разі припинення дії договору оренди .
Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що відповідач ухилявся від свого обов'язку з повернення майна наймодавцю, т.т. позивачу, після розірвання договору 18.03.2009р.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва - скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Фінансова ініціатива” задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 р. у справі № 4/186 скасувати.
3. В позові відмовити.
4. Матеріали справи № 4/186 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Пашкіна С.А.
Судді Калатай Н.Ф.
Синиця О.Ф.