ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/36503.10.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Кримської республіканської дирекції
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 404,58 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 80-2011 від 01.01.11.
Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 404,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплативши страхове відшкодування у розмірі 404,58 грн., згідно зі ст. ст. 993, 1191, 1184 ЦК України, страхова компанія набула право зворотної вимоги (регресу) до відповідача по справі в межах фактичних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 порушено провадження у справі № 53/366, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.10.2011.
В судове засідання 03.10.2011 позивач не з'явився, проте через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглянути справу без участі представника позивача та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні від 03.10.2011 надав документи на виконання вимог ухвали суду та не заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ОСОБА_2, 19.10.2007 р. о 10 годині 00 хвилин на вул. Київській -пл. Московська в м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом Форд, д/н НОМЕР_1, перед початком руху не впевнився в безпеці свого маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_2, який зупинився попереду в попутному напрямку, що призвело до пошкодження автомобілів, чим порушив п. 10.1 ПДР.
Відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя № 3-14426/07, було вставлено, що водій ОСОБА_2 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_2 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_2 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору добровільного страхування транспортних засобів № С3442-001/07/СТ від 12.02.2007.
Відповідно до акту № 403/07-07 дослідження спеціаліста-товарознавця, матеріальний збиток, завданий власнику ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 2087,74 грн.
Як вбачається зі страхового акту № 403/07-07 від 16.05.2007, позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 914,58 грн.
За фактом пригоди позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 914,58 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 1795 від 20.05.2008.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи.
Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільна відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом Форд, д/н НОМЕР_1 була застрахована відповідачем відповідно до полісу № ВА/7392705 від 20.06.2007.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У зв'язку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування транспортних засобів № С3442-001/07/СТ від 12.02.2007, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_2 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обов'язкового страхування.
Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_2 в результаті ДТП, є відповідач.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.02.2011 про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу. На доказ направлення претензії відповідачу позивач надав суду квитанцію № 02623647.
Відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування завданої шкоди в порядку регресу не здійснив.
При дослідженні Полісу № ВА/7392705 від 20.06.2007 суд встановив, що в полісі зазначена франшиза дорівнює 510,00 грн.
Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 25 500,00 грн., відповідно до умов полісу № ВА/7392705 від 20.06.2007.
Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу до відповідача в частині суми страхового відшкодування в розмірі 404,58 грн. (914,58 грн. -510,00 грн. франшизи), відповідно до заявленої суми позивачем по справі.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2-й під'їзд; ідентифікаційний код 20080515 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) 404 (чотириста чотири) грн. 58 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Дата підписання: 05.10.11