ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/22921.09.11
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна
залізниця"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України"
про стягнення 50 810,94 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;
від відповідача: ОСОБА_2 -предст. за довір.;
ОСОБА_3 -предст. за довір.
Рішення прийняте 21.09.2011, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 12.09.2011 до 21.09.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 21.09.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 3 266,16 грн. основного боргу та 47 544,78 грн. пені, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 порушено провадження у справі №35/229, розгляд справи призначено на 15.08.2011.
У судовому засіданні 15.08.2011 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 15.08.2011, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 12.09.2011, а у судовому засіданні 12.09.2011 оголошувалась перерва до 21.09.2011.
У судовому засіданні 21.09.2011 з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,-
18.02.2010 між Кримською філією ДП "Нафтогазмережі" (далі - постачальник) та відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" -пансіонатом ДОТ "Променистий" (далі -позивач, покупець) був укладений договір №01/996 на постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ у період з 01.02.2010 по 31.03.2010 включно в обсязі до 40,0 тис. м. куб., в тому числі у лютому -до 25,0 тис. м. куб, у березні -до 15,0 тис. м. куб. (п. 1.1, п. 2.1 Договору).
Згідно із п. 11.1 Договору, строк дії договору встановлений з 01.02.2010 і діє в частині поставки газу до 31.03.2010 включно, а в частині розрахунків за газ - до повного їх здійснення.
Додатковою угодою №1 від 23.03.2010 до Договору сторонами були змінені обсяги постачання газу та строк дії договору. Так, пункт 2.1 розділу 2 Договору викладено у новій редакції, згідно із якою затверджено місячні обсяги поставки газу у період з 01.02.2010 до 31.12.2010 включно. А згідно із пунктом 11.1 Договору, викладеного у новій редакції, договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.02.2010 і діє в частині поставки газу до 31.12.2010 включно, а в частині розрахунків за газ -до повного їх здійснення. погодили обсяги споживання
Відповідно до п.6.1. Договору, оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягу газу, запланованих для поставки за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі Акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
На виконання умов Договору, позивачем була здійснена попередня оплата вартості газу у розмірі 102 363,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням №190 від 22.02.2010 на суму 65 479,80 грн., №412 від 02.04.2010 на суму 31 645,03 грн., № 469 від 12.04.2010 на суму 5238,38 грн., копії яких міститься в матеріалах справи.
Наявними у справі актами приймання-передачі природного газу №№ ОУ-0000160 від 28.02.2010, ОУ-002588 від 31.03.2010, ОУ-006329 від 30.04.2010 підтверджується, що на виконання умов договору відповідач передав позивачу у лютому 2010 року 24,082 тис. куб.м, у березні 2010 року 13,085 тис. куб.м та в квітні 2010 року 0,66800 тис. куб.м природного газу, загальною вартістю 99 097,05 грн.
Таким чином, сума авансового платежу перевищує суму фактично переданого у лютому, березні та квітні 2010 року природного газу на 3 266,16 грн., що також підтверджується наявним у матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків станом на 01 травня 2010 року.
24.06.2010 позивач направив Кримській філії ДП "Нафтогазмережі" претензію про повернення коштів у сумі 3266,16 грн., у відповідь на яку комісія з припинення діяльності ДП "Нафтогазмережі" визнала її у повному обсязі листом №273 від 29.07.2010.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.
Відповідно до ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Листом №198/996 від 28.04.2010 постачальник повідомив позивача про відсутність лімітів природного газу для постачання та про припинення договірних відносин шляхом розірвання договору.
Крім того, постачальник повідомив, що відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України №141/1 від 13.04.2010, Протоколу засідання правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №62 від 12.04.2010 прийнято рішення про припинення діяльності ДП "Нафтогазмережі" шляхом його реорганізації - приєднання до Дочірньої компанії Газ України" (далі - ДК "Газ України").
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, перетворення) або в результаті ліквідації.
Згідно з ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обв'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Таким чином, зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати за фактично непоставлений газ за Договором перейшли до правонаступника Дочірньої компанії "Газ України", яка і є відповідачем по даній справі.
Доказів передачі природного газу за договором на суму попередньої оплати в установлений строк або повернення відповідачем одержаних коштів суду не надано.
Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у меншій кількості, ніж було погоджено договором, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 266,16 боргу грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 11.2. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу № 355 від 01.11.1994, за недопоставку природного газу з вини газопостачальної, газозбутової організації згідно з укладеними договорами останні сплачують споживачу пеню в розмірі 8 відсотків від вартості природного газу, недопоставленого у визначений договором термін.
На підставі зазначених норм законодавства, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 47544,78 грн., розраховуючи її у вказаному розмірі за кожен день прострочення поставки газу за період з жовтня 2010 по березень 2011.
Вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, оскільки пунктом 11.2. Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, на які посилається позивач, не передбачено нарахування неустойки за кожен день прострочення поставки товару.
На думку суду, передбачена вказаним пунктом Правил господарська санкція є штрафом, який обчислюється від вартості природного газу, недопоставленого у визначений договором термін і розмір якого становить 8%.
Формулювання п.11.2. Правил узгоджується із нормою частини 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Таким чином, розмір неустойки, як підлягає стягненню з відповідача становить 261,29 грн.:
3 266,16 х 8/100 = 261,29.
Заперечення відповідача щодо незастосування вказаних Правил до відносин сторін за договором судом відхиляються з огляду на те, що преамбулою договору передбачено, що він укладений в тому числі і відповідно до Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 3 527,45 грн.
З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) 3266,16 грн. (три тисячі двісті шістдесят шість гривень 16 коп.) - боргу, 261,29 грн. (двісті шістдесят одну гривню 29 коп.) -пені, 35,27 (тридцять п'ять гривень 27 коп.) - державного мита та 16,38 грн. (шістнадцять гривень 38 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення 03.10.2011