ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/27203.10.11
За позовом Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у місті Києві ради
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод
«Ремдизель»
про стягнення заборгованості, інфляційних збитків, 3% річних
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 04/1817 від 14.09.2011р.);
від відповідача: не з'явились;
03.10.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Комунальне підприємство «Введенське»Подільської районної у місті Києві ради (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»(надалі ДП «Київський завод «Ремдизель», відповідач), як балансоутримувача гуртожитку за адресою вул. Електриків 28 у м. Києві, заборгованості за спожиту теплову енергію: - борг за теплову енергію 133 880, 48 грн., інфляційна складова 14 274, 23 грн., 3% річних 3 687, 88 грн., всього стягнути 151 842, 58 грн..
В ході розгляду справи, при виявленні помилки в розрахунку суми основного боргу, а також враховуючи відзив отриманий від відповідача у справі, позовні вимоги уточнені, згідно з поданою заявою позивач просив розглянути вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 134 519, 12 грн., із них 3 687, 88 грн. 3% річних, 14 274, 23 грн. інфляційна складова.
Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про постачання теплової енергії від 01.03.2008р. рахується заборгованість, яку з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач заявляє до стягнення в судовому порядку суму заборгованості разом з нарахованими санкціями у вигляді інфляційних збитків, 3 процентів річних.
Від відповідача судом отримано відзив на позов у якому ДП МОУ «Київський завод «Ремдизель»погоджується з вимогами Комунального підприємства «Введенське»щодо заборгованості за період з 01.03.2008р. по 01.04.2011р. у розмірі 134 519, 12 грн..
Клопотання відповідача щодо перерви у судовому засіданні до моменту вирішення у Господарському суді міста Києва справи № 43/329 стосовно призначення повноважного представника та ліквідатора підприємства, судом враховано, однак зазначені обставини не можуть бути підставою для відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України, оскільки станом на дату проведення судового засідання, закінчуються строки вирішення спору встановлені ст. 69 ГПК України.
Розгляд справи вже відкладався ухвалою від 29.08.2011р., а наявні в матеріалах справи докази дозволяють вирішити спір по суті. Позиція відповідача викладена ним у відзиві на позов та є зрозумілою суду, не потребує додаткових роз'яснень представника.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
01 березня 2008р. між КП «Введенське»та ДП «Київський завод «Ремдизель»у зв'язку з наявністю спільної системи теплопостачання та елеваторного вузла житлового будинку № 28а (прибудови) по вул. Електриків, що передане на баланс ЖЕК-702 та гуртожитку, за адресою: вул. Електриків 28, що залишається на балансі ДП «Київський завод «Ремдизель», укладено договір про постачання теплової енергії згідно з яким передавальна організація (позивач у справі) зобов'язується надавати дані про спожиту теплову енергію гуртожитком за адресою: вул. Електриків 28 згідно табуляграми АЕК «Київенерго»відповідно до умов договору, а споживач (відповідач у справі) зобов'язується своєчасно здійснювати сплату згідно рахунків КП «Введенське»та перераховувати на розрахунковий рахунок передавальної організації.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Спір у справі виник через наявність заборгованості відповідача по сплаті згідно актів складених за період з 01.03.2008р. по 01.04.2011р., які у належним чином засвідчених копіях залучені до матеріалів справи. В актах, які підписані обома сторонами, скріплені печатками підприємств, зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають, розрахунок суми боргу складений станом на 01.04.2011р. містить суми боргу за актами при врахуванні проведених часткових оплат, які підтверджені довідкою ПАТ «Державний ощадний банк України»за вих. № 11/22-1503 від 15.11.2011р..
Загальна заборгованість відповідача, що виникла станом на 01.04.2011р. складає 116 557, 01 грн., у вказаному розмірі визнається відповідачем та підтверджена матеріалами справи.
Договір набирає чинності з 01.03.2008р. і укладається до 31.12.2008р. (п. 3.1 договору), договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень договору (п. 2.2.4) споживач зобовязувався своєчасно, в 10-ти денний термін після отримання рахунків ЖЕК-702 проводити сплату на рахунок КП «Введенське».
З урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги згідно актів залучених до матеріалів справи, станом на час вирішення спору є таким, що настав.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 116 557, 01 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором від 01.03.2008р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 14 274, 23 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3 687, 88 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
При цьому судом враховується, що у відношенні підприємства-відповідача порушено справу про банкрутство, однак строк виконання зобов'язань по оплаті послуг за договором від 01.03.2008р., з приводу оплати якого вирішується спір, настав вже після порушення провадження у справі про банкрутство (провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою від 31.05.2006р.), а відтак справа має бути розглянута в порядку позовного провадження
Передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та з урахуванням допущеного прострочення сплати, заявлені до стягнення інфляційні збитки та 3% річних в сумах нарахованих позивачем підлягають стягненню з відповідача в межах заявленого позову.
Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором від 01.03.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 345, 19 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки невірне зазначення суми боргу відповідача підтверджує завищення позивачем заявлених позовних вимог у цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»(04176, м. Київ, вул. Електриків 28, з рахунків виявлених під час виконання судового рішення, ідент. код 08247289) на користь Комунального підприємства «Введенське»Подільської районної у м. Києві ради (04071, м. Київ, вул. Оболонська 38, р/р 26008301438 у Подільському відділенні № 5393 ВАТ «Ощадбанк»України в м. Києві, МФО 320382, ідент. код 35669355) 116 557, 01 грн. (сто шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень 01 копійку) основного боргу, 14 274, 23 грн. (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 23 копійки) інфляційних збитків, 3 687, 88 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 88 копійок) 3% річних, 1 345, 19 грн. (одну тисячу триста сорок п'ять гривень 19 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 07.10.2011